Рішення № 8265176, 25.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2010 р. Справа № 43/158-09

вх. № 11042/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача - Соловйова І. С., дов ВММ. № 124881 від 28.12.09 р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ «Укртелеком » Центр електрозв»язку № 9 м. Вовчанська

до ПСП "Марс", с. Гнилиця

про стягнення 1142,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ «Укртелеком »Центр електрозв»язку № 9 м. Вовчанська звернувся до суду з позовом до ПСП "Марс", с. Гнилиця про стягнення 1142,28 грн., з яких основний борг складає 1117, 46 грн. та 24,82 пені.

          До початку судового засідання представник позивача звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі, вказана заява розглянута та задоволена судом, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору № 520953 від 27.03.03 р. позивач надавав послуги електрозв’язку відповідачу, однак відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг не виконав неналежним чином, з урахуванням чого виникла заборгованість за період з 01.08.09р. по 01.12.09 р. по оплаті за послуги електрозв’язку у розмірі 1117,46 грн.

В судовому засіданні 15.02.10 р. представник позивача наполягав на заявлених позовних вимогах, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виготовлення довідки органів статистики про включення (знаходження) відповідача до ЄДРПОУ. Суд, розглянувши дане клопотання вважає його таким, що підлягає задоволенню, оскільки воно не протиричить вимогам чинного законодавства та не порушує охоронюваних законом інтересів сторін.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог попередньої ухвали суду не виконав, не скористався своїм правом відповідно до ст. 59 ГПК України, не надав відзив на позов і всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача встановив, що 27.03.03 р. між сторонами був укладений договір № 520953 про надання послуг електрозв'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до умов договору, позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги електрозв'язку, перераховані в додатку до договору, а відповідач зобов'язався оплатити надані йому послуги у встановленому договором порядку та розмірі, а саме відповідно до п. 4.5 та 4.6 договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, надав відповідачеві послуги з електрозв'язку відповідно до умов вищевказаного договору, що підтверджується розрахунком боргу за надані телекомукаційні послуги станом на 01.12.09 р.,а також реєстрами рахунків на послуги електрозв’язку, які були надіслані відповідачу.

Крім того, відповідачу була надіслана претензія № 166 від 03.09.09 р. з пропозицією перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості за послуги електрозв’язку. Претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, внаслідок чого, станом на 01.12.09 року утворилась заборгованість в сумі 1117,46 грн. основного боргу, розмір якої підтверджено матеріалами справи та на теперішній час не погашена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов’язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем в сумі 1117,46 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, відповідачу нарахована заборгованість по пені. Дані нарахування проводились з урахуванням положень Цивільного Кодексу України (ст. 625) та Господарського кодексу (ст. 232).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Стаття 198 Господарського Кодексу України "Виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Господарське зобов'язання також може бути припинене зарахуванням, згодою сторін, ліквідацією юридичної особи та визнане недійсним за рішенням суду (Глава 50 ЦК України, ст. 202 ГК України).

Таким чином, на не сплачену споживачем заборгованість нараховується пеня (протягом загального терміну позовної давності або до припинення зобов'язання, якщо таке має місце раніше).

Відповідно до розрахунку пені, нарахування проводились на суму основного боргу, яка на даний час не сплачена.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 24,82 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 610, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,174, 193, Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ПСП "Марс" (62609,Харківськаобласть, Великобурлуцький район, с. Гнилиця Перша вул. Молодіжна, 2, р/р 26008234 в ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 30742917) на користь ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ «Укртелеком » Центр електрозв»язку № 9 (62504 Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна, 98, п/р 2604464 в ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) 1117,46 грн. заборгованості; 24,82 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане ____ р.