Рішення № 8265734, 09.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 60/304-09 (н.р. 54/4

вх. № 10523/1-60 (н.р. 1372/4-54)

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., довіреність № 1275 від 04.03.2009 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 09.11.2009р.

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 2682,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2009 р. комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 18592,23 грн. заборгованості, з яких 16417,82 грн. - заборгованість за щомісячне користування місцем за договором № 7586 від 01.07.2008 р., 2174,41 грн. - пеня за неповну сплату платежів за договором № 7586 від 01.07.2008 року. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 186 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

01 квітня 2009 року позивачем було подано уточнення позовних вимог (вх. 8632), відповідно до яких позивач просив стягнути з відповідача 18592,23 грн. заборгованості, з яких 16417,82 грн. - заборгованість за щомісячне користування місцем за договором № 7586 від 01.07.2008 р., 2174,41 грн. - пеня за неповну сплату платежів за договором № 7586 від 01.07.2008 року, а також просив покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 186 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та 17 грн. судових витрат, пов`язаних із розглядом справи (витрати, пов'язані з отриманням довідки щодо включення відповідача в ЄДРПОУ).

05 травня 2009 року господарським судом Харківської області у справі № 54/49-09 було прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" 16417,82 грн. заборгованості; 2174,41 грн. пені; 17,00 грн. витрат, пов'язаних з отриманням довідки щодо включення відповідача в ЄДРПОУ, 186,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19 червня 2009 року відповідач по справі подав апеляційну скаргу на вищезазначене рішення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2009 року по справі № 54/49-09 апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 05 травня 2009 року по справі №54/49-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2009 року, подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої Постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2009 року касаційну скаргу Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 05.05.2009р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. по справі №54/49-09 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2009 року призначено справу № 60/304-09 (н.р. №54/49-09) до розгляду у судовому засіданні на "01" лютого 2010 р. о 10:20.

Позивач 01 лютого 2010 року надав уточнення позовних вимог (вх. №1721 від 01.02.2010р.), відповідно до яких зменшив розмір позовних вимог до 2174,41 грн., а саме просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення платежів у розмірі 2174,41 грн., держмито в розмірі 186,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. Свої уточнення представник позивача обґрунтовує сплатою відповідачем 12 березня 2009 року основної суми заборгованості у розмірі 16417,82 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 року прийнято уточнення позовних вимог (вх. №1721 від 01.02.2010р.) до розгляду, продовжено розгляд справи з їх урахуванням, розгляд справи № 60/304-09 (н.р. №54/49-09) відкладено на "15" лютого 2010 р. о 11:00.

Позивач 03 лютого 2010 року подав уточнення позовних вимог (вх. №2053 від 03.02.2010р.), відповідно до яких збільшив розмір позовних вимог до 2682,91 грн., а саме просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2682,91 грн., 191,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 17,00 грн. судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2010 прийнято уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. №2053 від 03.02.2010р.) до розгляду, продовжено розгляд справи з їх урахуванням, задоволено клопотання відповідача, погоджене з позивачем про продовження строку вирішення спору до 14.03.2010 року, продовжено строк вирішення спору до 14.03.2010 року та розгляд справи №60/304-09 (н.р. №54/49-09) відкладено на "01" березня 2010 р. о 12:00.

Представник відповідача надав 01 березня 2010 року довідку про розрахункові рахунки, яка судом долучена до матеріалів справи. Крім того, представник відповідача заявив клопотання (вх. №3831), відповідно до якого визнає позовні вимоги в частині стягнення пені та просить суд розподілити судові витрати наступним чином: покласти судові витрати у розмірі 1/6 на відповідача та 5/6 на позивача.

Судом прийнято до розгляду дане клопотання.

У судовому засіданні 01 березня 2010 року судом було оголошено перерву до 09 березня 2010 року о 12:00 год. для виготовлення повного тексту рішення.

Представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача визнає позовні вимоги, однак просить суд покласти на відповідача 1/6 судових витрат, а 5/6 на позивача.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01 липня 2008 року між сторонами був укладений договір про надання у користування місць, які перебувають в комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 7586, відповідно до умов якого позивач по справі надав в користування відповідачу місця, які перебувають в комунальній власності згідно з додатком № 1 до договору, для розташування спеціальних конструкцій.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.4. договору № 7586 за актом прийому-передачі від 01.07.2008р. позивач надав в експлуатацію відповідачу місця у кількості 10 , що знаходяться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції, а саме - щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська -пр. П'ятдесятиріччя СРСР; щит стаціонарний (6,00x3,00x1) за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 139; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул.Салтівське шосе, 155/93; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Ньютона-пр. П'ятдесятиріччя СРСР; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Державінська, 2; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Івана Камишева вул.Академіка Павлова; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, пров. Золотий, 8; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Соїча - пр. Московський; щит стаціонарний (6,00x3.00x2) за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Халтуріна, 44 строком з 01 липня 2008р. по 30 червня 2009р.

