Рішення № 8263151, 23.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2009 р.Справа № 14/111-1871 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімниця", вул. Б. Хмельницького, 172/1, м.Львів, 79024

до Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м.Тернопіль, 46008

про cтягнення заборгованості в сумі 111508,12 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Ваврик О.М. - довіреність №10 від 26.10.09р.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімниця" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продекспорт" про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.12.2009 року, стягнення заборгованості в сумі 51078,71 грн.

          Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 51078,71 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України (направлено за адресою, що зазначена у довідці Головного управління статистики у Тернопільській області від 27.11.09р.).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

15 січня 2008 року між Приватним підприємством "Продекспорт" - Покупець (відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімниця" - Продавець (позивач по справі) укладено договір поставки №15-01/08 (далі Договір), згідно із п. 1.1. якого, Продавець зобов'язується передавати (поставити, продати) товари у власність Покупця на умовах та в строки, встановлені Договором, а Покупець в порядку та в строки, встановлені Договором, зобов'язується прийняти товари та оплатити їх, за цінами, визначеними в додатку №1.

На виконання взятих на себе по Договору зобов'язань, ТОВ "Лімниця" у період з 29.07.2009 року по 11.09.2009 року здійснено поставку ПП "Продекспорт" продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Однак відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства, що регламентує спірні правовідносини, частково розплатився за поставлений товар, допустивши при цьому заборгованість в сумі 43 024,79 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.8.1. Договору, в редакції протоколу розбіжностей від 15.01.2008р. до договору поставки №15-01/08, Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за поставлений товар через 31 календарний день після його отримання.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи уточнюючого розрахунку суми заборгованості станом на 21.12.2009р. та Акту звірки взаєморозрахунків станом на 03.11.2009 року, підписаного обома сторонами без зауважень та заперечень, у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 43024,79 грн., яка станом на час подання позовної заяви до суду в установленому порядку не сплачена.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. із наступними змінами та доповненнями, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 10.1. Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати винна сторона сплачує на користь іншої пеню в розмірі 0,04% від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку пені з суми заборгованості ПП "Продекспорт" за прострочення виконання зобов'язання відповідачу визначено пеню в розмірі 7 321,74 грн. та 3% річних в сумі 732,18 грн.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, приватним підприємством не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімниця" про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Продекспорт" 43024,79 грн. основного боргу, 7321,74 грн. пені та 3% річних в сумі 732,18 грн. за прострочення виконання зобов'язання, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" покладаються на відповідача. При цьому, відповідно до ст. 46 ГПК України, п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" у разі недоплати суми державного мита, останнє підлягає стягненню за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин 1-4 ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт" (вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, р/р 2600801662247 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 338879, код ЄДРПОУ 30047671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімниця" (вул. Б.Хмельницького, 172/1, м. Львів, р/р 26005238246001 в ЗГРУ "Приватбанк" м. Львів, МФО 325321, ЄДРПОУ 23270667) - 43 024 (сорок три тисячі двадцять чотири) грн. 79 коп. основного боргу, 7 321 (сім тисяч триста двадцять одну) грн. 74 коп. пені та 732 (сімсот тридцять дві) грн. 18 коп. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт" (вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, р/р 2600801662247 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 338879, код ЄДРПОУ 30047671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімниця" (вул. Б.Хмельницького, 172/1, м. Львів, р/р 26005238246001 в ЗГРУ "Приватбанк" м. Львів, МФО 325321, ЄДРПОУ 23270667) - 1115 (одну тисячу сто пятнадцять) грн. 08 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт" (вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, р/р 2600801662247 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 338879, код ЄДРПОУ 30047671) на користь державного бюджету 29 (двадцять дев'ять) грн. 64 коп. державного мита.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя