Рішення № 8265470, 01.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2010 р. Справа № 45/366-09

вх. № 9869/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Житєньова К.Є., довіреність від 12.10.2009 року

відповідача - Явор В.В., доручення від 19.10.2009 року

розглянувши справу за позовом ТОВ Аудиторська фірма "Арсенал", м. Харків

до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 38462,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 38462,47 грн. боргу, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що на виконання договору поставки № РХ-46/07 від 10 квітня 2007 року позивач передав у власність відповідача товар, який був оплачений лише частково.

Під час розгляду справи в суді позивач повністю підтримує позовні вимоги, до матеріалів справи від позивача надійшли витребувані судом докази, які залучені до справи.

Відповідач в судовому засідання 01 березня 2010 року відзив на позов не надав, проте проти позовних вимог заперечив посилаючись на можливу не реалізацію отриманого ним від позивача товару за договором, який є предметом даного судового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

10 квітня 2007 року між позивачем, ТОВ аудиторська фірма "Арсенал", м. Харків та відповідачем, ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків було укладено договір № РХ-46/07 з додатками (специфікаціями).

Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо доставки та передачі у власність відповідача товару, асортимент та загальна вартість якого вказані у специфікації (додаток до договору), а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Пунктом 7.7 договору передбачено порядок здійснення розрахунків: оплата товару протягом 7 (семи) календарних днів с з моменту продажу товару третім особам.

Згідно з видатковими накладними за період з 02 березня 2009 року по 20 липня 2009 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав, товар на загальну суму 39500,40 грн., що підтверджено вищевказаними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач одержав товар від позивача за дорученнями за вказаний період, які також надана позивачем до матеріалів справи, проте в порушення взятих на себе зобов’язань за договором розрахунок за отриманий від позивача товар здійснив лише частково.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 38462,47 грн.

Як свідчать матеріали справи, 12 листопада 2009 року позивач, за вих. № 33 від 11.11.2009 р., направив на адресу відповідача претензію, за якою просив оплатити борг в 7-денний термін. Відповідач претензію від позивача отримав 17 листопада 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте відповіді не надав та суму боргу позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 38462,47 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідачем не надано суду доказів того, що отриманий від позивача товар, який є предметом даного судового провадження, є нереалізованим відповідачем.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 38462,47 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Караван будівельний Харків", 61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7 (в тому числі з р/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЗКПО 34859030) на користь ТОВ аудиторська фірма "Арсенал", 61068, м. Харків, пр. Московський, 128, кв. 160 (р/р 26005300102599 в ХФ ВАТ "ВіЕйБіБанк", МФО 350620, код ЗКПО 31235351) - 38462,47 грн. боргу, 384,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/366-09 підписано 02 березня 2010 року.