Рішення № 8264593, 09.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2010 р. Справа № 16/235-09

вх. № 10309/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Креховецька О.А., довіреність від 30.12.2009 р.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Українські мінеральні води"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Многопрофільна дистрибуційна компанія", м. Харків

про стягнення 24440,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача борг в сумі 24 440,83 грн., також до стягнення заявлено державне мито у розмірі 244,41 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно дистриб’юторської угоди №62/010709 від 01.07.2009 р., позивач поставив відповідачу мінеральні та безалкогольні напої, а відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначенні судові засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01.07.2009 р. між ТОВ "Корпорація "Українські мінеральні води" та ТОВ "Многопрофільна дистрибуційна компанія" була укладена дистриб’юторська угода №62/010709 (надалі - Угода), у відповідності до умов п.1.2. якої позивач зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність відповідача товар у терміни та в порядку передбачені цим договором та додатками до нього, а відповідач зобов’язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даної Угоди.

У ч. 2 п. 1.1. Угоди сторони визначили, що "Товар" по договору – продукція поставлена згідно заявок та асортименту Розділу 3 даної Угоди, а також піддони на які вона навантажується.

У п. 1.3. угоди сторони узгодили, що асортимент, кількість, терміни та умови поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що підтверджує замовлення на кожну партію товару є заявка відповідача, з подальшим погодженням позивача. Допускаються і усні форми заявок, але при цьому відповідач не має права вимагати поставок більшої кількості товару, ніж йому пропонує позивач в момент відпустку товару.

Згідно п. 8.1. угоди розрахунок за кожну партію товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на протязі 30 днів з дня відвантаження Товару.

Як вбачається з видаткової накладної № 370/2516/1 від 07.07.2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27 383,57 грн., який було отримано у повному обсязі представником відповідача по довіреності МДК-5 від 07.07.2009р., що підтверджується підписом представника відповідача на зазначеній накладній, щодо кількості та якості товару відповідач позивачу претензій не висунув.

Відповідач свій обов'язок щодо оплати за отриманий товар відповідач виконав частково, як вбачається з акту взаємних розрахунків за період з 01.07.2009р. по 30.09.2009р., розмір заборгованості відповідача складає 24 440,83 грн., зазначений акт підписано та скріплено печатками сторін (а.с. 14).

Згідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 24 440,83 грн. є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України, статтями 193, 199, 230, 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Многопрофільна дистрибуційна компанія" код ЄДРПОУ 36373587 (адреса: 61009, м.Харків, вул. Руднікова, 10 (у т.ч. р/р 260087701871 в "Кредитпромбанк", МФО 350727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація" Українські мінеральні води" код ЄДРПОУ 22950707 ( адреса: 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28 (у т.ч. р/р 2600330013053 в Першій Київській філії ВАТ "ВІЕЙБІ Банк", м. Київ, МФО 321637) – 24 440,83 грн. основної заборгованості, 244,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2010 р.