Рішення № 8261131, 11.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" лютого 2010 р. справа № 5020-4/268 За позовом                     Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Кардінал»

(99011, місто Севастополь, вулиця Одеська 27)

(99001, місто Севастополь, вул. Р. Люксембург, буд. 47)

про стягнення неустойки та повернення майна,

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

позивач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) –Ігнатенко В.В., головний спеціаліст відділу, довіреність б/н від 01.09.2009;

відповідач (ТОВ “Фірма “Кардинал”) –не з’явився.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Кардинал” (відповідач) про стягнення неустойки та повернення майна.

Позов обґрунтований посиланням на статтю 785 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Позивач зазначає, що незважаючи на припинення договору оренди, відповідач об’єкт оренди не повернув.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.12.2009 порушено провадження у справі №5020-4/268.

У ході судового розгляду, позивач, у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово надавав заяви про уточнення позовних вимог. Остаточно, заявою (від 11.02.2010 вих. №67-юр) про уточнення розміру позовних вимог, позивач просить зобов’язати ТОВ “Фірма “Кардинал” звільнити (повернути) нерухоме майно за договором оренди №294-06 від 09.10.2006 –вбудовані нежитлові приміщення підвалу (лит. А: І-1, І-2, І-3, І-4, І-5, І-6, І-7, 1-8, І-9, І-10, І-11), загальною площею 98,50 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 5, шляхом передачі зазначеного майна Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, а також стягнути з ТОВ “Фірма “Кардинал” неустойку у розмірі 62337,34 грн. та судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, уточнення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв цю заяву до розгляду.

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 12.01.2010, 26.01.2010 та 09.02.2010 не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

У зв’язку з неявкою в судові засідання представника відповідача розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу, а також у судовому засіданні 09.02.2010 була оголошена перерва до 11.02.2010.

В судове засідання 11.02.2010 відповідач знову не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини нез’явлення суд не повідомив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вирішив розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами (у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 11.02.2010 представник позивача виклав суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві, з урахуванням уточнення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

09.10.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Кардінал" (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №294-06 (далі –Договір, арк.с.10-11), відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення підвалу (лит. А: І-1, І-2, І-3, І-4, І-5, І-6, І-7, 1-8, І-9, І-10, І-11) житлової триповерхової будівлі, загальною площею 98,50 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 5, та знаходяться на балансі РЕП-3 (далі –об’єкт оренди).

До даного договору були внесені зміні, відповідно до Протоколу узгодження змін від 07.11.2007 до договору оренди №294-06 від 09.10.2006 (арк.с. 14) та Протоколу узгодження змін від 29.10.2008 до договору оренди №294-06 від 09.10.2006 (арк.с. 16).

Згідно з пунктом 2.2 Договору з урахуванням змін до нього, Об’єкт оренди залишається на балансі РЕП-3, із зазначенням, що це майно передано в оренду та зараховано на позабалансовий рахунок Орендаря, майно є орендованим та оплачується Орендарем у розмірі 5229,13 грн. (з 01.04.2007) на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються балансоутримувачем. Амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна є власністю орендодавця.

Вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням акта приймання-передачі об’єкта оренди (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.5 Договору, повернення Орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Майно повинно бути повернуто в стані, у якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу. Прийом-передача об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця та Орендаря. Вартість майна, що повертається Орендарем Орендодавцю визначається на підставі акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення договору оренди, звіреного з актом прийому-передачі майна в оренду. Передача майна Орендарем і приймання його Орендодавцем посвідчується актом прийому-передачі, що підписується представниками сторін. У випадку погіршення Орендарем стану орендованого майна, Орендар зобов’язаний відшкодувати вартість робіт, необхідних для проведення відбудовних робіт. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об’єкта оренди.

Пунктами 3.1-3.4 Договору, з урахуванням внесених до нього змін, встановлено, що розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої Рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 57622,50 грн. на рік. Орендна плата визначена, виходячи з 15% вартості об’єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, яке надається в оренду станом на 30.08.2006. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату.

Орендна плата складає 5229,13 грн. на місяць (із застосуванням індексу інфляції станом на квітень 2008) і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.04.2007.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, відповідний попередньому.

Сторони даного договору зобов’язані переглянути розмір орендної плати на вимогу однієї зі сторін у випадку зміни цін і тарифів, а також в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 4.12 Договору, орендар зобов’язується повернути орендоване майно при припиненні дії Договору в належному стані з урахуванням його зносу.

