Рішення № 8264499, 08.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2010 р. Справа № 40/14-10

вх. № 564/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Енгєльгардт В.В. (довіреність у справі) відповідача - Казека Е.В., дов. № 08-11/2888/2-09 від 30.12.2009 року

розглянувши справу за позовом Кооперативної автостоянки "ТАВРІЯ", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання права власності на нежитлове приміщення літ .А-2 по вул. Грозненській, 32-а у м. Харкові загальною площею - 35.9 кв. м. за Кооперативною автостоянкою "ТАВРІЯ".

Через канцелярію господарського суду Харківської області 08 лютого 2010 року за вхідним № 2352 від Інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю у Харківській області надійшла заява про залучення Інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає заяву Інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про залучення Інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача необгрунтованою та відмовляє у її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Кооперативна автостоянка "ТАВРІЯ" побудована в 841 мікрарайоні по вул. Грозненськії на земельній ділянці площею 5011 кв.м, яка була відведена Харківській обласній раді всеукраїнської спілки автомобілістів рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 11 лютого 1987 року № 56-26.

Автостоянку побудовано в 1988 році за рахунок пайових внесків членів Кооперативу автостоянки "ТАВРІЯ".

Крім того, в 1988 році Кооперативною автостоянкою "ТАВРІЯ" (позивачем) за власні кошти побудовано нежитлове приміщення літ. А-2 по вул. Грознснській, 32-а в м. Харкові, загальною площею 35,9 кв.м.

Роботи з будівництва зазначеного нежитлового приміщення викопано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт.

В 2007 році позивач звернувся до Харківської міської ради (відповідача) з проханням виділити земельну ділянку площею 5011 кв.м. що раніше була відведена Харківській обласній раді всеукраїнської спілки автомобілістів рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 11 лютого 1987 року № 56-26.

Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин не заперечував проти проведення технічної інвентаризації 2-поверхового поста охорони з підвалом по вул. Грозненській, 32-а, про що свідчить лист від 01 червня 2009 року № 3863/0/27-09.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлового приміщення позивачем було замовлено у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПРОЕКТ" (ліцензія: серія АВ № 356890) технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самочинно побудованої нежитлової будівлі літ. А-2 по вул. Грозненській,32-а у м. Харкові.

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" технічного висновку стан будівельних конструкцій відповідає архітектурно-будівельним нормам та забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємствомІ "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" площа збудованого нежитлового приміщення складає: підвал - щитова, площею 2,3 кв. м; 1-й поверх -пост охорони, площею 12,3 кв.м, вбиральня, площею 1,4 кв.м. комора, площею 3,0 кв.м; 2-й поверх кабінет площею 12,3 кв.м, кабінет, площею 4,6 кв.м всього загальною площею 35.9 кв.м.

Таким чином, позивачем самочинно побудовано нежитлове приміщення. З огляду на те, що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт позивач не мас можливості оформити права на нерухомість належним чином.

Згідно частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Але, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року та пункту 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних осіб, згідно положень Цивільного кодексу зазначений вище гараж відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів. право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (стаття 317 Цивільного кодексу України) право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного майна. У цьому випадку позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за -забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Згідно пункту 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 316, 317, 319, 321, 331, 386 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про залучення Інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності на нежитлове приміщення літ .А-2 по вул. Грозненській, 32-а у м. Харкові загальною площею - 35.9 кв. м. за Кооперативною автостоянкою "ТАВРІЯ" (61124, м. Харків вул. Грозпенська, 36, к. 127, ідентифікаційний код 06652790).

Повний текст рішення підписаний 08.02.2010 року.

Суддя Хотенець П.В.