Рішення № 8263652, 15.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2010 р.Справа № 8/104-2364 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Плюс", Столичне шосе, 100, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль

про: cтягнення заборгованості на суму 88 728 грн. 27 коп.

За участю представників:

Позивача: Черненко О. П. –представника, довіреність № 04/01-10 від 04.01.2010 р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Плюс", надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", надалі відповідач, про стягнення заборгованості (з врахуванням заяви № 11-юр від 22.01.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог) на суму 88 728 грн. 27 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 03/01-06 В-Р від 03.01.2006 р., зокрема в частині здійснення оплати за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 88 728,27 грн., яку і просив стягнути в судовому порядку. В підтвердження викладеного додав: договір № 03/01-06 В-Р від 03.01.2006 р., додаток А до договору № 03/01-06 В-Р від 03.01.2006 р., додаткові угоди № 001 від 30.12.2006 р., № 002 від 30.12.2007 р., № 003 від 02.01.2008 р., № 003 від 27.10.2008 р. та № 004 від 30.12.2008 р. до договору № 03/01-06 В-Р від 03.01.2006 р., видаткові накладні № 0000015272 від 02.09.2009 р. на суму 54 727, 84 грн., № 0000016034 від 10.09.2009 р. на суму 25 187, 33 грн., № 0000016035 від 10.09.2009 р. на суму 457 034, 69 грн., № 0000016395 від 16.09.2009 р. на суму 34 871, 04 грн., № 0000016396 від 16.09.2009 р. на суму 246 075, 84 грн. та № 0000016960 від 25.09.2009 р. на суму 29 260, 78 грн., товарно –транспортні накладні на повернення товару № 319149 від 03.10.2009 р. на суму 45 021, 55 грн., № 319150 від 03.10.2009 р. на суму 5 256, 28 грн., № 319108 від 03.10.2009 р. на суму 47 206, 07 грн. та № 318910 від 03.10.2009 р. на суму 620 945, 35 грн., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:40 год. 25.01.2010 р., в порядку ст. 77 ГПК України, відкладався на 10:00 год. 15.02.2010 р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання 15.02.2010р. прибув та, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся із заявою № 27-юр від 12.02.2010р. про зменшення суми позовних вимог на 10 000 грн., обґрунтовуючи частковою сплатою відповідачем суми боргу. В підтвердження викладеного представив платіжне доручення № 74930 від 02.02.2010р. Таким чином, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 78 728,27 грн.

В силу ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на суму 78728,27 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 15.02.2010 р. позовні вимоги (з врахуванням заяви № 27-юр від 12.02.2010 р. про зменшення суми позовних вимог на суму 10 000 грн.) підтримав в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення № 02665353 від 24.12.2009 р. та № 02695066 від 26.01.2010 р. про вручення відповідачу 25.12.2009 р. та, відповідно 27.01.2010 р., поштових відправлень –ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи. Разом з тим, на адресу суду надіслав відзив на позов № 01-048 від 12.02.2010 р., стверджуючи, що заборгованість перед позивачем ним частково погашена на суму 10 000 грн. В підтвердження долучив платіжне доручення № 74930 від 02.02.2010 р. на суму 10 000 грн.

Беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

03.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Плюс", з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ровекс", з другої сторони, укладено договір № 03/01-06 В-Р, за умовами якого ТзОВ "Ровекс" купує продукти у ТзОВ "Вертикаль Плюс" та продає їх своїм замовникам на Території (м. Тернопіль та Тернопільська область(п. 1; п.п. 2.2. п. 2 Договору).

П. п. 3.1., 3.2. Договору сторони узгодили, що ТзОВ "Ровекс" купує продукти по цінам, вказаних у видаткових накладних, а також те, що ТзОВ "Вертикаль Плюс" може час від часу виключно на свій розсуд змінювати продукт і його ціну (включаючи також умови оплати), повідомивши про ці зміни ТзОВ "Ровекс", будь-які зміни вступають у законну силу на наступний день після повідомлення ТзОВ "Ровекс" про ці зміни по телефону, факсу, електронній пошті.

