Ухвала суду № 8263605, 15.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" лютого 2010 р.Справа № 02-2/8-064

УХВАЛА

Суддя Гирила І. М., розглянувши матеріали позовної заяви № 03 від 12.02.2010 р. ТОВ "Творча майстерня "Стилобат", вул. Озерна, 1-а, с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, до ЗАТ "Страхова група "ТАС", вул. Грушевського, 5, м. Тернопіль про стягнення страхового відшкодування в розмірі 124 029, 15 грн., вважає їх недостатніми для порушення провадження у справі та повертає позовну заяву та додані до неї матеріали без розгляду, з огляду на наступне:

- не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», зокрема, п. 33 ст. 6 передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині доходів є надходження від оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Згідно листа Державної судової адміністрації України від 21.03.2007 р. 11-1685/07 “Про зарахування коштів для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів до бюджету”, кошти на оплату витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу сплачуються до Державного бюджету України за наступними реквізитами: р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач –УДК у м. Тернополі.

Однак, як вбачається із долученого заявником до позовної заяви платіжного доручення № 106 від 12.02.2010 р., одержувачем платежу, - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, всупереч вищезазначеного, вказано Господарський суд Тернопільської області.

- не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі;

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України № 7/93 від 23.01.1993р. “Про державне мито”, листа Вищого господарського суду України від 11.07.2008 р. за № 5-05/102/417, яким доведені до відома надані Державним казначейством України банківські реквізити для сплати державного мита, що справляється з позовних заяв та скарг, які подаються до господарських судів України, державне мито з позовних заяв до господарського суду справляється до державного бюджету і на рахунки, що відкриті на ім’я органів Держказначейства по місцю розташування господарських судів, тому при зверненні з позовом до Господарського суду Тернопільської області державне мито повинно бути сплачено:

- на рахунок 31111095700002;

- назва одержувача платежу –УДК у м. Тернополі;

- код ЄДРПОУ одержувача –23588119;

- назва банку одержувача –ГУДК у Тернопільській області;

- МФО банку одержувача –838012.

Однак, як вбачається із долученого заявником до позовної заяви платіжного доручення № 105 від 12.02.2010 р., одержувачем платежу,- державного мита (судового збору), всупереч вищезазначеного, вказано Господарський суд Тернопільської області.

Окрім того, згідно п. 14 р. 3 "Зарахування державного мита до бюджету" Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 (із наступними змінами та доповненнями), при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника –останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Тобто, на зворотній стороні платіжного доручення повинен міститись напис кредитної установи про те, що державне мито зараховано до державного бюджету повністю, скріплений підписами посадових осіб банку (керівника та головного бухгалтера).

Платіжне доручення № 105 від 12.02.2010 р. на суму 1 240, 29 грн., долучене заявником до позовної заяви в якості доказу сплати державного мита, всупереч вищезазначеного, не міститись напису кредитної установи , скріпленого підписами посадових осіб банку (керівника та головного бухгалтера) про те, що державне мито зараховано до Державного бюджету повністю, а відтак не може вважатися належним доказом сплати державного мита у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. п. 4, 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню без розгляду на підставі пунктів 4, 10 статті 63 ГПК України.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” № 7/93 від 23.01.1993 р. сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258) встановлено, що повернення коштів внесених для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63 п. п.4, 10, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.           Повернути позивачу позовну заяву № 03 від 12.02.2010 р. ТОВ "Творча майстерня "Стилобат", вул. Озерна, 1-а, с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, до ЗАТ "Страхова група "ТАС", вул. Грушевського, 5, м. Тернопіль про стягнення страхового відшкодування в розмірі 124 029, 15 грн. та додані до неї документи (в т.ч. платіжне доручення № 105 від 12.02.2010р. на суму 1240,29 грн. та платіжне доручення № 106 від 12.02.2010р. на суму 236 грн.), всього на 11 (одинадцяти) аркушах –без розгляду.

Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя