Рішення № 8262226, 25.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.10           Справа № 14/4-10. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Віна Лівадії”, м. Ялта

до відповідача: Приватного підприємства “Топольок”, м. Ромни

про стягнення: 1637 грн. 69 коп.

Суддя: С.О. Миропольський

За участю секретаря судового засідання: Т.М. Мороз

За участю представників сторін:

Від позивача: Романова Н.В.

Від відповідача: не з‘явився

Від третьої особи: не з‘явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1637 грн. 69 коп. заборгованості, з них: 1157 грн. 08 коп. основного боргу, 143 грн. 25 коп. пені, 115 грн. 70 коп. штрафу, 173 грн. 56 коп. інфляційних та 48 грн. 10 коп. – 3% річних, відповідно договору купівлі-продажу № 110 від 11.08.2008р., укладеного між сторонами, а також стягнути з відповідача державне мито в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 6 від 25.01.2010р., в якому позовних вимог не визнає.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив:

           11.08.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу № 110.

Відповідно до п.п. 1.1 договору позивач зобов’язався поставляти та передати у власність відповідача продукцію (Товар), а відповідач, у відповідності до п. 2.2 Договору зобов’язувався приймати від позивача товар та оплачувати його.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 157, 08 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними № РН – 0000534 від 23.08.08 року на суму 830,40 грн. та № РН – 0001524 від 19.09.08 року на суму 379,96 грн.

          Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар у сумі 53,28 грн. за банківською випискою № БВ – 0000070 від 11.11.2008 року.

          Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відповідач повинен оплатити кожну отриману партію товару не пізніше 7 календарних днів з моменту її отримання. Термін оплати останньої поставки сплив 31.08.2008 року.

          Позивач запропонував відповідачеві запропонував погодити та підписати акт звірки взаємних розрахунків та погасити заборгованість у сумі 1157,08 грн.

          На час звернення до суду позивача з позовом до суду відповідач кошти за наданий товар не сплатив.

Стаття 526 Цивільного кодексу України, передбачає, що зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач, відповідно до умов договору своє зобов’язання виконав належним чином, враховуючи інтереси відповідача.

Відповідач в свою чергу не здійснив розрахунку, не здійснивши розрахунків за поставлений товар на умовах договору № 110 від 11.08.2008 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційні збитки складають – 173,56 грн., три відсотки річних – 48,10 грн.

Пунктом 4.3 Договору встановлений штраф у розмірі 10% від заборгованості, штрафні санкції складають 115,70 грн., сума пені становить 143,25 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Основна сума заборгованості становить 1157,08 грн., пеня 143,25 грн., штрафні санкції 115,70 грн., інфляційні збитки – 173,56 грн., 3% річних - 48,10 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Топольок» (42000, м. Сумська область, м. Ромни, вул. Кірова, 11, кв. 12, ід. код в ЄДРПОУ 14010574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (98612, м. Ялта, вул. Жовтнева, 8, кв. 32, ід. код в ЄДРПОУ 32362063) 1157,08 грн. основної заборгованості, 143,25 грн. пені, 115,70 грн. штрафних санкцій, 173,56 грн. інфляційних збитків, 48,10 грн. 3% річних; 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

СУДДЯ С.О. Миропольський

Суддя