Рішення № 8265816, 09.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 33/14-10

вх. № 1069/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Волков О.Ю., дов.№б/н від 30.12.09р.

відповідача - Ващенко Т.Д., дов.№38-4960/356юр від 26.11.09р.

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

до КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 2965492,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2965492,14грн., у тому числі 2552482,55грн. - заборгованість за поставлену теплову енергію, 108651,70грн. - інфляційних витрат, 256415,27грн. пені, 47942,62грн. - 3% річних за договором № 383 купівлі-продажу теплової енергії для централізованого постачання населенню, укладеним між сторонами 07.11.08р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає, але просить зменьшити розмір пені на 87,4% з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема зазначив, що підставою виникнення заборгованості за договором є тяжке фінансове становище підприємства, викликане невиконанням зобов’язань споживачами КП "Харківські теплові мережі" по оплаті теплової енергії. Станом на 03.03.2010р., відповідно до наданої відповідачем довідки, борг населення за спожиту теплову енергію становить 573,1 млн.грн., юридичних осіб - 139,3 млн.грн., заборгованість із бюджета по компенсації субсідій та пільг - 58,2 млн.грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

07.11.08 року між сторонами був укладений договір № 383 купівлі-продажу теплової енергії для централізованого постачання населенню.

Відповідно до умов договору, позивач зобов’язався передати у власність відповідача теплову енергію, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за поточний місяць проводяться в грошовій формі у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості заявленого місячного обсягу теплової енергії проводиться не пізніше 9 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості заявленого місячного обсягу поставки теплової енергії до 19 та 29 (30) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі теплової енергії до 9 числа наступного місяця.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з травня по червень 2009р. передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 2552482,55грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі теплової енергії, копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання, не оплатив поставлену теплову енергію, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2552482,55грн., яка до цього часу не сплачена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 2552482,55грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних. За таких обставин, вимога позивача про стягнення 108651,70грн. інфляційних витрат та 47942,62грн. 3% річних за період з 10.06.2009р. по 02.02.2010р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6.2. договору сторони передбачили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.4.1. договору відповідач сплачує на користь позивача, окрім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Але матеріали справи свідчать, що станом на 03.03.2010р., відповідно до наданої відповідачем довідки, борг населення за спожиту теплову енергію становить 573,1 млн.грн., юридичних осіб - 139,3 млн.грн., заборгованість із бюджета по компенсації субсідій та пільн - 58,2 млн.грн.

Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03р. надано право реструктуризувати заборгованість за комунальні послуги строком до 5 років.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, а також ступінь виконання боржником зобов’язань за договором, суд, у відповідності до ст.233 ГК України та на підставі п.3 ст.83 ГПК України вважає можливим задовольнити заявлене відповідачем клопотання та зменшити розмір пені на 50%. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 128207,63грн. В решті заявленої пені суд вважає необхідним відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.233 ГК України, статтями 1, 12, 47, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова,11, у тому числі п/р 2600901315389 в АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, сел.Подвірки, у тому числі п/р 2600615312665 в АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230) 2552482,55грн. - основного боргу, 128207,63грн. пені, 108651,70грн. інфляційних витрат, 47942,62грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя