Рішення № 8265304, 24.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2010 р. Справа № 54/336-09

вх. № 10839/5-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Тищенко П.В., дов. № 22 від 08.12.2009 року; Кузнецова О.С., дов. №23 від 11.01.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Хілті (Україна) ЛТД, м. Київ

до СПДФО ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 18151,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Хілті (Україна) ЛТД", звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - СПДФО ОСОБА_3 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за поставлений товар. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 18151,58 грн., з яких 10211,86 грн. основного боргу, 5820,76 грн. - інфляційні втрати, 903,96 грн. - 3% річних, 1215,00 грн. - збитки. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причину не явки у судове засідання не повідомив. Ухвалу суду про порушення провадження у справі від 28.12.2009р. було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві: 61085, АДРЕСА_1.

Відповідно до наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.12.2009 р. місцем проживання ФОП ОСОБА_3 є: 61085, АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_3, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було поставлено і передано у власність відповідачу товар на загальну суму 10211,86 грн., що підтверджується накладною № 61031952 від 18.12.2006 року, копія якої залучена до матеріалів справи, а відповідач зазначений товар прийняв, що підтверджується його підписом та печаткою на вищезазначеній накладній.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи залучений гарантійний лист відповідача від 01.02.2007 року, в якому відповідач гарантує здійснення оплати заборгованості у сумі 10211,86 грн до 28.02.2007 року.

Однак, відповідач вартість отриманого товару не сплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на час винесення рішення виникла заборгованість, яка складає 10211,86 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 10211,86 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 903,96 грн. та інфляційні втрати у сумі 5820,76 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді додаткових витрат на правову допомогу, які позивач зазнав уклавнши з ОСОБА_4 договір підряду № 17-п від 27.11.2009 року та сплативши їй 1215,00 грн. за виконану роботу, то суд не знаходить правових підстав для їх задоволення, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності і розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з заборгованістю яка стягується із відповідача. Така правова позиція викладена зокрема також у Постанові Вищого господарського суду України від 05.05.2004 року по справі № 41/327.

На підставі викладеного, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 1215,00 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 181,52 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілті (Україна) ЛТД" (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Боженка, 86Л, офіс 10; код ЄДРПОУ 23162194) - 10211,86 грн. основного боргу, 5820,76 грн. інфляційних втрат, 903,96 грн. - 3% річних, 181,52 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 01.03.2010 року.