ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2010 р. Справа № 55/313-09
вх. № 10485/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Громадського Я.В.
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос", м. Харків
про стягнення 301267,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос", м. Харків, 291309,29 грн. основного боргу, 1783,93 грн. інфляційних збитків, 7134,62 грн. пені, 1039,78 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 346 від 19.05.09 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 січня 2010 р.
19 січня 2010 р. відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.
19 січня 2010 р. відповідач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема платіжні доручення, які підтверджують належне виконання відповідачем забов"язань за договором № 346 від 19.05.09 р.
20 січня 2009 року позивач надав до суду клопотання , в якому просить суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв"язку з неможливістю прибути у призначене судове засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 09 лютого 2010 р.
В судовому засіданні 09 лютого 2010 р. було оголошено перерву до 15 лютого 2010 р.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 15 лютого 2010 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 15 березня 2010 р.
09 лютого 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 252286,90 грн. після подачи позову до суду, та просив суд стягнути з відповідача 39022,39 грн. основного боргу, 1783,93 грн. інфляційних збитікв, 7134,62 грн. пені, 1039,78 грн. 3% річних та судові витрати.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
12 лютого 2010 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував повністю, та зазначив, що на даний час сума боргу у розмірі 291309,29 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі, нарахування пені, інфляційних та 3% річних вважає безпідставним, посилаючись на відсутність прострочення зобов"язання з боку відповідача щодо оплати.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 09 лютого 2010 р.
В судовому засіданні 09 лютого 2010 р. було оголошено перерву до 15 лютого 2010 р.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 15 лютого 2010 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 15 березня 2010 р.
09 лютого 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 252286,90 грн. після подачи позову до суду, та просив суд стягнути з відповідача 39022,39 грн. основного боргу, 1783,93 грн. інфляційних збитікв, 7134,62 грн. пені, 1039,78 грн. 3% річних та судові витрати.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
12 лютого 2010 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував повністю, та зазначив, що на даний час сума боргу у розмірі 291309,29 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі, нарахування пені, інфляційних та 3% річних вважає безпідставним, посилаючись на відсутність прострочення зобов"язання з боку відповідача щодо оплати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2010 р. було відкладено розгляд справи на 01 березня 2010 р.
01 березня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з запереченнями на відзив, в яких зазначив, що станом на 25 лютого 2010 р. відповідачем сплачена сума основного боргу у повному обсязі, у зв"язку з чим просить суд стягнути з відповідача 1783,93 грн. інфляційних збитків, 7134,62 грн. пені та 1039,78 грн. 3% річних.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
01 березня 2010 р. відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
19 травня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД", м. Київ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпос", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 346, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався в порядку та в строки ,встановлені цим договором передати у власність відповідача товар, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Пунктом 5.4 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на умовах відстрочки платежу 90 календарних днів з моменту поставки товару. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2009 р.
Сторони також до договору № 346 від 19.05.09 р. уклали протокол узгодження розбіжностей, яким змінили деякі пункти договору та п. 7.2 викласти в наступній редакції:"За несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки. У разі, якщо відповідач прострочив оплату отриманої партії товару, більш ніж на 10-ть днів, позивач має право зупинити поставку наступних партій продукції до повного погашення заборгованості або в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору."
На виконання умов вказаного договору за період з 21.08.09 р. по 19.11.09 р. позивачем була здійснена відповідачеві поставка товару на загальну суму 366530,57 грн., що підтверджується видатковими накладними, перелік яких зазначений в позовній заяві (арк. справи 4-6), належним чином копії яких додано до позовної заяви.
Вказані накладні підписані обома сторонами, що свідчить про те, що товар був отриманий з боку відповідача.
У вказаних накладних зазначений договір купівлі- продажу № 346 від 19.05.09 р., що свідчить про те, що поставки здійснювались саме на виконання цього договору.
Як було вищезазначено, сторони в договорі чітко встановили строк оплати товару- на умовах відстрочки платежу 90 календарних днів з моменту поставки товару.
Позивач у позовній заяву вказує на те, що станом на 01.12.09 р. настав термін оплати за товар, поставлений у період з 21.08.09 р. по 29.10.09 р. на загальну суму 291309,29 грн., а також зазначає про те що в цей період відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 462,19 грн.
Таким чином, відповідач товар отримав, проте за нього не розрахувався в обумовлений договором строк.
Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 291309,29 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Після звернення позивача до суду, відповідачем було погашено суму боргу у розмірі 291309,29 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач заперечував проти нарахування інфляційних, річних та пені, посилаючись на те, що на даний час сума боргу у розмірі 291309,29 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі, нарахування пені, інфляційних та 3% річних вважає безпідставним, посилаючись на відсутність прострочення зобов"язання з боку відповідача щодо оплати.
Позивач у своїх письмових поясненнях зазначив, що з 17.06.09 р. на підставі договору поставки № 346 від 19.05.09 р. позивач здійснював відвантаження товару відповідачу та надані відповідачем платіжні доручення свідчать про оплату за товар, поставлений у період до 21.08.09 р., в підтвердження чого надав розгорнутий розрахунок заборгованості викладений в акті зіврки взаєморозрахунків станом на 25.02.10 р.
Крім того, позивач вказує на те, що згідно даних бухгалтерського обліку підприємства позивача у період з 17.06.09 р. по 29.10.09 р. позивачем було поставлено товар на загальну суму 672790,99 грн.(видаткові накладні у період з 05.11.09 р. по 19.11.09 р. не враховувались, оскільки термін оплати по ним не настав на момент звернення до суду.), відповідач, в свою чергу, в період з 17.06.09 р. по 20.11.09 р. відповідач здійснив повернення товару та оплат на суму 381481,70 грн., тобто на момент подачи позову сума заборгованості складала 291309,29 грн. згідно видаткових накладних з 21.08.09 р. по 29.10.09 р.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 291309,29 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1039,78 грн. та 1783,93 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні та обгрунтовані (розрахунки перевірені судом).
Згідно до ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 7134,62 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити про те, що справа розглядається з грудня 2009 р., ухвалою заступника голови господарського суду від 15 березня 2010 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, та неодноразово відкладено розгляд справи, тому на теперішній час відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи, у зв"зку з чим дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос", м. Харків(61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, код ЄДРПОУ 34629821, р/р № 26009000123388 у відділенні ВАТ "Укрексімбанку" філії м. Харкова, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД", м. Київ(03680, м. Київ, б-р І. Лепсе, 8, корп. 59, код ЄДРПОУ 30056246, р/р № 26007026871911 в КМФ АКБ "Укрсоцбанку" м. Київ, МФО 322012) 1783,93 грн. інфляційних збитків, 7134,62 грн. пені, 1039,78 грн. 3% річних, 3012,67 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 291309,29 грн. грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 04 березня 2010 року.
Судове рішення № 8265603, Господарський суд Харківської області було прийнято 01.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 55/313-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: