Рішення № 8263258, 18.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2009 р.Справа № 12/70-2085 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль

За участю представників від:

позивача: ОСОБА_1 приватний підприємець;

відповідача: не зявився.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено права та обовязки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть справи:

Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою від 09.11.2009 року про стягнення з приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль, 8040грн.73коп., з них 6490грн.80коп. боргу та 1549грн.93коп. пені.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень ухвал суду від 11.11.2009р., 07.12.2009р. знаходиться в матеріалах справи), проте своїм конституційним правом на захист не скористався.

У судовому засіданні позивач надав суду розрахунок суми пені нарахованої ПП "Продторг-Тернопіль" за прострочення строків оплати отриманого товару поставленого ПП ОСОБА_1, згідно якого пеня в підсумку за період з 26.03.2007р. по 09.09.2009р. становить 1312грн.13коп.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 11.02.1999р., точне найменування позивача - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

01 травня 2007 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - постачальник) та приватним підприємством "Продторг - Тернопіль" (надалі - покупець) укладено договір на поставку товарів №15 (надалі договір №15), згідно умов якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язався постачати покупцю товар згідно заявки, а покупець зобов'язався його прийняти та оплатити в порядку та на умовах, що визначені договором, зокрема у п. 2.2. вказаного договору сторони встановили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу останнього, оплата товару проводиться на умовах відтермінування оплати 40 календарних днів з дня отримання товару.

Пунктами 9.1., 9.3. договору №15 сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2007 року, у випадку коли жодна із сторін за один місць до закінчення терміну дії договору не заявила клопотання про його припинення (розірвання), договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

01 квітня 2008 року між сторонами укладено договір на поставку товарів № 48 (надалі договір №48), відповідно до умов (п.п. 1.1., 2.2.) даного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити його; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу останнього, оплата товару проводиться на умовах відтермінування оплати 30 календарних днів з дня отримання товару.

У відповідності до п.п. 9.1, 9.3. договору №48 , даний договір вступив силу з моменту підписання і діє до 01.04.2009р., його остаточне припинення можливе тільки після повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а у випадку коли жодна із сторін за один місць до закінчення терміну дії договору не заявила клопотання про його припинення (розірвання), він вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

Як вбачається зі змісту вищезазначених договорів, такі по своїй правовій природі є договорами купівлі продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На виконання положень договорів продавець за період з 22.05.2007р. по 29.01.2009р. поставив покупцю товар на загальну суму 47481грн.00коп. (належним чином засвідчені копії відповідних накладних та видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставі усної домовленості позивач по накладних №13 від 29.01.2007р., №29 від 22.02.2007р., №44 від 15.03.2007р., №61 від 24.04.2007р., №63 від 26.04.2007р. які підписані представниками, завірені печатками сторін та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відпустив відповідачу товар на загальну суму 11040грн.00коп.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги кредитором.

Фактично першою вимогою про оплату вказаного товару слід вважати позовну заяву (яка направлена відповідачу 09.11.2009р., про що свідчить фіскальний чек пошти від 09.11.2009р. №3089), в якій висувається вимога заборгованість, тому термін виконання зобовязання відповідача по сплаті боргу за товар, поставлений на підставі усної домовленості відповідно до приписів ст.. 530 ЦК України слід вважати таким, що настав з 20.11.2009р. (з врахуванням строку пошто перебігу).

Позивач стверджує, що відповідач свої зобовязання щодо оплати товару поставленого на підставі вищезазначених накладних та договорів №15 та №48 виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується підписаним представниками та завіреним печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків, згідно якого борг відповідача за поставлений згідно усної домовленості товар сплачений в повному обсязі, однак із простроченням строку платежу, а борг за поставлений товар згідно договорів станом на 30.04.2009р. складав 6490грн.80коп., який, як зазначає позивач у судовому засіданні станом на день розгляду справи залишається несплаченим.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно договорів №15 та №48 товар суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 6490грн.80коп.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в звязку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 6.1. договору №15 та п. 6.1. договору №48, а саме: у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, що за період з 02.07.2007р. (дати з якої, у позивача настало право нарахування неустойки згідно накладної №76 від 22.05.2007р.) по 28.08.2009р. (дати, по яку у позивач було право нараховувати пеню згідно видаткової накладної №17 від 29.01.2009р.) становить 1253грн.70коп.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526 ЦК України позов в частині стягнення 6490грн.80коп. боргу за поставлений товар та 1253грн.70коп. пені підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і по суті неоспорений відповідачем.

Позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 58грн.43коп. (згідно поданого у судовому засіданні 18.12.2009р. розрахунку, позивачем нарахована пеня в сумі 1312грн.13коп.) заявлений безпідставно, оскільки позивач здійснював нарахування пені за несвоєчасну сплату відповідачем за товар поставлений згідно усної домовленості, а тому задоволенню не підлягає.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34473634, на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 6490грн.80коп. боргу за поставлений товар, 1253грн.70коп. пені, 98грн.24коп. витрат по сплаті державного мита, 227грн.31коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення ___ _ 2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя