Рішення № 8261259, 18.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18.02.2010 справа № 5020-7/400 За позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Морський», м. Севастополь,

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Юг», м. Севастополь,

про стягнення 1532632,76 грн.,

Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Толчина Н.Г. –представник по довіреності № 2009/09 від 02.11.2009 (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача –не з’явився

Суть спору

Публічне акціонерне товариство Банк «Морський», м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Юг», м. Севастополь, про стягнення 1532632,76 грн. заборгованості, у тому числі за рахунок заставленого майна.

У засіданні суду, яке відбулось 12.01.2010, представник позивача надав суду заяву № 2452/09 від 21.12.2009 про уточнення предмету спору, в якій позивач уточнив, що просить стягнути з відповідача 1532632,76 грн., у тому числі 871121,00 грн. основного боргу, 121863,23 грн. прострочених відсотків (при вказанні цієї суми позивачем було допущено помилку), 288588,53 грн. пені та 251 055,00 грн. штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, представник позивача надав суду заяву від 18.02.2010, в якій усунув помилку, допущену у вищевказаній заяві № 2452/09 від 21.12.2009 про уточнення предмету спору, і просив суд стягнути з відповідача, зокрема, 121868,23 грн. прострочених відсотків.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його представника на бланку перерви у засіданні від 20.01.2010, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

10.04.2007 між сторонами був укладений кредитний договір № 1070407-КЮ.

Відповідно до Розділу 1 цього договору банк (позивач) зобов’язувався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної відкличної кредитної лінії на ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, у тому числі на придбання устаткування з виробництва бетону »RBM-1000 та комплектуючих до нього у сумі 126000,00 доларів США (сто двадцять шість тисяч доларів США 00 центів) на строк до 10 квітня 2012 року, з виплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 14% річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця (або з дати укладення договору) до 25 числа поточного місяця або по дату фактичного погашення кредиту (п.п. 3.1.9. договору).

У відповідності з підпунктом 3.2.3. договору банк має право, зокрема, достроково стягнути з позичальника суму заборгованості за кредитом у випадку невиконання позичальником будь-якої з умов кредитного договору.

Підпунктом 3.3.2. договору передбачалось, що позичальник зобов’язався виплачувати відсотки за кредит щомісячно, виходячи з 14% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця.

Згідно з п.п. 3.2.4. договору банк має право на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом нараховувати відсотки, виходячи з 16% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав.

Однак, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконував не у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 871121,00 грн. та по прострочених відсотках - 121863,23 грн..

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п.п. 3.3.5. договору за порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит сплатити банку додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит пеню у розмірі 2 процентів від суми простроченого боргу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 288588,53 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності з підпунктом 3.2.3. договору банк має право, зокрема, стягнути з позичальника штраф у розмірі 25% від суми кредиту у випадку невиконання позичальником будь-якої з умов кредитного договору.

Таким чином, позивачем нараховано відповідачу 251 055,00 грн. штрафу, який і підлягає стягненню з відповідача.

Жодних письмових заперечень, пов’язаних з уточненим предметом позову, відповідачем суду не представлено, контррозрахунків на розрахунки основного боргу, пені та штрафу, здійснені позивачем, не надано.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1532632,76 грн., у тому числі 871121,00 грн. основного боргу, 121868,23 грн. прострочених відсотків, 288588,53 грн. пені та 251 055,00 грн. штрафу, нарахованої на прострочені відсотки, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 23.02.2010.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Юг»(99040, м. Севастополь, вул. Флагманська, буд. 5, кв. 15, ідентифікаційний код 34301259, р/р 2600411125 у ПАТ Банк «Морський», МФО 324742, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Морський»(99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18, корпус А, ідентифікаційний код 20748213, р/р 2909090061 у ПАТ Банк «Морський», МФО 324742, або на інші рахунки) 1532632,76 грн., у тому числі 871121,00 грн. основного боргу, 121868,23 грн. прострочених відсотків, 288588,53 грн. пені та 251 055,00 грн. штрафу, а також 15326,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина