Ухвала суду № 82650084, 27.05.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2026/15-к

провадження № 1-кп/208/18/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Єрзаулова С.С.,

представника потерпілого адвоката Піцик Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника адвоката Курілець Ю.М.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12014040800001949 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого: директор ТОВ «ТЕЛК», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту згідно до протоколу № 01-2013 загальних зборів учасників від 07.10.2013 створено Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРІ ВАЙ» (код 38926807)

На підставі наказу № 1/2013 від 09.10.2013 року ОСОБА_1 призначено директором ТОВ «ФРІ ВАЙ».

Згідно з положенням п.7.20. Статуту ТОВ «ФРІ ВАЙ» директор має право без довіреності вчиняти різного роду угоди (договори, контракти та інші юридичні акти), представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, органами державної влади та управління; судовими закладами; відкривати рахунки товариства в банках та проводити операції за ними; видавати накази і розпорядження, обов`язкові для всіх співробітників товариства.

30.07.2014 року, у невстановлений слідством час та місці, Шпилько, перебуваючи на посаді директора ТОВ «ФРІ ВАЙ», тобто будучи в силу ст.18 КК України службовою особою, постійно займаючи на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, маючи умисел на розтрату чужого майна, яке перебувало в його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи про відсутність господарських зобов`язань ТОВ «ФРІ ВАЙ» перед ФОП ОСОБА_3 , умисно склав платіжне доручення № 432 на оплату транспортних послуг з боку ТОВ «ФРІ ВАЙ» на користь ФОП ОСОБА_3 на суму 30 000 грн., на підставі якого через банківську платіжну програму «клієнт-банк» ПАТ КБ «Приватбанк» незаконно здійснив перерахунок грошових коштів ТОВ «ФРІ ВАЙ» в сумі 30 000 грн. на користь ФОП ОСОБА_3 , тобто незаконно і безоплатно розпорядився майном (грошовими коштами) ТОВ «ФРІ ВАЙ», яке перебувало в його віданні.

В ході досудового розслідування встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не здійснювала надання транспортних послуг ТОВ «ФРІ ВАЙ» у зв`язку з чим були відсутні правові підстави для перерахування грошових коштів.

Відповідно до акту інвентаризації від 06.08.2014 на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ«ФРІ ВАЙ» встановлена нестача грошових коштів на загальну суму 30 000 грн.

Таким чином? в результаті вищезазначених злочинних дій, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «ФРІ ВАЙ», шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинив розтрату грошових коштів даного підприємства, які перебували в його віданні, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «ФРІ ВАЙ» на загальну суму 30 000 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що дійсно в зазначений в обвинувальному акті час, він працював директором ТОВ «ФРІ ВАЙ» Ним укладено два договори на вантажні перевезення з ФОП « ОСОБА_3 », які останнім було виконано. Сплачено 30 000 гривень. Залишок, у сумі 2 330 гривень стягнуто на підставі постанови Господарського суду Дніпропетровської області.

Свою вину не визнає, так як діяв у межах повноважень директора підприємства, договори було укладено, виконано.

В судовому засіданні представник потерпілої особи ТОВ «ФРІ ВАЙ» ОСОБА_5 пояснив, що 30.07.2014 до нього на його мобільний телефон зі служби підтримки ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшло СМС про списання з рахунку ТОВ «ФРІ ВАЙ» грошових коштів в сумі 30 000 грн. Прибувши на підприємство з метою отримання інформацію о причинах списання з рахунків фірми вказаної суми, поспілкувавшись з бухгалтером підприємства ОСОБА_6 з`ясовано, що списання грошей було призведено за власною ініціативою директора ОСОБА_1 та не підтверджувалось відповідними документами.

Як повідомила бухгалтер ОСОБА_6 , вранці 30.07.2014 ОСОБА_1 сказав, що йому необхідно терміново перерахувати на розрахунковий рахунок іншого підприємства грошові кошти за нібито надані підприємству якісь послуги, після чого надав їй вказівку поїхати з ним до центрального відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» по пр. Леніна в якому попросив надати допомогу здійснити йому перерахунок грошових коштів з рахунків ТОВ «ФРІ ВАЙ» на рахунок ФОП « ОСОБА_3 » № НОМЕР_2 . Фактично ФОП « ОСОБА_3 » не знаходиться з ТОВ «ФРІ ВАЙ» у будь-яких договірних відносинах, підприємство ТОВ «ФРІ ВАЙ» не надавало ФОП « ОСОБА_3 » будь які послуги і відповідно від них не отримувало також ніяких послуг. З яких причин було здійснено списання грошових коштів на рахунок ФОП « ОСОБА_3 » йому невідомо. Пояснити виниклу ситуацію ОСОБА_1 відмовився та на неоднократні виклики на збори учасників товариства прибувати відмовився.

Допитана у якості свідка ОСОБА_7 повідомила про те що з квітня 2014 року працює на підприємстві ТОВ «ФРІ ВАЙ» на посаді менеджера. Коли прийшла на роботу в ТОВ «ФРІ ВАЙ» директором був ОСОБА_1 , який працював до кінця червня 2014 року, ОСОБА_5 є засновником ТОВ «ФРІ ВАЙ» який на теперішній час є в.о. директором підприємства. Директор підприємства ОСОБА_1 відсторонений від виконання обов`язків директора у зв`язку з тим що засновники його підозрюють у привласненні грошових коштів у сумі 30 000 грн шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП « ОСОБА_3 », при цьому будь яких відносин раніше і по теперішній час з ФОП « ОСОБА_3 » у підприємства відсутні. Договори на підприємстві реєструються у відповідному реєстрі укладених договорів в тому числі електронному. На виконання вказівок ОСОБА_5 вона перевірила вказаний реєстр та було встановлено що договори які стали підставою для перерахування 30 000 грн. у вказаному реєстрі відсутні.

Допитана у якості свідка ОСОБА_8 повідомила що вона з жовтня 2013 року і по теперішній час є співзасновником ТОВ «ФРІ ВАЙ», разом з ОСОБА_9 . Після заснування підприємства вони найняли директора ТОВ «ФРІ ВАЙ» ОСОБА_1 . Він був директором з 09.10.2013 по 29.07.2014 року. Після 29.07.2014 рокук не появлявся. ОСОБА_1 не звільнений з підприємства у зв`язку з тим що з 29.07.2014 зник забрав документи та печатку підприємства. 30.07.2014 року директор ТОВ «ФРІ ВАЙ» ОСОБА_1 здійснив переказ коштів в сумі 30 000 грн. ФОП « ОСОБА_10» У зв`язку з тим що ОСОБА_1 не з`являвся на підприємство та не міг виконувати обов`язки, призначено тимчасово виконання повноважень директора ОСОБА_5 . Щодо факту заволодіння грошовими коштами пояснила що ОСОБА_1 ввечері 29.07.2014 року під`їхав до офісу ТОВ та забрав бухгалтера підприємства. Вони поїхали до банку та в подальшому перерахували грошові кошти у сумі 30 000 грн на рахунок ФОП « ОСОБА_3 » без складання будь яких договорів. Ніяких договорів з ФОП ОСОБА_3 ТОВ «ФРІ ВАЙ» не було з часу існування підприємства. Відповідно до статуту підприємства ТОВ «ФРІ ВАЙ» директор підприємства має право укладати угоди особисто без згоди з засновниками. Платіжне доручення на оплату складає бухгалтер підприємства, усі фінансові операції проводить бухгалтер підприємства, платіжне доручення в електронному вигляді підписує бухгалтер, платіжне доручення на підставі якого перераховано 30 000 грн які перераховані ФОП « ОСОБА_3 » Ключі доступу надала бухгалтер. При перерахуванні 30 000 грн необхідна була присутність директора ОСОБА_1 з метою надання доступу до ключів до рахунку. Без відома директора та його дозволу будь-яка операція не проводилась.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що особисто зі ОСОБА_1 незнайомий працював на підприємства ТОВ «ФРІ ВАЙ» 21.08.2014 у якості менеджера по вантажоперевезенням. Перевіркою комісії в офісі ТОВ «ФРІ ВАЙ» документи які стали підставою для перерахування коштів у сумі 30000 грн. не знайдено.

Свідок ОСОБА_3 відмовилась від надання будь-яких свідчень на підставі ст.63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_12 ( ОСОБА_6 ) пояснила, що працювала бухгалтером на підприємстві ТОВ «ФРІ ВАЙ» де директором був ОСОБА_1 ОСОБА_5 знайомий як засновник ТОВ «ФРІ ВАЙ» В її обв`язки входили ведення документації робота з розрахунковими рахунками підприємства які були відкриті в Приватбанку. Що стосується грошових кошти які були перераховані, може сказати, що документи були в наявності в оригіналах та грошові кошти були переведені і вона як бухгалтер складала платіжне доручення. ОСОБА_1 як директор безпосередньо переводив грошові кошти на розрахунковий рахунок. ФОП « ОСОБА_3 » був контрагентом ТОВ «ФРІ ВАЙ» з яким співробітничали. З ним був укладений договір на проведення перевезень за які і були перераховані грошові кошти, це підтверджувалось укладеним договором, заявкою в які прописувались всі необхідні умови перевезень, акт виконаних робіт, та підтвердженням виконання були ЦМР, товаро-транспортна накладна, міжнародна транспортна накладна. Договори на підприємстві реєструвалися у відповідному реєстрі, так вівся скоріш для зручності, хто вів його не пам`ятає. Документи приймала, та відправляла вказані документи, перевіряла правильність їх заповнення та при наявності вказували строки їх оплати, складала платіжне доручення. Якщо не було оригіналів документів то не було б платіжного доручення. Перед складанням платіжного доручення нею особисто перевірено наявність оригіналів договорів, наявність заявки. Доповіла директору про готовність документів та можливості проведення оплати. Це все відбувалось в офісі ТОВ «ФРІ ВАЙ» м. Дніпродзержинськ вул. Інститутська 2а. ФОП « ОСОБА_3 » надала ТОВ «ФРІ ВАЙ» транспортну послугу, підприємство представляло інформацію ФОП ОСОБА_3 а вона надавала транспорт, за це їй були перераховані кошти.

Судом встановлено, що 23.04.2015 року Господарським судом Дніпропетровської області (справа №904/1302/15 ) винесено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ «ФРІ ВАЙ» на її користь заборгованості за договором Э/ГР №07/07-1 у розмірі 2 330 грн.

01.10.2015 року, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (справа 904/1302/15) апеляційну скаргу ТОВ «ФРІ ВАЙ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2015 у справі 904/1302/15, залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2015 року касаційну скаргу ТОВ «ФРІ ВАЙ» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 у справі № 904/1302/15, залишено без задоволення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 у справі № 904/9163/15, позов ТОВ «ФРІ ВАЙ» до ФОП « ОСОБА_3 » про визнання договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 07.07.2014 Є/ГР № 07/07-1 недійсним, залишено без задоволення.

21.07.2016 року, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 (справа № 904/9163/15) апеляційну скаргу ТОВ «ФРІ ВАЙ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року, залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 року, постанову Дніпропетровського апеляційного Господарського суду у справі № 904/9163/15 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року, залишено без змін.

Таким чином, виходячи з вищенаведених рішень господарських судів встановлено, що договір, за яким директором ОСОБА_13 перераховано ФОП « ОСОБА_3 » 30 000 гривень є дійсним а не удаваним, перерахунок коштів здійснено за надані послуги з автоперевезень, залишок коштів у сумі 2 330 гривень як борг, штрафні санкції за несвоєчасне перерахування коштів стягнуто з ТОВ «ФРІ ВАЙ»

Відповідно до ч. 1 ст. 340 КПК України якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.

Згідно до ч.2 зазначеної статті, у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді, головуючий роз`яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді, яке після цього набуває статус приватного обвинувачення.

Відмова потерпілого від обвинувачення має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням, що передбачено п.7 ч.1 ст. 284 КПК України.

У зв`язку з відсутністю будь-яких доказів, які б могли бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні ним кримінального правопорушення, та на які б прокурор міг посилатись в дебатах при висловленні своєї позиції щодо необхідної міри покарання, останнім заявлено, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення в скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, не підтверджується.

В судовому засіданні прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, склавши відповідну постанову. Представник потерпілого заявив про відмову потерпілого від підтримання обвинувачення щодо ОСОБА_13 за ч.2 ст. 191 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284 ч. 1 п.7, ч.2 п.2, 340 ч.1-6, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_14 за ст. 191 ч.2 КК України, закрити, у зв`язку з відмовою прокурора та потерпілого від обвинувачення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий, суддя Т.А. Савранський