Рішення № 8265738, 02.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р. Справа № 16/175-09

вх. № 9243/5-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Селезньова О.Б., доручення №627 від 17.11.09 р.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів", м. Харків

до Акціонерного товариства "Флас", м. Харків

про стягнення 105106,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 105 106,60 грн. а саме: 77412,61 грн. - сума основного боргу; 6471,46 грн. - інфляційних; 1711,56 грн. - 3% річних; 14089,09 грн. - пені; 5418,88 грн. – штрафу, також до стягнення заявлені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повністю розрахувався з позивачем за поставлену ним відповідно до договору № 15/01-08 від 09.01.2008 р. продукцію.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду клопотання в якому просить виключити з розрахунку пеню в розмірі 0,1% вартості товарів за кожен день прострочення у сумі 14 089,09 грн. та 5418,88 грн. – штрафу в розмірі 7% від простроченої вартості як необґрунтовано заявлених до стягнення, просить стягнути 77 412,61 грн. основного боргу, 1711,56 грн. - 3 % річних та збільшує інфляційні до 9618,26 грн. надав докази направлення уточнень позовних вимог відповідачу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України. У зв’язку з чим, приймає заяву позивача до розгляду та продовжує розгляд справи з її врахуванням.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

09.01.2008 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" та Акціонерним товариством "Флас" було укладено договір поставки №15/01-08 (надалі - Договір), у відповідності до п.1.1. та 1.2. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію: збірний залізобетон, стінові блоки згідно заявки відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах Договору.

Згідно до п.2.2. та 2.3. Договору поставка продукції здійснюється партіями згідно до потреб відповідача. Об’єм, номенклатура, строки та періодичність поставки визначаються відповідно до заявки відповідача. Продукція повинна бути вивезена зі складу позивача транспортом відповідача протягом 10-ти днів з дня виготовлення.

Як вбачається з видаткових накладних №№:

- 5546 від 17.12.2008р. на суму 11619,97 грн.;

- 5548 від 17.12.2008р. на суму 10120,18 грн.;

- 5561 від 18.12.2008р. на суму 13820,27 грн.;

- 5568 від 19.12.2008р. на суму 3352,00 грн.;

- 5569 від 19.12.2008р. на суму 1400,00 грн.;

- 5577 від 22.12.2008р. на суму 5759,96 грн.;

- 5579 від 22.12.2008р. на суму 5759,96 грн.;

- 5587 від 23.12.2008р. на суму 5759,96 грн.;

- 5593 від 24.12.2008р. на суму 5759,96 грн.;

- 5597 від 25.12.2008р. на суму 5759,96 грн.;

- 5601 від 25.12.2008р. на суму 5759,96 грн.;

- 5610 від 26.12.2008р. на суму 5759,96 грн.

позивач відвантажив відповідачу товар, а представник відповідача за дорученням №269 від 16.12.2008р. отримав товар у повному обсязі, що підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних, щодо кількості та якості товару відповідач претензій не висунув.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 2.4. Договору сторони узгодили, що відповідач здійснює передплату у розмірі 100% від вартості продукції, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача, відстрочка платежу можлива протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару зі складу позивача.

Таким чином, відповідач повинен був до 05.01.2009р. повністю здійснити розрахунок з позивачем за отриманий товар.

01.06.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлене досудове попередження № 276 з вимогою сплатити борг та фінансові санкції, яке було отримано відповідачем 04.06.2009р. згідно поштового повідомлення про вручення, проте за поставлений товар відповідач до теперішнього часу не розрахувався.

Згідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всього за вищевказаними видатковими накладними було поставлено товар на загальну суму 80 632,14 грн., позивач вказує, що відповідач свій обов'язок щодо оплати за отриманий товар виконав частково в сумі 3219,53 грн., таким чином заборгованість відповідача складає 80632,14 - 3219,53 = 77 412,61 грн. доказів, що підтверджували б її сплату за отриману продукцію відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 77 412,61 грн. основної заборгованості, 9529,37 грн. інфляційних (за період з січня по грудень 2009 р.) та 1711,56 грн. 3% річних, в частині стягнення 88,89 грн. інфляційних, суд відмовляє як необґрунтовано заявлених до стягнення.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 610, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Флас", код ЄДРПОУ 22684950 (61022, м. Харків, Держпром, 1 під’їзд, 5 поверх, оф. 118-119 (у т.ч. р/р 26005820002681 в Київському відділені ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів", код ЄДРПОУ 08494527 (61017, м.Харків, вул. Котлова, 220 (у т.ч. р/р 260041014286 в ХВ №1 АКРБ "Регіон-Банку", МФО 351254) - 77 412,61 грн. основної заборгованості 9529,37 грн. інфляційних, 1711,56 грн. 3% річних, 886,54 грн. державного мита та 199,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 88,89 грн. інфляційних - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2010 р.