Рішення № 8266244, 18.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2010 р.Справа № 2/20-10 За позовом Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”

м.Хмельницький

до Приватного підприємства „Даринка” м.Хмельницький

про стягнення 5300грн.76коп.

Суддя Дячук Т. В.

Представники:

від позивача: Ялівчук А.А. –представник по довіреності №15/09 від 11.01.2010р.

від відповідача : не з’явився

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5300грн.76коп., в т.ч.: 4966грн.12коп. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.04.2008р. по 01.11.2009р. по договору №1333/310 від 01.02.2009р., 91грн.50коп. інфляційних, 30грн.19коп. річних 3% та 212грн.95коп. пені.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2010р. порушено провадження у справі №2/20-10. Ухвала надіслана на адресу сторін рекомендованими поштовими відправленнями але, через відсутність доказів про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення з ухвалою суду, а також для надання позивачем документального обґрунтування тарифу на постачання теплової енергії відповідачу ПП „Даринка” у квітні-жовтні 2009 року, ухвалою від 20.01.2010р. судом було відкладено розгляд справи на 02.02.2010р. Позивачем виконано вимоги суду і надано обґрунтування застосування тарифів на постачання теплової енергії. Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов і представник відповідача в судове засідання не з’явився, суд ухвалою від 02.02.2010р. повторно відклав розгляд справи з направленням даної ухвали як на юридичну адресу відповідача так і на адресу м.Хмельницький, вул.Маршала Рибалко, 6, за якою знаходиться об’єкт теплопостачання - виробниче приміщення ПП „Даринка”.

Однак, відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав.

Враховуючи, що судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, а також оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, як це передбачено ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарським судом встановлено :

Між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” (енергопостачальна організація) та приватним підприємством „Даринка” (споживач) укладено договір №1333/310 від 01.02.2007р. на постачання теплової енергії.

У відповідності до п.1.1 зазначеного договору, енергопостачальна організація зобов’язалась постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.2.1 договору кількість і обсяги теплової енергії визначені в Додатку №1, який є невід’ємною частиною договору та в якому зазначено: загальна площа 105,4кв.м.; тариф 4грн.43коп.

Відповідно до п.3.2.2. договору споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунок за теплову енергію, що споживається, провадиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів

Відповідно ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №955 „Про затвердження формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” (із змінами і доповненнями від 27.02.2007р. №297, від 24.10.2007р. №1267), рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11.12.2008р. №1417 було встановлено з 01.12.2008р. тарифи на послуги з централізованого опалення і підігріву води ( згідно Додатку №1 –інші споживачі 6,78грн.), а в подальшому, рішенням від 11.02.2009р. №144 внесено зміни до попереднього рішення про корегування тарифу на послуги з централізованого опалення і підігріву води , які набрали чинності з 01.02.2009р., ( згідно Додатку №1 –інші споживачі 8,18грн.). Тарифи доведені до споживачів у встановленому порядку.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а п.6.3 передбачено: оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивачем надано докази, що щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію відповідно затверджених тарифів. Однак, в зв’язку з не проведенням відповідачем оплати за спожиту теплову енергію виникла заборгованість за період квітень –жовтень 2009 року у загальній сумі 4966грн.12коп. Розрахунок заборгованості додано до матеріалів справи.

Пунктом 7.2.3. договору обумовлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивачем подано позов з вимогами про стягнення з відповідача 4966грн.12коп. основного боргу, 91грн.50коп. інфляційних, нарахованих на суму боргу за період травень –жовтень 2009року, 30грн.19коп. 3% річних за період з 10.05.2009р. до 01.11.2009р., 212грн.95коп. пені з 10.05.2009р. до 01.11.2009р.

Відповідач відзиву на позов, доказів сплати боргу не надав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, забезпечував відповідачу постачання теплової енергії в обсягах згідно з договором та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію, а відповідач умов договору належним чином не виконував і оплату за використану теплову енергію своєчасно та у повному обсязі не проводив. Тому, внаслідок невиконання відповідачем умов договору, недотримання порядку та строків оплати за спожиту електроенергію, утворилась заборгованість у сумі 4966грн.12коп.

          Докази сплати заборгованості відповідач на день розгляду справи не надав.

Суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4966грн.12коп.,за поставлену по договору №1333/310 від 01.02.2007р. теплову енергію, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв’язку з цим, позивачем на суму боргу проведено нарахування 91грн.50коп. згідно індексів інфляції за період травень –жовтень 2009 року, а також нараховано 30грн.19коп., із розрахунку трьох відсотків річних з 11.05.2009р. до 01.11.2009р.

Відповідно до п.7.2.3 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позивач нарахував і заявив до стягнення з відповідача за період з 11.05.2009р. до 01.11.2009р. пеню у сумі 212грн.95коп.

Відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню.

Відповідно ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 526, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 45,47, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м.Хмельницький до приватного підприємства „Даринка” м.Хмельницький задоволити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Даринка” (м.Хмельницький, вул.Кам’янецька, 107, кв.63, ідентифікаційний код 32342445, р/р 26001052400300 в Хмельницькій філії КБ “Приватбанк”, МФО 315405) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” (м.Хмельницький, вул.Пересипкіна, 5, ідентифікаційний код 03356571, р/р 26004600015051, в Хмельницькій філії „Брокбізнесбанку”, МФО 315858) 4966грн. 12коп. (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят шість гривень 12коп.) основного боргу, 91грн.50коп. (дев’яносто одна гривня 50коп.) інфляційних нарахувань, 30грн.19коп. (тридцять гривень 19коп.) річних, 212грн.95коп. (двісті дванадцять гривень 95коп.) пені, 102грн.00коп. (сто дві гривні 00коп.) державного мита та 236грн.00коп. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя