Рішення № 8264503, 09.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2010 р. Справа № 37/334-09

вх. № 10440/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ковальова Т.А. за довіреністю № 19-184 від 25.12.2009 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Старобешівська ТЕС , смт. Новий Світ

до ТОВ "Група Технобуд ЛТД", м. Харків

про стягнення 89293,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Старобешівська ТЕС (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 89293,62 грн., де 85500,00 грн. невикористаний аванс та 3793,62 грн. пеня.

В обґрунтування позовоу позивач вказує на те, що між сторонами було укладено договір № 469 на виконання робіт з капітального ремонту водопроводу питної води діаметром 40-160мм по вул. Леніна, вул. Московська, вул. Радянська в смт. Новий Світ Старобешівського району Донецької області з заміною сталевого трубопроводу на поліетиленовий. Однак, відповідач свої обов’язки за договором не виконав у зв’язку з чим зобов’язаний повернути позивачу суму невикористаного авансу та сплатити пеню.

Позивач, через канцелярію господарського суду 09.02.2010 р. за вх. № 2513, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду на 09.02.2010 року о 15:30. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

03.08.2009 року між сторонами було укладено договір № 469 (надалі – договір) на виконання робіт з капітального ремонту водопроводу питної води діаметром 40-160мм по вул. Леніна, вул. Московська, вул. Радянська в смт. Новий Світ Старобешівського району Донецької області з заміною сталевого трубопроводу на поліетиленовий.

Пунктом 3.1. договору було передбачено, що фінансування виконання робіт за цим договором здійснюється за рахунок коштів фонду місцевого бюджету з покращення якості питної води в смт. Новий Світ у відповідності з планом фінансування, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 2).

Пунктом 3.3.1. договору була передбачена попередня оплата робіт за рахунок бюджетних коштів у розмірі 30% вартості виконуємої роботи - протягом п'яти банківських днів з укладення договору, що від загальної вартості робіт (п.3.2 договору - 285000,00 грн.) складає 85500,00 грн., яку позивач у повному обсязі та у встановлений договором перерахував на поточний рахунок відповідача платіжним дорученням № 2 від 03.08.2009 р.

Пунктом 3.4. договору, додатком № 1 до договору «Календарний план виконання», було передбачено, що аванс передбачений п. 3.3.1. договору призначено та буде використано виконавцем (відповідачем) на закупівлю матеріалів,

виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт по цьому договору.

Пунктом 2.2. договору було передбачено, що дати початку та завершення всіх видів (етапів) робіт, зазначаються у календарному плані виконання робіт (додаток №1 до договору). Згідно до календарного плану виконання робіт відповідач повинен почати виконання робіт з 03.08.2009 р. та завершити їх шляхом здачі об'єкту в експлуатацію 17.09.2009 року.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, в частині повноти та строковості виконання робіт, а саме, не виконав роботи і частково, матеріали на об'єкти позивача не доставив, відомостей про закупівлю матеріалів, виробів та конструкцій не надав.

Пунктом 8.3. договору було передбачено, що за порушення сторонами строків виконання зобов’язань за договором винувата сторона сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов’язань за кожний день прострочки.

З метою досудового врегулювання спору 06.10.2009 р. на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія № 01/6017 з вимогою повернення грошових коштів у розмірі невикористаного за призначенням авансу 85500,00 грн., однак, претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 передбачено: «Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику».

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене те, що відповідач не використав суму авансу протягом тримісячного строку на придбання матеріалів, жодних документальних підтверджень на це до суду не надав, господарський суд вважає, що він зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти у розмірі невикористаного за призначенням авансу у розмірі 85500,00 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи положення викладені у пункті 8.3. договору господарський суд приходить до висновку, що розрахунок пені у розмірі 3793,62 грн. позивачем зроблено вірно і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 892,94 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" (61102, м. Харків, провулок Рудниковий 3-й, буд. 7, код ЄДРПОУ 31436830, п/р 260093002294 в АКБ «Меркурій» м. Харкова, МФО 351663) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Старобешівська ТЕС (87230, смт. Новий Світ Донецької області, вул. Станційна, 3, код ЄДРПОУ 00131083, р/р 35443002004920 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) - 89293,62 грн., де 85500,00 грн. невикористаний аванс та 3793,62 грн. пеня.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" (61102, м. Харків, провулок Рудниковий 3-й, буд. 7, код ЄДРПОУ 31436830, п/р 260093002294 в АКБ «Меркурій» м. Харкова, МФО 351663) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Старобешівська ТЕС (87230, смт. Новий Світ Донецької області, вул. Станційна, 3, код ЄДРПОУ 00131083, р/р 35443002004920 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) - 892,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 12.02.2010 р.