Рішення № 8263115, 23.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2009 р.Справа № 15/125-2057

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" вул. Симиренка, 12б/67, м. Київ 166, 03134

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 75.281,48 грн. основного боргу, 3.234,76 грн. курсової різниці, 519,12 грн. 3% річних, 451,69 грн. індексу інфляції, 7.000 грн. адвокатських витрат.

за участю представників сторін:

позивача:          не з'явився;

відповідача:          не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА", вул. Симиренка, 12б/67, м. Київ, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль про стягнення 75.281,48 грн. основного боргу, 3.234,76 грн. курсової різниці, 519,12 грн. 3% річних, 451,69 грн. індекс інфляції, 7.000 грн. адвокатські витрат.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивача участі повноважного представника в засіданні не забезпечив, однак у поданому клопотанні № 392/1-12 від 17.12.2009р. позовні вимоги підтримав повністю та просить суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач, витребуваних ухвалами суду від 04.11.2009р. та 09.12.2009р. матеріалів не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" вул. Симиренка, 12б/67, м. Київ 166, є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА № 156797 головного управління статистики у м. Києві (ідентифікаційний код 33937992), а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" вул. Симиренка, 12б/67, м. Київ 166, на підставі усної домовленості відвантажило Закритому акціонерному товариству "Агрокомбінат" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, товарно-матеріальні цінності на загальну суму 458.797,08 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті товару виконав частково і станом на день звернення позивача з позовом до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 75.281,48 грн..

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приймаючи до уваги, що між сторонами строк проведення оплати в письмовій формі не був обумовлений, тому позивач 24.07.2009р. направив на адресу відповідача вимогу на оплату за № 24-2/07.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач в семиденний строк, встановлений ст. 530 ЦК України, від дня пред’явлення вимоги, взяті на себе грошові зобов’язання по оплаті вартості одержаного товару не виконав, і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість по оплаті за поставлений товар на час звернення з позовом в сумі 75.281,48 грн., що не заперечено відповідачем.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 451,69 грн. інфляційних нарахувань за період серпень –вересень 2009р. та 519,12 грн. 3 % річних за період з 06.08.2009р. по 28.10.2009р. правомірними.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 7.000 грн. адвокатських послуг. В підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката долучені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 від 24.04.2008р., договір № 01/1-ДПГ про надання правової допомоги, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 24.09.2009 р., та платіжне доручення № 3198 від 01.09.2009р. про сплату 7.000 грн..

У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема і з оплати послуг адвоката. Стаття 49 цього кодексу встановлює, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову – на відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 7.000 грн. підлягають задоволенню.

В частині стягнення 3.234,76 грн. курсової різниці в позові відмовляється, оскільки позивачем не доведено правових підстав звернення з позовом в даній частини цьому посилання на ст. 632 ЦК України, суд вважає неправомірним та безпідставним, оскільки даною нормою не врегульовано спірних правовідносин, зокрема щодо взаємозв’язку ціни товару, що є предметом купівлі-продажу до зміни вартості іноземної валюти по відношенню до іноземною.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, код 31138298 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" вул. Симиренка, 12б/67, код 33937992 –75.281,48 грн. основного боргу, 519,12 грн. 3% річних, 451,69 грн. індексу інфляції, 7.000 грн. адвокатських витрат, 832,52 грн. державного мита та 227,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" вул. Симиренка, 12б/67, код 33937992 –145,13 грн. надмірно сплаченого державного мита.

4.В частині стягнення 3.234,76 грн. курсової різниці в позові відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "14" січня 2010 року через місцевий господарський суд.

          Суддя