Рішення № 8263111, 04.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2009 р.Справа № 14/123-2040 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Звейника, 145в, м.Луганськ, 91033

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терпродукт", вул. Микулинецька, 8, м.Тернопіль, 46005

про cтягнення заборгованості в сумі 9378,65 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2420 від 04.12.09 р.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Луганськ звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терпродукт", м. Тернопіль про стягнення 9378,65 грн. заборгованості.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 9378,65 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України (направлено за адресою, що зазначена у довідці Головного управління статистики у Тернопільській області від 27.11.09р.).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Позивачем у період з 25.03.2008 року по 17.05.2008 року на підставі видаткових накладних: №ВА-000563 від 25.03.08р., №ВА-000087 від 05.04.08р., №ВА-000266 від 12.04.08р., №ВА-000412 від 19.04.08р., №ВА-000554 від 27.04.08р., №ВА-000315 від 17.05.08р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи) здійснено на користь відповідача - ТОВ "Терпродукт" поставки кондитерських виробів на загальну суму 23 978,65 грн.

Однак, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №660 від 16.05.08р., №669 від 20.05.08р., №224 від 21.05.08р., №279 від 12.06.08р., №26 від 29.01.09р., №798 від 03.02.09р., №911 від 28.04.09р., №917 від 08.05.09р., №929 від 13.05.09р., №935 від 21.05.09р., допустивши при цьому заборгованість в сумі 9378,65 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи Акту звірки взаєморозрахунків з 01.01.2008р. по 01.07.2009р. у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 9378,65 грн., яка станом на час подання позовної заяви до суду в установленому порядку не сплачена.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що поставка товару на суму 23978,65 грн. здійснювалась на підставі видаткових накладних без визначення строку оплати отриманого товару, позивачем, на підставі ст.530 ЦК України надіслано ТОВ "Терпродукт" лист із вимогою здійснити оплату товару в сумі 9378,65 грн. в семи денний строк, який , однак, відповідачем залишений без відповіді та виконання.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, товариством не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Терпродукт" 9378,65 грн. заборгованості підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терпродукт" (вул. Микулинецька, 8, м. Тернопіль, код 34599916) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 9378 (девять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 65 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терпродукт" (вул. Микулинецька, 8, м. Тернопіль, код 34599916) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 102 (сто дві) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 238 (двісті тридцять вісім) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя