Рішення № 8265818, 03.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2010 р. Справа № 16/64-09

вх. № 2625/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Завсеголов В.Г., довіреність №336/2009 від 21.12.2009р.; Завдов’єва А.В. довіреність №339/2009 від 21.12.2009р.;

1-го відповідача - Пивовар В.М., довіреність №2 від 15.01.09 р.;

2-го відповідача - не з`явився;

3-ї особи –Тетянка А.М., довіреність від 16.05.2009р.;

Експерт – Куценко В.О., посвідчення №26 від 27.05.2009р.;

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз"

Відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Укргазпромполіс", м. Київ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Величко Василя Павловича,

про стягнення 122141,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з 1-го відповідача суму збитків в порядку регресу у розмірі 97 151,96 грн., а з 2-го відповідача суму збитків в порядку регресу у розмірі 24 990,00 грн., на тій підставі, що відповідно до ст. 993, ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідачі зобов’язані відшкодувати позивачу виплачене страхове відшкодування.

07.05.209р. 3-я особа Величко В.П. надав до канцелярії господарського суду відзив в якому вказує, що при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Зменшення розміру відшкодування або відмову у відшкодуванні шкоди з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках заподіяння шкоди майну, а також особі громадянина, однак у кожному разі підставою до цього може бути груба необережність потерпілого (знаходження в нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху і т.п.), а не проста необачність, також 3-я особа у своєму відзиві просить суд вирішити питання про призначення судової експертизи, надав питання судовим експертам.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2009р. по справі №16/64-09 замінено неналежного 1-го відповідача - Шебелинське відділення технологічного транспорту і спецтехніки, філія бурове управління "Укрбургаз", належним 1-м відповідачем - ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз".

Представник 1-го відповідача позовні вимоги не визнає, наполягає на проведенні авто технічної експертизи в об’ємі питань викладених у відзиві 3- ї особи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2009 р. було призначено по справі №16/64-09 авто технічну судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

19.09.2009 р. до господарського суду Харківської області надійшов висновок судової авто технічної експертизи №6072 від 31.07.2009 р., провадження у справі було поновлено.

У висновку судової авто технічної експертизи №6072 зазначено, що оскільки згідно схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та матеріалів справи встановити розташування на проїжджій частині дороги автомобіля Мерседес перед виконанням маневру лівого повороту автомобіля ГАЗ неможливо, то дослідження проводилося по двом можливим варіантам механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди: 1-й варіант - перед поворотом наліво автомобіля ГАЗ, автомобіль і Мерседес не знаходився на зустрічній смузі руху, тобто не виконував маневр обгону, 2-й варіант - перед поворотом наліво автомобіля ГАЗ, автомобіль Мерседес знаходився на зустрічній смузі руху і виконував маневр обгону.

Варіант 1. Водій автомобіля ГАЗ Величко пояснив, що наближаючись до перехрестя, завчасно подав сигнал повороту наліво, зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині і при цьому знизив швидкість до 5 - 10км/год. Таким чином, пропускаючи зустрічні автомобілі, проїхав 20 - 30м. Безпосередньо перед самим поворотом Величко впевнився у відсутності зустрічних транспортних засобів, а автомобіль Мерседес, що рухався позаду в попутному напрямку в цей час знаходився приблизно на відстані 290 -300м від перехрестя в місці, де встановлений дорожній знак 1.22 "Перехрещення з другорядною дорогою". Він рухався посередині смуги свого руху на відстані їм від суцільної лінії горизонтальної розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Тобто, безпосередньо перед здійсненням повороту автомобілем ГАЗ зустрічних автомобілів не було, як і не було автомобілів, що здійснювали його обгін. Коли автомобіль ГАЗ знаходився в стадії виконання маневру повороту наліво та вже практично звільнив проїзну частину, сталося зіткнення з автомобілем Мерседес, водій якого став здійснювати обгін автомобіля ГАЗ на перехресті. Місце зіткнення розташовувалося на початку подряпин в місці розташування осипу скла та слідів руху автомобіля Мерседес. Швидкість автомобіля Мерседес перед зіткненням становила близько 100 км/год. З моменту початку виконання лівого повороту автомобіль ГАЗ подолав відстань близько 17 -20м.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін, при умові, коли автомобіль Мерседес не знаходився на зустрічній смузі руху, повинен був відмовитися від виконання маневру обгону автомобіля ГАЗ на перехресті, який вже почав виконувати маневр лівого повороту. Крім того, при умові руху автомобіля Мерседес зі швидкістю 100км/год, водій Кузьмін не повинен був перевищувати допустиму швидкість руху (90км/год) на даній ділянці дороги.

Отже, водій автомобіля Мерседес Кузьмін повинен був діяти згідно вимог п.п.12.6(г') 14.6(а) Правил дорожнього руху України, де вказано:

12.6 Поза населеними пунктами на всіх дорогах дозволяється рух із швидкістю:

г') іншим транспортним засобам: на автомагістралях - не більше 130км/год, на дорогах для автомобілів - не більше 110км/год, на інших дорогах - не більше 90км/год.

14.6 Обгін заборонено: а) на перехресті,

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.14.6(а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Мерседес Кузьмін, який при виконанні обгону на перехресті допустив зіткнення з виконуючим лівий поворот автомобілем ГАЗ, не відповідали вимогам п.14.6(а) Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

При умові руху автомобіля Мерседес зі швидкістю 100км/год, дії водія автомобіля Мерседес Кузьміна не відповідали вимогам п.12.6(г') Правил дорожнього руху України, але не знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації при виконанні маневру лівого повороту, водій автомобіля ГАЗ Величко повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Отже, водій автомобіля ГАЗ Величко повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, де вказано:

10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Оскільки, перед початком маневру лівого повороту водієм автомобіля ГАЗ Величко автомобіль Мерседес знаходився не на зустрічній смузі руху, тобто не знаходився в стадії обгону, то технічна можливість попередити зіткнення діями водія автомобіля ГАЗ Величка не визначалася, а повністю залежала від дій водія автомобіля Мерседес Кузьміна.

В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля ГАЗ Величка невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Варіант 2. Водій Кузьмін пояснив, що він керував автомобілем Мерседес автодорозі Київ-Харків в напрямку м. Київ зі швидкістю близько 90- 100км/год до моменту зіткнення. Попереду рухався автомобіль ГАЗ у якого праві колеса були за лінією розмітки, що позначає край смуги. Коли до автомобіля залишалося близько 300м, він подав сигнал світлом фар водієві автомобіля ГАЗ і при цьому був ввімкнутий лівий вказівник повороту, а також подав звуковий сигнал. На відстані 98.6м водій Кузьмін почав маневр обгону, при цьому бачив суцільну лінію розмітки і дорожній знак 1.22. Коли виїхав на смугу зустрічного руху, автомобіль ГАЗ рухався ще по своїй смузі, а потім почав змінювати напрямок свого руху вліво і при цьому перетнув суцільну лінію розмітки. Швидкість автомобіля ГАЗ в цей момент була близько 30км/год. Сигналу лівого повороту і стоп-сигналу на автомобілі ГАЗ не було ввімкнено. Щоб уникнути зіткнення, водій Кузьмін прийняв вліво, не гальмував, в результаті чого відбулося зіткнення на додатковій смузі руху.

Наявність на даній ділянці дороги дорожнього знаку 1.22 та суцільної лінії дорожньої розмітки надавали інформацію водію автомобіля Мерседес Кузьміну про розташування попереду перехрестя. В зв'язку з цим, враховуючи наявність двох смуг для руху на перехресті в даному напрямку і рух автомобіля ГАЗ до виконання маневру по своїй правій смузі руху, а не по смузі сповільнення перед перехрестям, водій Кузьмін не повинен був виконувати обгін і виїздити на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення, а також рухатися зі швидкістю, що перевершувала допустиму (90км/год).

Отже, водій автомобіля Мерседес Кузьмін повинен був діяти згідно вимог п.п.12.6(г') та 14.6(а) Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.14.6(а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Дії водія автомобіля Мерседес Кузьміна, який виконував обгін автомобіля ГАЗ на перехресті не відповідали вимогам п.14.6(а) Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, якщо швидкість руху автомобіля Мерседес перевищувала допустиму, що випливає з показів водія Кузьміна, дії водія Кузьміна не відповідали вимогам п.12.6(г') Правил дорожнього руху України, однак не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації при виконанні маневру лівого повороту, водій автомобіля ГАЗ Величко повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Отже, водій автомобіля ГАЗ Величко повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, коли автомобіль Мерседес під керуванням водія Кузьміна в момент виконання маневру лівого повороту водієм автомобіля ГАЗ Величко знаходився на зустрічній смузі, технічна можливість попередити зіткнення зі сторони водія Величко визначалася у виконанні ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, коли автомобіль Мерседес під керуванням водія Кузьміна рухався по зустрічній смузі руху в процесі виконання маневру обгону автомобіля ГАЗ, дії водія автомобіля ГАЗ Величко не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Висновки.

Варіант 1. Згідно показів водія автомобіля ГАЗ Величко В.П.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін С.В. повинен був діяти згідно вимог п.п.12.6(г') 14.6(а) Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін С.В. мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п. 14.6(а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Мерседес Кузьміна С.В. не відповідали вимогам 14.6(а) Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

При умові руху автомобіля Мерседес зі швидкістю, що перевищувала допустиму, дії водія Кузьміна С.В. не відповідали вимогам п.12.6(г') Правил дорожнього руху України, однак не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій Величко В.П. повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередити зіткнення діями водія автомобіля ГАЗ Величка В.П. не визначалася, а повністю залежала від дій водія автомобіля Мерседес Кузьміна С.В.

В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля ГАЗ Величка В.П. невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Варіант 2. Згідно показів водія автомобіля Мерседес Кузьміна С.В.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін С.В. повинен був діяти згідно вимог п.п.12.6(г') та 14.6(а) Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін С.В. мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.14.6(а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Мерседес Кузьміна С.В. не відповідали вимогам п.14.6(а) Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

При умові руху автомобіля Мерседес зі швидкістю, що перевищувала допустиму, дії водія Кузьміна С.В. не відповідали вимогам п.12.6(г') Правил дорожнього руху України, однак не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій Величко В.П. повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ГАЗ Величко В.П. мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ГАЗ Величко В.П. не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник 3-ї особи у судовому засіданні позовні вимоги не визнає.

У судовому засіданні заслухано пояснення судового експерта.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно вивчивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

28.06.2006р. о 16-05 год. на 378 км. автошляху "Київ - Харків" в напрямку м. Києва рухався автомобіль "Мерседес - Бенц", державний номер АА 05-75 АТ під керуванням Кузьміна С.В., який проїжджаючи вищевказаний кілометр при здійсненні маневру обгону на перехресті допустив зіткнення із здійснюючим лівий поворот на даному перехресті автомобілем "ГАЗ -3307", державний номер 27-40 ХАЦ під керуванням водія Величко В.П.

Факт ДТП підтверджується наданими до матеріалів справи протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.06.2006р.(т. 2 а.с. 21-26) та протоколом додаткового огляду місця подія від 30.06.2006р. (т. 2 а.с. 26 -51).

Згідно постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21.08.2006р. (т. 1, а.с. 35) справу про притягнення до адміністративну відповідальності Величка Василя Павловича за ч. 1 ст. 124 КпАП України закрито, тому що закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому у постанові встановлено, що вдень 28.06.2006р. Величко В.П. керуючи транспортним засобом по 378 км автошляху "Київ - Харків" при здійсненні лівого повороту не впевнився в безпеці маневру для себе та інших учасників дорожнього руху, через що допустив зіткнення з автомобілем державний номер АА 05-75 АТ, під керуванням Кузьміна С.В.

З наданої до матеріалів справи (т. 1 а.с. 83) постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 12.09.2006р. вбачається, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності Кузьміна Сергія Вікторовича за ст. 124 КпАП України закрито. При цьому у постанові встановлено, що Кузьмін С.В. 28.06.2006р. приблизно о 16 год. 05 хв., керуючи автомобілем "Мерседес", державний номер АА 05-75 АТ, на 378 км автошляху "Київ - Харків" при здійсненні маневру обгону не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "ГАЗ -3307", державний номер 2740 ХАЦ, чим порушив правила дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України .

Згідно довідки ДАІ від 28.06.2006 року в результаті зіткнення автомобілів, автомобіль „Мерседес - Бенц” державний номер АА 0575 АТ, отримав значні механічні пошкодження капота, переднього крила, двох правих дверей, заднього правого крила, переднього бамперу, передньої фари тощо.

Автомобіль "Мерседес- Бенц", державний номер АА 05-75 АТ, який належить Кузьміній Ірині Іванівні, було застраховано в ЗАТ "Європейський страховий альянс" договір страхування транспортних засобів 106 К № 009233 від 24.11.2005р. (далі – Поліс страхування).

У п. 12 Полісу страхування позивач та страхувальник (Кузьміна І.І.) передбачили, що транспортним засобом мають право керувати: Кузьмін С.С., Кузьмін С.В., Кузьміна О.С.; п. 9.6.1. "є" Правил страхування № 0609 від 14.11.2001 р. не діє.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля „Мерседес- Бенц" державний реєстраційний номер АА 0575 АТ в результаті ДТП склала 243 803,91 грн., що підтверджується актами виконаних робіт "Юніком авто" №ЮА-2245 від 06.10.2006 року та №ЮА-3042 від 06.10.2006 року (т. 1 а.с. 65-69).

Розрахунок розміру відшкодування складається з:

- 243803,91 грн. - вартість відновлюваного ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля.

- 480,00 грн. - вартість послуг евакуатора.

- 0,00 грн. - сума безумовної франшизи за цим страховим випадком

243803,91 + 480,00 = 244283,91 грн.

Виконуючи договірні зобов'язання перед страхувальником позивач визнав ДТП страховим випадком та на підставі заяви страхувальника (Кузьміної І.І.) від 29.06.2006 р., заяви від 18.07.2006р., згідно попереднього акту № 1492/06/50/ТР25/00/1 від 05.08.2006р., перерахував часткове страхове відшкодування відповідно до калькуляції вартості ремонту ТОВ "Юніком Авто", у розмірі 222248,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10270 від 08.08.2006 р., №10327 від 09.08.2006 р. та №10378 від 11.08.2006 р. (т. 1 а.с. 74-76).

13.11.2006 р. позивач перерахував додаткову суму страхового відшкодування у розмірі 21555,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12435 від 13.11.2006р. (т. 1 а.с. 96) та 480,00грн, за касовим ордером №5338 від 22.12.2006 р. (т.1 а.с. 77).

Загалом витрати позивача, пов'язані зі страховим випадком складають 244283,91 грн. До стягнення заявлено 122 141,96 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 2 статті 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши висновок судової авто технічної експертизи №6072, у якому зазначено, що оскільки згідно схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та матеріалів справи встановити розташування на проїжджій частині дороги автомобіля Мерседес перед виконанням маневру лівого повороту автомобіля ГАЗ неможливо, то дослідження проводилося по двом можливим варіантам механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди. Суд погоджується з висновком судового експерта, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій Величко В.П. повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля Мерседес Кузьмін С.В. повинен був діяти згідно вимог п.п.12.6(г') та 14.6(а) Правил дорожнього руху України.

Наявність на даній ділянці дороги дорожнього знаку 1.22 та суцільної лінії дорожньої розмітки надавали інформацію водію автомобіля Мерседес Кузьміну про розташування попереду перехрестя. В зв'язку з цим, водій Кузьмін не повинен був виїздити на зустрічну смугу руху і виконувати обгін на перехресті, де відбулося зіткнення, а також рухатися зі швидкістю, що перевершувала допустиму (90км/год).

Суд приймає в якості належного доказу по справі висновок судового експерта, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес Кузьмін С.В. мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.14.6(а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру;

- в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Мерседес Кузьміна С.В. не відповідали вимогам п.14.6(а) Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди;

-в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ГАЗ Величко В.П. мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру;

- в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ГАЗ Величко В.П. не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (надалі – ПДР України) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно до п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. (1.4. ПДР України).