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 01.07.2008р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська -пр. П'ятдесятиріччя СРСР; щит стаціонарний (6,00x3,00x1) за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 139; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул.Салтівське шосе, 155/93; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Ньютона- пр. П'ятдесятиріччя СРСР; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Державінська, 2; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Івана Камишева вул.Академіка Павлова; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, пров. Золотий, 8; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Соїча - пр. Московський; щит стаціонарний (6,00x3.00x2) за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська; щит стаціонарний (6,00x3,00x2) за адресою: м. Харків, вул. Халтуріна, 44.

Згідно п.п.8.1.1 п. 8.1 договору № 7586 від 01.07.2008р. він припиняє свою дію за згодою сторін.

04 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 про припинення дії договору № 7586 про надання в користування місць, що знаходяться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій з 05 листопада 2008 року.

Таким чином, станом на 05 листопада 2008 року договір № 7586 від 01.07.2008р. вважається таким, що припинив свою дію.

Згідно пп. 3.4.6., 4.1., 4.5. договору № 7586 відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 15752 грн. 88 коп., у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.2. договору № 7586 якщо на момент укладання Договору „Користувач" не має дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами, тоді з дня укладення цього Договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за цим Договором (в період дії пріоритету на місце), „Користувач" щомісячно вносить плату за користування всіма місцями за Договором у розмірі 25% відсотків від суми, передбаченої п.4.1 цього Договору, що складає 3281,85грн. (без ПДВ) на місяць: ПДВ-20% складає 656,37 гри., загальний розмір плати (з ПДВ) 3938,22 грн.

У відповідності до п.4.6. договору № 7586 внесення плати за користування місцями, передбаченої пунктами 4.1., 4.2. здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дня передачі місця згідно пункту 1.4. цього договору.

Відповідно до пункту 8.5 договору № 7586 всі спори та розбіжності, що виникають з цього Договору вирішуються сторонами відповідно до чинного законодавства.

03.02.2009 року за № 609 позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 7083, в якому зазначено на те, що за договором № 7586 виникла заборгованість на суму 16417,82 грн. та висунута вимога погасити вказану заборгованість у триденний строк.

Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив своє зобов'язання за Договором щодо оплати за місця надані у користування, а саме не сплатив платежі, передбачені розділом 4 цього Договору, внаслідок чого станом на момент подачі позову до суду відповідач мав заборгованість в розмірі 16417,82 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи після подачі позову до суду відповідачем було сплачено заборгованість в сумі 16417,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 12 березня 2009 року.

Позивач згідно останніх уточнень позовних вимог (вх. 2053 від 03 лютого 2010 року) нарахував відповідачу пеню в сумі 2682,91 грн. за період з 05 липня 2008 року (з урахуванням певних періодів заборгованості, яка існувала у липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2008 р.)

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п. 6.1. Договору, за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, відповідач (користувач) повинен сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожний день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.6. Договору у випадках, передбачених пунктами 6.1 - 6.5 договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, не припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач з 05.07.2008р. мав зобов`язання по оплаті за надані у користування місця за липень 2008 року в сумі 3938,22 грн. згідно п.4.2. Договору.

Судом встановлено, що 28.11.2008 р. згідно банківської виписки відповідачем було сплачено 6000 грн., з яких 3899,62 грн. зараховано позивачем в якості оплати за надані у користування місця за липень 2008 року, з урахуванням чого позивачем було нараховано пеню за період з 05.07.2008 р. по 28.11.2008 р. на суму боргу 3938,22 грн., що становить 379,62 грн. Після сплати 28.11.2008 р. розмір заборгованості становив 38,60 грн., з урахуванням чого позивачем нараховано пеню за період з 29.11.2008 р. по 17.02.2009 р. в сумі 2,05 грн.

20.08.2008 р. відповідач отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради "Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами" № 547, з урахуванням чого у відповідача виникло зобов`язання по сплаті за користування місцями з 21.08.2008 р. згідно п.4.1. Договору.

Судом встановлено, що розмір заборгованості за серпень 2008 року становив 8511,68 грн. у період з 26.07.2008 р. по 07.08.2008 р., тому позивачем було нараховано пеню за вказаний період в сумі 72,56 грн.

07.08.2008 р. відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів позивачу в сумі 3938,22 грн. за користування місцем у серпні 2008 року, що підтверджується наданою банківською випискою від 07.08.2008 р., з урахуванням чого розмір пені за період з 08.08.2008 р. по 17.02.2009 р. становить 581,82 грн.

У зв`язку з отриманням дозволу на розміщення зовнішної реклами на підставі п.4.1. та п.4.5. Договору у відповідача виникло зобов`язання по оплаті за надані в користування місця в сумі 15752,88 грн. в строк до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем вищенаведеної суми у вересні 2008 р. позивачем нараховано пеню в сумі 175,61 грн. за період з 26.08.2008 р. по 11.09.2008 р.

11.09.2008 р. відповідачем було перераховано позивачу кошти в сумі 6000,00 грн. за користування місцем за вересень 2008 року, що підтверджується банківською випискою від 11.09.2008 р., з урахування чого у відповідача залишилась заборгованість за вересень 2008 р. в сумі 9752,88 грн. та нараховано пеню в сумі 179,07 грн. за період з 12.09.2008 р. по 09.10.2008 р.

09.10.2008 р. відповідачем було перераховано позивачу кошти в сумі 7700,00 грн. за користування місцем за вересень 2008 року, що підтверджується банківською випискою від 09.10.2008 р., з урахуванням чого відповідач мав заборгованість в сумі 2052,88 грн. та позивачем нараховано пеню за період з 10.10.2008 р. по 17.02.2009 р. в сумі 176,35 грн.

Також судом встановлено, що відповідач мав зобов`язання по оплаті за наданні в користування місця за жовтень 2008 року в сумі 15752,88 грн., однак належним чином не виконував свої зобов`язання по оплаті, тому позивачем нараховано пеню в сумі 371,87 грн. за період з 26.09.2008 р. по 31.10.2008 р.

31.10.2008р. відповідачем було частково здійснено оплату за наданні в користування місця за жовтень 2008 року, з урахуванням чого позивачем нараховано пеню в сумі 697,13 грн. за період з 01.11.2008 р. по 17.02.2009 р.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку з припиненням дії спірного договору 05.11.2008р., заборгованість відповідача за листопад 2008 року становила 2100,38 грн., однак у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань по оплаті позивачем нараховано пеню в сумі 46,83 грн. за період з 26.10.2008р. по 28.11.2008р.

Перевіривши нарахування позивачем пені у розмірі 2682,91 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок є вірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, не заперечується відповідачем, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також була заявлена до стягнення з відповідача сума витрат у розмірі 17,00 грн., пов'язана з отриманням довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи, судом було зобов`язано позивача надати довідку з ЄДРПОУ на відповідача.

Позивачем було виконано вищенаведені вимоги суду, та за отримання вказаної довідки сплачено 17 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 407 від 27 березня 2009 року на суму 17,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за отримання довідки про включення до ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_3».

При таких обставинах, в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з отриманням довідки про державну реєстрацію відповідача є судовими витратами, тому підлягають розподілу відповідно до ст. 49 цього Кодексу.

Розглянувши клопотання відповідача про віднесення судових витрат у розмірі 1/6 на відповідача та 5/6 на позивача суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Судом встановлено, що відповідач сплатив основну суму боргу лише після звернення позивача до суду з відповідним позовом, з урахуванням чого суд вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме невиконанням відповідачем своїх обов`язків за спірним договором, тому державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 191,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень, а також 17,00 грн. витрат, пов'язаних з отриманням довідки щодо включення відповідача в ЄДРПОУ слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

При таких обставинах, клопотання відповідача (вх. №3831) про розподіл судових витрат підлягає відхиленню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про розподіл судових витрат відхилити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61023, АДРЕСА_1, р/р №НОМЕР_2 в ВАТ «Інпромбанк», МФО 351878, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Міський інформаційний центр» (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р №2600030114375 в АКБ «Золоті ворота», м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) пеню у розмірі 2682,91 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 191,00 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та витрати пов'язані з отриманням довідки щодо включення відповідача в ЄДРПОУ у розмірі 17,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

справа № 60/304-09 (н.р. 54/49-09)