Умовами укладеного Договору сторони обумовили умови поставки товару та порядок розрахунків за товар. Так, зокрема, відповідно до п. п. 4.1. п. 4 Договору, ТзОВ "Вертикаль Плюс" здійснює поставку товару ТзОВ "Ровекс" за свій рахунок. Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Договору, асортимент і кількість товару кожної поставки визначається в накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін, товарна накладна є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно п. п. 5.3., 5.4. Договору оплата по кожній партії товару повинна бути здійснена ТзОВ "Ровекс" протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання товару та всі сплати здійснюються у гривні на розрахунковий рахунок ТзОВ "Вертикаль Плюс".

П. 8.1. Договору сторони встановили, що даний договір набирає чинності з 03.01.2006 р. і діє до 31.12.2006 р.

Додатковими угодами № 001 від 30.12.2006 р., № 002 від 30.12.2007 р. та № 004 від 30.12.2008 р. до договору № 03/01-06 В-Р від 03.01.2006 р. сторони продовжили дію даного договору до 31.12.2007 р., до 31.12.2008 р. та, відповідно до 31.12.2009 р.

Окрім того, додатковими угодами 003 від 02.01.2008 р. та № 003 від 27.10.2008 р. сторони домовились, що при оплаті за товар можна застосовувати вексельну форму розрахунків та продовжили п. 5.3. Договору № 03/01-06-В-Р від 03.01.2006р., виклавши його в іншій редакції:"оплата за кожну партію товару повинна бути здійснена "Ровекс" на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати отримання товару".

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 03/01-06 В-Р від 03.01.2006 р. ТзОВ "Вертикаль Плюс" поставило, а ТзОВ "Ровекс" одержало згідно видаткових накладних № 0000015272 від 02.09.2009 р., № 0000016034 від 10.09.2009 р., № 0000016035 від 10.09.2009 р., № 0000016395 від 16.09.2009 р.., № 0000016396 від 16.09.2009 р. та № 0000016960 від 25.09.2009 р. товар на загальну суму 847157, 52 грн.

Як свідчать товарно –транспортні накладні на повернення товару № 319149 від 03.10.2009 р., № 319150 від 03.10.2009 р., № 319108 від 03.10.2009 р. та № 318910 від 03.10.2009 р. відповідачем було повернено позивачу товар на загальну суму 718 429, 25 грн.

В судовому засіданні 25.01.2010 р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовою заявою № 11-юр від 22.01.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог на суму 40 000 грн., обґрунтовуючи частковою сплатою відповідачем суми заборгованості. В підтвердження викладеного до даної заяви ним долучено належним чином засвідчені копії платіжних доручень № 74384 від 18.12.2009 р. на суму 30 000 грн. та № 56 від 25.12.2009 р. на суму 10 000 грн.

Окрім того, в судовому засіданні 15.02.2010р. позивач звернувся до суду із заявою № 27-юр від 12.02.2010р. про зменшення розміру позовних вимог на 10 000 грн., обґрунтовуючи частковою сплатою відповідачем суми боргу. В підтвердження викладеного представив платіжне доручення № 74930 від 02.02.2010р. Факт часткової сплати заборгованості перед позивачем підтверджено і самим відповідачем у наданому суду відзиві на позов № 01-048 від 12.02.2010 р.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства свої зобов’язання по оплаті вартості одержаного товару в повному обсязі не виконав, заборгованість перед позивачем в сумі 78 728, 27 грн. не погасив.

Станом на день розгляду спору в суді відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів погашення ТзОВ "Ровекс" заборгованості перед ТзОВ "Вертикаль Плюс" в сумі 78728, 27 грн. в добровільному порядку, як і не надано належних та допустимих доказів спростування доводів позивача.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс" заборгованості за поставлений товар в сумі 78728, 27 грн. згідно договору №03/01-06 В-Р від 03.01.2006 р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви до суду не було враховано та безпідставно заявлено до стягнення заборгованість відповідача в сумі 30 000 грн., яка сплачена ним згідно платіжного доручення № 74384 від 18.12.2009р., - до моменту звернення до суду.

Відтак, сплачене державне мито в цій частині, - 300 грн. позивачу не відшкодовується.

Державне мито в сумі 987,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 30690822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Плюс", Столичне шосе, 100, м. Київ (ідентифікаційний код № 32050576):

-          78 728 (сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 27 коп. заборгованості;

-          987 (дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 28 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя