Рішення № 8266428, 22.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 16/2164 За позовом Дочірнього підприємства „Хмельницьке спеціалізоване управління „Стальконструкція” №129 Відкритого акціонерного товариства „Центростальконструкція”, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Івар”, м. Хмельницький

про стягнення 39870,53 грн., з яких 33427,95 грн. основного боргу, 4352,79 грн. пені, 1430,37 грн. інфляційних нарахувань та 659,42 грн. 3% річних

                                                                      Суддя

Представники сторін:

Від позивача: Шматлай О.П. –за довіреністю № 1 від 01.10.09 р.;

Від відповідача: Сподаренко О.М. –за довіреністю від 01.10.2009 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 39870,53 грн., з яких 33427,95 грн. основного боргу, 4352,79 грн. пені, 1430,37 грн. інфляційних нарахувань та 659,42 грн. 3% річних за невиконання відповідачем зобов’язань по договору на виконання підрядних робіт №1 від 03.02.2009 р.

Повноважний представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. При цьому представник позивача зазначив що акт звірки між сторонами не проведено, оскільки представники відповідача не з’явились до позивача для проведення звірки.

Відповідач відзив на позов не подав, його представник в судовому засідання наявність заборгованості визнав, однак заперечував проти нарахування пені, інфляційних та річних, вказав на важке матеріальне становище підприємства, наявність дебіторської заборгованості.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

03.02.2009р. між Дочірнім підприємством „Хмельницьке спеціалізоване підприємство „Сталь конструкція” №129 ВАТ "Центростальконструкція" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Івар" (відповідач) було укладено договір №1 на виконання підрядних робіт, згідно умов якого відповідач, як замовник доручив, а позивач, як підрядник, прийняв на себе зобов'язання по виготовленню та монтажу металоконструкцій надбудови мансардного поверху над будівлею музичної школи №1 по вул. Проскурівській,18 в м. Хмельницькому (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1-2.2 договору сторони передбачили, що оплата за роботи по даному договору здійснюється замовником наступним чином: замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Подальша оплата здійснюється за фактично виконані роботи на підставі акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10-ти банківських днів після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Позивач своє зобов'язання за договором виконав, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3) від 31.03.2009 р. на суму 53427,95 грн., яка підписана представниками обох сторін.

Згідно п.4.1 (б) договору сторони передбачили, що при порушенні термінів оплати за виконані роботи замовник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту оплати заборгованості. Проте, розмір пені, зазначений в договорі не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБ України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідач частково провів оплату по договору в сумі 20000,00 грн. згідно платіжних доручень №67 від 13.05.2009р. на 10000,00 грн., №128 від 23.07.2009р. на 10000,00 грн., решта заборгованості в сумі 33427,95 грн. залишилась несплаченою.

23.09.2009р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія за вих.№1 із вимогою сплати заборгованість в сумі 33427,95 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на 01.10.2009р. у відповідача наявна заборгованість в сумі 33427,95 грн. згідно бухгалтерської довідки від 01.10.2009р.

Оскільки заборгованість в сумі 33427,95 грн. відповідачем не сплачена, позивач звернувся із позовом про її стягнення в примусовому порядку. Крім того, позивач заявив до стягнення пеню в сумі 4352,79 грн. за період з 15.04.2009р. по 30.09.2009р., інфляційних витрат в сумі 1 430,37 грн. за період з 15.04.2009р. по 31.10.2009р., 3% річних в сумі 659,42 грн. Всього позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39870,53 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне :

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Позивач взяті на себе зобов’язання по договору виконав в повному об’ємі, що підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт від 31.03.2009р., яка підписана представниками сторін без зауважень та заперечень. Натомість, доказів про сплату заборгованості в сумі 33427,95 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем правомірно обраховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення з 15.04.2009р. по 30.09.2009р. в сумі 4352,79 грн. згідно поданого в матеріали справи розрахунку із врахуванням п. 6 ст. 232 ГК України та п.4.1 укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, позивачем правомірно заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 1430,37 грн. інфляційних нарахувань та 659,42 грн. 3% річних із врахуванням вимог ст.625 ЦК України відповідно до поданих розрахунків.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 39870,53 грн., з яких 33427,95 грн. основної заборгованості, 4352,79 грн. пені, 1 430,37 грн. інфляційних витрат та 659,42 грн. 3% річних, відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі (витрати по оплаті держаного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають покладенню на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України у зв’язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В:

          Позов Дочірнього підприємства „Хмельницьке спеціалізоване управління „Стальконструкція” №129 Відкритого акціонерного товариства „Центростальконструкція”, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Івар”, м. Хмельницький про стягнення 39870,53 грн., з яких 33427,95 грн. основного боргу, 4352,79 грн. пені, 1430,37 грн. інфляційних нарахувань та 659,42 грн. 3% річних, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Івар”, м. Хмельницький, вул. Подільська,109/1 (код ЗКПО 14154988) на користь Дочірнього підприємства „Хмельницьке спеціалізоване управління „Стальконструкція” №129 Відкритого акціонерного товариства „Центростальконструкція”, м. Хмельницький, вул. Свободи,6А (код ЗКПО 01412973) 33427,95 грн. (тридцять три тисячі чотириста двадцять сім гривень 95 грн.) основного боргу, 4352,79 грн. (чотири тисячі триста п’ятдесят дві гривні 79 коп.) пені, 1430,37 грн. (одна тисяча чотириста тридцять гривень 37 коп.) інфляційних нарахувань, 659,42 грн. (шістсот п’ятдесят дев`ять гривень 42 коп.) 3% річних, 398,71 грн. (триста дев’яносто вісім гривень 71 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                                                                                          

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2010 р.

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2,3 –сторонам