Відповідно до п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Суд зазначає, що Правилами дорожнього руху встановлено, що водій під час вибору швидкості та прийомів керування транспортним засобом повинен ураховувати дорожню обстановку - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожніх знаків та ін.).

Судом встановлено, що в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля "Мерседес-Бенс" д/н АА 0575 АТ Кузьміна С.В., не відповідали вимогам Правил дорожнього руху:

п.10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 14.6. Обгін заборонено: а) на перехресті

п. 12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах дозволяється рух із швидкістю: ґ) іншим транспортним засобам: на автомагістралях - не більше 130 км/год., на дорогах для автомобілів - не більше 110 км/год., на інших дорогах - не більше 90 км/год.

У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ГАЗ 3307 д/н 27-40 ХАЦ Величко В.П., не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України.

За таких обставин, враховуючи, що водієм автомобіля "Мерседес-Бенс" д/н АА 0575 АТ Кузьміна С.В. були допущені більш суттєві, грубі порушення правил дорожнього руху, а тому суд визнає, що наявна вина обох водіїв у скоєнні ДТП співвідноситься як 75( Кузьмін С.В.) : 25 ( Величко В.П.), то розмір заподіяної шкоди підлягає відшкодуванню у відповідній частині.

Частиною 5 ст. 1187 ЦК установлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Частина 1 ст. 1172 ЦК України встановлює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Матеріалами справи підтверджується та сторонам не заперечується, що Величко В.П. станом на 28.06.2008 р. був працівником 1-го відповідача ( т. 1 а.с. 116-119).

Згідно витягу з наказу по Шебелинському підприємству "Газтехавтотранс" АТ "Укргазпром" №209-К "А" від 28.10.1994 р. Величка Василя Павловича, водія колони №6, перевести на автомобіль ГАЗ -3307 №27-40 ХАЦ з 28.10.1994р. З наданого шляхового листа від 26.06.2006р. вбачається, що саме Величко В.П. здійснював керування автомобілем ГАЗ -3307 №27-40 ХАЦ.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Величко В.П. в момент ДТП знаходився у трудових відношеннях з 1-м відповідачем та здійснював керування автомобілем, який є власністю 1-го відповідача, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

12.12.2005р. між ВАТ Страхова компанія "Укргазпромполіс" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (в особі заступника філії БУ "Укрбургаз" Петренко М.Г., який діяв на підставі довіреності № 1-2557 від 27.10.2005р.) було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № С01500, згідно до умов якого:

- ВАТ Страхова компанія "Укргазпромполіс" взяла на себе ризики ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" щодо його цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну 3-м особам внаслідок ДТП, а саме: життю, здоров’ю та майну 3-х осіб та зобов’язався при настанні страхового випадку виконати обов’язки передбачені Законом України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р.;

- список застрахованих об’єктів, у якому зазначено автомобіль ГАЗ -3307 №27-40 ХАЦ (Додаток №1 до Договору) надається ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та складає невід’ємну частину договору;

- ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих 25 500,00 грн.;

- безумовна франшиза (від ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих) по кожному та будь-якому випадку становить) 2%.

Отже, відшкодування шкоди у розмірі 24990,00 грн. суд покладає на ВАТ Страхова компанія "Укргазпромполіс".

Згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відшкодування шкоди у розмірі, що дорівнює різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодування, а саме: 36080,98 грн. покладається судом на ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз".

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Частина 1 статті 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У стаття 129 Конституції України закріплено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1172, 1188, 1193 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1,4-7, 12, 32-33,43, 44,49,75, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз", код ЄДРПОУ 00156392 (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86) на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", код ЄДРПОУ 19411125 (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37 ( у т.ч. п/р 265080130020 в ВАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) - 36080,98 грн. страхового відшкодування, 360,81 грн. державного мита, 69,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Укргазпромполіс", код ЄДРПОУ 21664129 (02098, м. Київ, наб. Дніпровська, 13) на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", код ЄДРПОУ 19411125 (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37 ( у т.ч. п/р 265080130020 в ВАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) - 24 900,00 грн. страхового відшкодування, 249,90грн. державного мита, 48,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2010 р.