Рішення № 8265646, 04.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2010 р. Справа № 54/226-09

вх. № 7121/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - 1. Афанасьєва В.І., дов. від 28.05.2009 року; Бут Ю.В., дов. від 28.05.2009 року;

2. Афанасьєва В.І., дов. від 10.08.2009 року; Бут Ю.В., дов. від 10.08.2009 року;

відповідача - Захарченко О.М., дов. від 09.09.2009 року, Сіроус В.І. - директор

розглянувши справу за позовом

1. ТОВ "Елме Мессер Україна", м. Харків

2. ВАТ "Харківський автогенний завод", м. Харків

до Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості

та зустрічним позовом Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка", м. Харків

до ТОВ "Елме Мессер Україна", м. Харків

про визнання недійсним договору лізингу та стягнення 19000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший позивач, ТОВ "Елме Мессер Україна", звернувся до господарського суду з позовом до Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" про стягнення технологічного обладнання згідно договору лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року на загальну суму 273000,00 грн., стягнення неустойки в розмірі 163800,00 грн., штрафу в розмірі 20000,00 грн., збитків в розмірі 90000,00 грн., які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору лізингу № 01/07, укладеного між першим позивачем та відповідачем 01.07.2006 року; другий позивач, ВАТ "Харківський автогенний завод", звернувся до господарського суду з позовом до Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" про стягнення на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за домовленістю між сторонами щодо поставки товару, а саме 55136,16 грн. основного боргу, 2152,48 грн. - 3% річних. Судові витрати просять суд покласти на відповідача.

Запис розгляду судової справи здійснюється на диск CD-R, серійний номер сіс х-06113 за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

06.11.2009 року Інженерно-монтажний виробничий кооператив "Кріотехніка" звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним договір лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року, укладеного між Інженерно-монтажним виробничим кооперативом "Кріотехніка" та ТОВ "Елме Мессер Україна" в частині передання в лізинг технологічного обладнання СГУ-7 у кількості двох одиниць та стягнення з ТОВ "Елме Мессер Україна" отримані без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 19000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2009 року зустрічний позов було прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

11 січня 2010 року від Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" до канцелярії господарського суду надійшла заява про уточнення зустрічних позовних вимог (вх. 110 ), в якій позивач за зустрічним позовом просить доповнити позовні вимоги за зустрічним позовом додатковою вимогою, а саме просить суд зобов'язати відповідача за зустрічним позовом, ТОВ "Елме Мессер Україна", підписати акт прийому-передачі від Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" технологічного обладнання ГХК-8/1,6 - 1 штука, ЦТК-0,5/0,25 - 2 штука, ЦТК-1/0,25 - 1 штука, реципієнти 12x400x80 - 12 штук.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2010 року зазначена вище заява позивача по зустрічному позову про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Первісні позовні вимоги неодноразово уточнювались. 02 лютого 2010 року від представника позивачів по справі до канцелярії господарського суду надійшла остаточна узгоджена заява про уточнення позовних вимог (вх. 2009), в якій представник позивачів за первісним позовом просить суд зобов'язати Інженерно-монтажний виробничий кооператив "Кріотехніка" повернути ТОВ "Елме Мессер Україна" технологічне обладнання на загальну суму 172000,00 грн., а саме ЦТК-2,5/25 - одна одиниця, ТРЖК 3М - одна одиниця, СГУ 7 - дві одиниці, реципієнти 12x400x80 - двадцять одиниць, ЦТК 5/0,25-1 - одна одиниця; стягнути з ІМВК "Кріотехніка" на користь ТОВ "Елме Мессер Україна" неустойку у сумі 198045,50 грн.; стягнути з ІМВК "Кріотехніка" на користь ВАТ "Харківський автогенний завод" основний борг у сумі 55136,16 грн., інфляційні витрати у сумі 11523,53 грн., 3% річних у сумі 2869,80 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2010 року зазначена вище заява про уточнення позовних вимог за первісним позовом була прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 22 лютого 2010 року представники позивачів за первісним позовом підтримав поданий позов та просив суд його задовольнити, проти зустрічного позову заперечував повністю з мотивів, наведених у письмових поясненнях.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти вимог позивача та просив в задоволенні первісного позову відмовити з підстав, наведених у відзиві та письмових поясненнях, зустрічний позов просив задовольнити у повному обсязі.

Суд, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

1 липня 2006 року між ТОВ "Елме Мессер Україна" (першим позивачем по первісному позову) та Інженерно-монтажним виробничим кооперативом "Кріотехніка" (відповідачем по первісному позову) було укладено договір лізингу № 01/07. Відповідно до п. 1.1 договору перший позивач по первісному позову передав, а відповідач по первісному позову прийняв в оперативний лізинг технологічне обладнання, а саме ЦТК 2,5/25 – одна одиниця, ЦТК 1/0,25 – 1 одиниця, ЦТК 0,5/0,25 – дві одиниці, ТРЖК 3М – одна одиниця, ЦТК 5/0,25-1 – одна одиниця, СГУ-7 – дві одиниці, ГХК-8/1,6 – одна одиниця, реципієнти 12х400х80 – дванадцять одиниць.

Передача обладнання відповідачу по первісному позову в лізинг була здійснена по акту приймання-передачі 01.12.2005 року на підставі договору лізингу № 1/12-05 від 01.12.2005 року, укладеного між Інженерно-монтажним виробничим кооперативом "Кріотехніка" та Приватним підприємцем Захарченко Н.П.

23 лютого 2008 року між ТОВ "Елме Мессер Україна" (першим позивачем по первісному позову) та Інженерно-монтажним виробничим кооперативом "Кріотехніка" (відповідачем по первісному позову) було укладено додаткову угоду до договору лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року.

Згідно п. 1 зазначеної додаткової угоди, сторони досягли згоди про припинення з 01 березня 2008 року дії договору лізингу та передбачили, що передача обладнання першому позивачу по первісному позову здійснюється за актом приймання-передачі до 30 квітня 2008 року з моменту укладення цієї угоди (п. 2 додаткової угоди).

Як встановлено судом, на час розгляду справи у користуванні відповідача по первісному позову знаходиться наступне обладнання ЦТК-2,5/25 - одна одиниця, ТРЖК 3М - одна одиниця, СГУ 7 - дві одиниці, реципієнти 12x400x80 - двадцять одиниць, ЦТК 5/0,25-1 - одна одиниця.

Суд, критично ставиться до доводів відповідача по первісному позову щодо того, що реципієнти 12x400x80 у кількості 12 штук знаходяться на території КУОЗ "Міська клінічна лікарня № 2" і з квітня 2008 року використовуються ВАТ "Харківський автогенний завод" для поставок кисню в зазначену лікарню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем за первісним позовом, технологічне обладнання, яке перший позивач по первісному позову просить повернути, а саме ЦТК-2,5/25, ТРЖК 3М, СГУ 7, реципієнти 12x400x80 у кількості дванадцять одиниць, ЦТК 5/0,25-1, в порушення п. 2 додаткової угоди від 23.02.2008 р. до договору лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року, не були повернуті ТОВ "Елме Мессер Україна" за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на те що технологічне обладнання: ЦТК-2,5/25, ТРЖК 3М, СГУ 7, реципієнти 12x400x80 у кількості дванадцять одиниць, ЦТК 5/0,25-1 не було передано від відповідача по первісному позову до першого позивача по первісному позову, в порушення вищевикладених норм права, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано пред’явлено вимогу щодо зобов’язання ІМВК "КРІОТЕХНІКА" повернути ТОВ "ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА" технологічне обладнання на загальну суму 172000, 00 грн, а саме ЦТК 2,5/25 – одна одиниця, ТРЖК 3М – одна одиниця, СГУ 7 – дві одиниці, реципієнти 12х400х80 – дванадцять одиниць, ЦТК 5/0,25-1- одна одиниця, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Перший позивач за первісним позов, в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення в з відповідача за первісним позовом неустойки за несвоєчасне повернення переданого у лізинг майна за договором лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року посилається на той факт, що ІМВК "КРІОТЕХНІКА" (відповідача за первісним позовом) до 30 квітня 2008 року повинен був ініціювати повернення технологічного обладнання, яким він користувався відповідно до договору лізингу, однак не здійснив ніяких дій, щодо повернення обладнання ТОВ "ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА". У зв*язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача по первісному позову неустойку за несвоєчасне повернення технологічного обладнання у розмір подвійної плати за користування обладнанням, що становить 198045,20 грн.

Суд, розглянувши первісні позовні вимоги в цій частині, не знаходить правових підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 532 ЦК України встановлено, що місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Відповідно п. 4 додаткової угоди від 23.02.2008 року до договору лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року, передача обладнання повинна бути здійснена в місці його знаходження на території лізингоотримувача (відповідача по первісному позову).

Таким чином, з моменту припинення договору лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року, а саме з 01.03.2008 року ТОВ "Елме Мессер Україна" отримало право повернути технологічне обладнання у своє володіння.

Із суті зобов'язання ІМВК "Кріотехніка" перед ТОВ "Елме Мессер Україна" за додатковою угодою до договору лізингу щодо повернення майна випливає, що перший позивач мав би в період з 01.03.2008 року по 30.04.2008 року направити уповноважену особу до місцезнаходження майна з метою прийняття технологічного обладнання за актом прийому-передачі.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття заходів, спрямованих на передачу технологічного обладнання за актом прийому-передачі, відповідно до умов додаткової угоди від 23.02.2008 року.

Таким чином, перший позивач не вжив належних заходів, спрямованих на передачу технологічного обладнання відповідно до умов додаткової угоди до договору лізині № 01/07 від 01.07.2006 року.

Статтею 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно до п. 4. ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов*язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Отже, оскільки першим позивачем за первісним позовом ненадано доказів направлення до відповідача по первісному позову уповноважених представників для підписання акту приймання-передачі технологічного обладнання або вжиття належних заходів, спрямованих на передачу технологічного обладнання відповідно до умов додаткової угоди від 23.02.2008 року, то відповідно і не має підстав для задоволення первісного позову в частині стягнення неустойка за несвоєчасне повернення технологічного обладнання.

Очевидно, що за відсутності уповноваженої ТОВ "Елме Мессер Україна" на отримання технологічного обладнання та підписання акту прийому-передачі особи, ІМВК "Кріотехніка" не має можливості виконати свій обов'язок з передачі першому позивачеві майна, що є предметом договору лізингу. Відтак, згідно статті 613 ЦК України, у правовідносинах між ТОВ "Елме Мессер Україна" та ІМВК "Кріотехніка" виникло прострочення кредитора - першого позивача.

За викладених обставин, вимоги ТОВ "Елме Мессер Україна" щодо стягнення неустойки в сумі 198045,50 гривень на підставі частини 2 статті 785 ЦК України є необгрунтованими, оскільки, згідно частини 2 статті 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

          Як вбачається з матеріалів справи, другим позивачем за первісним позовом, ВАТ "Харківський автогенний завод", протягом березня - квітня 2008 року було поставлено відповідачу за первісним позовом промисловий газ за разовими замовленнями на загальну суму 55136,16 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними та довіреностями, копії яких залучені до матеріалів справи.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриманий газ у сумі 34028,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 238 від 03.04.2008 року, № 245 від 17.04.2008 року, № 251 від 24.04.2008 року.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений газ в розмірі 21108,0 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" другим позивачем по первісному позову було направлено вимогу від 07.07.2009 року № 103 про сплату суми заборгованості, яку було отримано відповідачем за первісним позовом 16.07.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення № 1890139.

Таким чином, строк виконання зобов*язання у сумі 21108,00 грн. настав 27.07.2009 року.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач за первісним позовом не виконав належним чином своїх обов'язків щодо оплати у повному обсязі за поставлений газ, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 21108,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що відповідачем по первісному позову частково сума заборгованості перед другим позивачем оплачена та строк виконання зобов*язання на підставі п. 2 ст. 530 ЦК України настав 24.07.2009 року, суд вважає позовні вимоги другого позивача за первісним позовом в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрати підлягають частковому задоволенню, в саме в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 302,26 грн. та інфляційні втрати у сумі 726,19 грн., які підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року, укладеного між Інженерно-монтажним виробничим кооперативом "Кріотехніка" та ТОВ "Елме Мессер Україна" в частині передання в лізинг технологічного обладнання СГУ-7 у кількості двох одиниць та стягнення з ТОВ "Елме Мессер Україна" отримані без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 19000,00 грн., посилаючись на те, що фактично технологічного обладнання СГУ-7 у кількості двох одиниць не належить ТОВ "Елме Мессер Україна" на праві власності, а також просить суд зобов'язати відповідача за зустрічним позовом, ТОВ "Елме Мессер Україна", підписати акт прийому-передачі від Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" технологічного обладнання ГХК-8/1,6 - 1 штука, ЦТК-0,5/0,25 - 2 штука, ЦТК-1/0,25 - 1 штука, реципієнти 12x400x80 - 12 штук.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги відповідача, судом було з'ясовано, що 01.07.2006 року між приватним підприємцем Захарченко Н. П. (продавець) та ТОВ "Елме Мессер Україна" було укладено договір купівлі-продажу № 19, відповідно до умов якого продавець передав відповідачу за зустрічним позовом криогенне обладнання, техніку та засоби, забезпечення діяльності у області технічних газів, а відповідач за зустрічним позовом зобов*язався прийняти данний товар та сплатити за нього грошові кошти.

Відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу склад товару, його номенклатура, кількість та ціна за одиницю узгоджені сторонами у додатку № 1 до договору , який є невід*ємною частиною договору.

