Рішення № 8263150, 14.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р.Справа № 14/97-1745 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7-А, м.Тернопіль, 46001

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Лідер", пер. Водопровідний, 9, м.Пологи, Пологівський район, Запорізька область

відповідача 2 Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості в сумі 18071,57 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Котис В.Я., довіреність № 8 від 10.01.09 р.,

відповідача 1: Будз Т.В., довіреність,

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Лідер" та відповідача 2 Приватного підприємця ОСОБА_1 про cтягнення заборгованості в сумі 18071,57 грн.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем 1 зобов'язань щодо оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 18071,57 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Відповідач 1, згідно відзиву на позов та пояснень повноважного представника, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та просить суд в задоволенні позовних вимог ТОВ "НТК" відмовити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач 2 посилається на закінчення терміну дії договору поруки 01.10.2009р., а відтак і припинення у нього зобов'язання солідарно відповідати перед позивачем за невиконання чи неналежне виконання відповідачем 1 свого договірного зобов'язання.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні представнику позивача та відповідача 1 процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

У зв'язку із заявленим клопотанням, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, здійснювалась технічна фіксація судового процесу на диск CD-R, серійний номер 9GA608292944D21.

Строк вирішення спору продовжувався на підставі ч.4 ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 1, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

01 квітня 2009 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" - Товариство ( позивач по справі) та Дніпропетровською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Торговою групою "Лідер" - Дистриб'ютор (відповідач по справі) укладено дистриб'юторський договір №КРГ02 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Товариство бере на себе зобов'язання постачати товар Дистриб'ютору згідно замовлення, а Дистриб'ютор бере на себе зобов'язання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному Договорі.

Відповідно до п.1.2. Договору асортимент, кількість та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо.

Разом з тим, своєчасне виконання зобов'язань відповідачем 1 перед позивачем щодо оплати вартості отриманої продукції було забезпечене порукою, яка надана Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач 2), про що 05.04.2009р. між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки, згідно п.1.1 якого Поручитель (відповідач 2) зобов'язується відповідати перед Кредитором (позивачем) за виконання Боржником (відповідач 1) своїх зобов'язань, що виникли за Дистриб'юторським договором №КРГ02 від 01.03.2009р., укладеним між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п.6.1. Договору поруки, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

На виконання взятих на себе по Договору зобов'язань, Товариством поставлено, а Дистриб'ютором прийнято продукції на загальну суму 36608,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Однак, відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставленої по Договору продукції, допустивши при цьому заборгованість в сумі 12 698,18 грн. (згідно поданої 01.12.2009р. заяви).

В процесі розгляду справи, відповідно до поданої позивачем 01.12.2009 року заяви, останнім здійснено уточнення позовних вимог, а саме зменшено суму заявленої до стягнення заборгованості, у зв'язку із сплатою відповідачем 1 - ТОВ ТГ "Лідер" 01.09.2009р. 3 241 грн. вартості поставленої продукції, а також зважаючи на допущену у розрахунку позовних вимог помилку, а саме за накладною НТ-0000386 поставлено товар на суму 11280,95грн. На підставі наведеного, позивач просить стягнути із відповідача 1 заборгованість за поставлену продукцію в сумі 12 698,18 грн., 1332,18 грн. пені, 179,41 грн.3% річних та 326,18 грн. інфляційних втрат.

Крім того, згідно заяви від 05.10.2009р., позивач відмовляється від позовних вимог в частині солідарного стягнення заявлених сум із відповідача 2 - Приватного підприємця ОСОБА_1, у зв'язку із припиненням поруки відповідача 2 за зобов'язаннями відповідачем 1 перед позивачем (згідно Додаткової угоди до Договору поруки від 05.04.2009р., укладеної 01.06.2009р., відповідно до ч.1 якої, п. 6.1. Договору поруки викладено в наступній редакції: "Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01 жовтня 2009 року".) .

Позивачу, в порядку ст. 78 ГПК України, роз'яснено наслідки відмови від позовних вимог та перевірено повноваження на вчинення даної процесуальної дії.

Розглянувши дану заяву, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, суд прийшов до висновку, що остання не суперечать чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а відтак заява підлягає до задоволення, а провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" до відповідача 2 - приватного підприємця ОСОБА_1 підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.5.1. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Дистриб'ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства або шляхом внесення готівки в касу Товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 21 (двадцять один) календарний день від дати отримання товару.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ДФ ТОВ ТГ "Лідер" станом на 30.11.2009 року та Акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2009р., відповідачем 1 допущено заборгованість за поставлену по Договору продукцію в сумі 12698,18 грн.

Ту обставину, що на зазначену вище суму позивачем поставлено продукцію не заперечив і відповідач по справі. В той же час, його представник у судовому засіданні пояснив що наведена поставка здійснювались не на умовах Договору ( зважаючи на відсутність замовлень (заявок, погоджень) ТОВ ТГ "Лідер" щодо необхідного об"єму, асортименту та вартості ТМЦ - п.2.1 Договору), а відтак обов"язок по оплаті товару у відповідача виникає виключно після того як він буде ним фактично реалізований.

При цьому суд враховує, що умовами Договору його контрагенти не обумовили форму, у якій Дистриб"ютор повинен здійснювати попереднє замовлення ( письмова, усна, телефон, факс, тощо), а відтак зважає, що у видаткових накладних від 24.04.2009р. №0000277, від 29.05.2009р. №НТ-0000386, від 31.07.2009р. №НТ-0000586 (копії у справі) містяться посилання саме на Договір №КРГО2 від 01.04.09 року , а не будь якого іншого правочину.

Критично оцінюються судом і посилання відповідача на те, що поставка товару кур"єрською службою, позбавляла останнього можливості заперечувати поставку чи повернути товар.

Право покупця на повернення товару закріплене положеннями цивільного законодавства, зокрема ст.ст.666,690 ЦК України, і не залежить від способу його доставки.

Натомість матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу. який би засвідчував, що покупець відмовився від прийняття товару, переданого йому постачальником негайно повідомивши його про це у встановленому законодавством порядку.

З наведених підстав судом критично оцінюються твердження ТОВ ТГ "Лідер" про те, що спірні суми боргу виникли не на підставі укладеного між сторонами Договору.

При цьому суд враховує, що приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. із наступними змінами та доповненнями, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення Дистриб'ютором строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а також пеню за користування коштами в розмірі 19% річних від суми простроченої заборгованості.

Зважаючи на наведене вище, згідно поданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховано пеню у розмірі 1332,18 грн., 3% річних із простроченої суми у розмірі 179,41 грн., інфляційних втрат в розмірі 326,18 грн.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, приватним підприємством не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" про стягнення з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Лідер" - 12 698,18 грн. основного боргу, 1332,18 грн. пені, 179,41 грн. - 3% річних із простроченої суми, та інфляційних втрат в розмірі 326,18 грн. за прострочення виконання зобов'язання, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача 1 пропорційно до задоволених вимог.

Поряд із цим суд враховує, що відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, поряд із іншим, із витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановлено Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 12 наведеного нормативно - правового акта, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат із оплати послуг адвоката, суд враховує, що останні надавались на підставі договору про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №10/01/09, укладеного ТОВ "Національна торгова компанія" із Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою , адвокатом, ОСОБА_2 (копії договору №10/01/09 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1 від 20.06.2008р. знаходиться у матеріалах справи).

Доказами надання послуг є акт виконання робіт (копія у справі) та платіжне доручення №588 від 05.10.2009р. про проведення оплати за адвокатські послуги в сумі 1800 грн.

В той же час, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову, обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що витрати пов'язанні з наданням послуг адвокатом підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача 1 в сумі 500 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Лідер" (пер. Водопровідний,9, м. Пологи, Запорізька обл., р/р 26004333499991 в ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Запоріжжя, МФО 313010, ЄДРПОУ 36204621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (вул. Громницького, 7А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34950836) - 12 698 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 18 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 1332 (одну тисячу триста тридцять дві грн.) 18 коп. пені, 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 41 коп. 3% річних та 326 (триста двадцять шість) грн. 18 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Лідер" (пер. Водопровідний,9, м. Пологи, Запорізька обл., р/р 26004333499991 в ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Запоріжжя, МФО 313010, ЄДРПОУ 36204621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (вул. Громницького, 7А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34950836) - 145 (сто сорок п'ять) грн. 36 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 83 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500 (п'ятсот) грн. витрат на правову допомогу адвоката.

4. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя