Рішення № 8262559, 02.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.10 Справа № 14/11-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кондитероптторг», м. Суми

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми

Про стягнення 2 434 грн. 55 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

Позивача Юшков М.Ю.

Відповідача не зявився

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 2434 грн. 55 коп. заборгованості, в тому числі: 2019 грн. 56 коп. основного боргу за договором купівлі-продажу № 693/55 від 10.01.2007 року, 161 грн. 18 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 25 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 90 грн. 54 коп. та 138 грн. 23 коп. штрафу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення. Тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 693/55 від 10.01.2007 р., укладеного між сторонами, позивач передавав відповідачу згідно заявок останнього кондитерські вироби на загальну суму 2019 грн. 56 коп. Це підтверджується наданими позивачем видатковими накладними № РН-23142 від 13.07.2009 року на суму 446 грн. 00 коп., № РН-28827 від 25.07.2009 р. на суму 951 грн. 56 коп., № РН-00936 від 12.01.2010 р. на суму 622 грн. 00 коп.

Згідно п. 5 вищезазначеного договору відповідач зобовязувався проводити оплату кожної погодженої партії товару шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок позивача, а у випадку відвантаження товару за узгодженням із позивачем без передоплати не пізніше семи календарних днів з моменту одержання товару. Як свідчать підписи на видаткових накладних, відповідачем товар був отриманий в повному обсязі, але на даний час ним не подано доказів оплати отриманого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобовязання виконав належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 693/552 від 10.01.2007 р., а саме допустив прострочення виконання зобовязання.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2 019 грн. 56 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 161 грн. 18 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 25 грн. 04 коп., інфляційних нарахувань в сумі 90 грн. 54 коп. та 138 грн. 23 коп. штрафу.

Із матеріалів справи вбачається, що дійсно п. 7.2 договору від 10.01.2007 року встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості, а також суму штрафу за прострочення оплати.

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суму боргу не сплачено, заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 2 434 грн. 55 коп. заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526,549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в СФ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 337483) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кондитероптторг» (40022, м. Суми, вул.. Боровського, 5/1; код в ЄДРПОУ 24002831; п/р 260030001672 в філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 397003) 2434 грн. 55 коп. заборгованості, в тому числі: 2019 грн. 56 коп. основного боргу за договором купівлі-продажу № 693/55 від 10.01.2007 року, 161 грн. 18 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 25 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 90 грн. 54 коп. та 138 грн. 23 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення надіслати сторонам у справі.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Суддя