Рішення № 8263283, 13.01.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2010 р.Справа № 15/135-2131

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

За позовом Дочірнього підприємства "Рідна марка" вул. Електриків, 29а, м. Київ 04176

до відповідача Приватного підприємства "Продекспорт" вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, 46008

про стягнення 31.439,96 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

позивача:          представник Дембіцький М.О., довіреність № б/н від 30.12.09р.;

відповідача:          не з’явився.

Суть справи:

Дочірнє підприємство "Рідна марка", вул. Електриків, 29а, м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль про стягнення 31.439,96 грн. заборгованості.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом матеріалів не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Дочірнє підприємство "Рідна марка", вул. Електриків, 29а, м. Київ є юридичною особою, що підтверджується довідкою АБ № 181942 відділу статистики у Дніпровському районі головного управління статистики у м. Києві (ідентифікаційний код 32378225), а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Рідна марка", вул. Електриків, 29а, м. Київ, на підставі усної домовленості відвантажило Приватному підприємству "Продекспорт" вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, товарно-матеріальні цінності на загальну суму 31.440,16 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті товару не виконав і за ним станом на день звернення позивача з позовом до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 31.439,96 грн.

Приймаючи до уваги, що між сторонами строк проведення оплати в письмовій формі не був обумовлений, тому позивач 31.10.2009р. направив на адресу відповідача вимогу на оплату.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач в семиденний строк, встановлений ст. 530 ЦК України, від дня пред’явлення вимоги, взяті на себе грошові зобов’язання по оплаті вартості одержаного товару не виконав, і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість по оплаті за поставлений товар на час звернення з позовом в сумі 31.439,96 грн., що не заперечено відповідачем.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 31.439,96 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства ”Продекспорт” вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, код 30047671 на користь Дочірнього підприємства ”Рідна марка” вул. Електриків, 29а, м. Київ, код 32378225 –31.439,96 грн. заборгованості за поставлений товар, 315 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "18" січня 2010 місцевий господарський суд.

          Суддя