Відповідно до формуляру до СГУ-7 (КК 0402.00.000 ФО), СГУ-7 - це установка газифікацій на стаціонарна. Цей формуляр є експлуатаційним документом, який визначає відповідність установки технічним вимогам та її комплектність. Згідно з розділом 4 Формуляру "Комплект поставки" основною частиною установки є цистерна транспортна для рідкого кисню, азоту та аргону ЦТК-1,6/0,25. У додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 19 від 01.07.2006 року, в якому вказано перелік майна, яке належить ТОВ "ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА" на праві приватної власності, в пунктах 44 та 47 вказано про наявність двох одиниць обладнання ЦТК-1,6/0,25 (повний некомплект). Саме ці дві одиниці ЦТК-1,6/0,25 (повний некомплект) є двома недоукомплектованими одиницями СГУ-7 та саме вони були передані ІМВК "КРІОТЕХНІКА" відповідно до договору лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року. Іншого обладнання ЦТК-1,6/0,25 з розшифруванням «повний некомплект» у додатку до договору № 19 від 01.07.2006 року немає. У цьому випадку СГУ-7 та ЦТК-1,6/0,25 (повний некомплект) є одним й тим же обладнанням і право власності підтверджується договором купівлі-продажу № 19 від 01.07.2006 року та додатком № 1 до нього.

ІМВК "Кріотехніка" прийняв у платне користування дві недоукомплектовані одиниці СГУ-7, підтвердженням цього є сплата лізингових платежів за це обладнання, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до частини 3 статті 767 ЦК України якщо наймач у момент передачі речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому у належному стані.

Більш того, у цивільному праві існує презумпція правомірності набуття права власності, яка закріплена у ч. 2 ст. 238 Цивільного кодексу України. Вказана стаття зазначає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2. ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, єдиними допустимими доказами неправомірності набуття права власності на СГУ-7 Відповідачем є пряма вказівка закону на цю обставину або рішення суду в якому доведено, що право власності на вказаний об'єкт належить іншій особі.

Тому, правомірність права власності ТОВ «ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА» на спірне обладнання не підлягає сумніву доти, доки не буде наведено положень закону, який й би встановлював цю неправомірність або не надано рішення суду про належність вказаного обладнання іншій особі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині визнати недійсним договір лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року, укладеного між Інженерно-монтажним виробничим кооперативом "Кріотехніка" та ТОВ "Елме Мессер Україна" в частині передання в лізинг технологічного обладнання СГУ-7 у кількості двох одиниць та стягнення з ТОВ "Елме Мессер Україна" отримані без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 19000,00 грн. на підставі їх необґрунтованості та спростуванням матеріалами справи.

Щодо зустрічних позовних вимог про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом, ТОВ "Елме Мессер Україна", підписати акт прийому-передачі від Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" технологічного обладнання ГХК-8/1,6 - 1 штука, ЦТК-0,5/0,25 - 2 штука, ЦТК-1/0,25 - 1 штука, реципієнти 12x400x80 - 12 штук, суд зазначає наступне.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 додаткової угоди від 23.02.2008 року до договору лізингу № 01/07 від 01.07.2006 року, сторони передбачили, що передача обладнання відповідачу за зустрічним позовом здійснюється за актом приймання-передачі.

З огляду на те що в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі від Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" технологічного обладнання ГХК-8/1,6 - 1 штука, ЦТК-0,5/0,25 - 2 штука, ЦТК-1/0,25 - 1 штука, реципієнти 12x400x80 - 12 штук та сторонами не заперечується, що такі акти не були підписані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом щодо зобов'язання відповідача за зустрічним позовом, ТОВ "Елме Мессер Україна", підписати акт прийому-передачі від Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" технологічного обладнання ГХК-8/1,6 - 1 штука, ЦТК-0,5/0,25 - 2 штука, ЦТК-1/0,25 - 1 штука, реципієнти 12x400x80 - 12 штук підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Інженерно-монтажний виробничий кооператив "Кріотехніка" (61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 21170640) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елме Мессер Україна" (61046, м. Харків, вул., Автогена, 10, код ЄДРПОУ 33234187) технологічне обладнання на загальну суму 172000,00 грн., а саме ЦТК-2,5/25 - одна одиниця, ТРЖК ЗМ - одна одиниця, СГУ 7 -дві одиниці, Реципієнти 12x400x80 - двадцять одиниць, ЦТК 5/0,25-1 - одна одиниця.

Стягнути з Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" (61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 21170640) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Елме Мессер Україна" 61046, м. Харків, вул. Автогена, 10, код ЄДРПОУ 33234187) 1941,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" (61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 21170640) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський автогенний завод" (61046 м Харків вул. Автогена, 10, код ЄДРПОУ 00204783) 21108,00 грн. основного боргу 726,19 грн. інфляційних витрат, 302,26 грн. - 3% річних.

В решті вимог первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Елме Мессер Україна" (61046, м. Харків, вул. Автогена, 10, код ЄДРПОУ 33234187) підписати акт прийому-передачі від Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" (61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 21170640) технологічного обладнання ГХК-8/1,6 - 1 штука, ЦТК-0,5/0,25 - 2 штука, ЦТК-1/0,25 - 1 штука, реципієнти 12x400x80 - 12 штук.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елме Мессер Україна" (61046, м. Харків, вул. Автогена, 10, код ЄДРПОУ 33234187) на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" (61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 21170640) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог зустрічного позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 04.03.2010 року.