Договір діє з моменту його підписання строком до 05.09.2009 (пункт 7.1 Договору).

Згідно з пунктом 7.5 Договору, його дія припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку оренди, передбаченого договором.

За Актом приймання-передачі орендованого майна, складеного між позивачем та відповідачем 09.10.2006, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення підвалу (лит. А: І-1, І-2, І-3, І-4, І-5, І-6, І-7, 1-8, І-9, І-10, І-11) житлової триповерхової будівлі, загальною площею 98,50 м2, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 5 (арк.с.12).

Листом вих. №4009 від 14.09.2009 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив відповідача про те, що 05.09.2009 договір оренди №294-06 від 09.10.2006 припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений, та просив передати зазначене приміщення за актом приймання-передачі (арк.с.17).

Неповернення відповідачем нерухомого майна у встановлений договором строк і стало причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За приписами пункту 2 статті 26, пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому в договорі.

Спеціальною нормою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Наймодавець, який не бажає продовжувати договір, повинен попередити про це наймача не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору, після спливу якого договір найму буде вважатися поновленим на новий строк і може бути розірваний лише на загальних підставах.

Судом встановлено, що відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору повідомив відповідача про це та про необхідність звільнення приміщення. Лист - повідомлення №4009 від 14.09.2009 про припинення договору фактично було надіслано відповідачеві у виконанні вимог закону щодо місячного строку після закінчення договору оренди.

Зазначене дозволяє зробити висновок про дотримання орендодавцем наведених норм щодо повідомлення орендаря про припинення договору оренди протягом одного місяця після його закінчення.

Приписами пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 291 Господарського кодексу України та статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи, що дія договору оренди закінчилася 05.09.2009, а доказів досягнення домовленості щодо умов нового договору сторонами не надано, а також не представлено підписаного сторонами акту приймання-передачі об’єкта оренди, суд дійшов висновку про безпідставне утримання позивачем спірного нежилого приміщення, тобто незважаючи на заяву позивача про припинення договору оренди, відповідач об'єкт оренди не повернув.

Згідно з витягом з наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 30.11.2009 №1605 “Про внесення змін до договорів оренди, розірвання та припинення договірних відносин” –визнано припиненим договір оренди №294-06 від 09.10.2006 нежитлового приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 5, площею 98,5 кв.м у зв’язку із закінченням строку дії договору.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

З наведеною нормою кореспондує стаття 20 Господарського кодексу України, частина 2 якої також відносить до способів захисту прав і законних інтересів господарюючих суб’єктів присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до пункту 6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 року № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності" (далі –Роз’яснення) державні та комунальні підприємства мають право звертатися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для усунення перешкод Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у користуванні спірним майном шляхом звільнення спірного приміщення відповідачем, а тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача звільнити об’єкт оренди та повернути його позивачеві підлягають задоволенню.

Також позивач просив стягнути з відповідача неустойку у розмірі –62337,34 грн. за весь час користування приміщенням після закінчення договору оренди, а саме за період з 06 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.

Суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з розділом 3 Договору оренди, орендна плата становить 5229,13 грн. (квітень 2007 року)на місяць. Сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню Орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції.

За розрахунками позивача, сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, за період з 06 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року склала 62337,34 грн.

Суд, перевіривши розрахунок суми неустойки, наданий позивачем, вважає його вірним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у розмірі 62337,34 грн. –такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, в порушення наведених процесуальних норм, не надав суду будь-яких доказів виконання умов договору та вимог чинного законодавства стосовно повернення об’єкта оренди позивачеві.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на останнього судові витрати, з яких: витрати по сплаті державного мита –у розмірі 1% від майнової вимоги позивача у розмірі 623,37 грн., а також 85,00 грн. –за вимогу немайнового характеру, а всього 708,37 грн.; 236,00 грн. – витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма “Кардінал" (99001, м. Севастополь, вул. Р. Люксембург, будинок 47, ідентифікаційний код 20749600, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) звільнити вбудовані нежитлові приміщення підвалу (лит. А: І-1, І-2, І-3, І-4, І-5, І-6, І-7, 1-8, І-9, І-10, І-11) житлової триповерхової будівлі, загальною площею 98,50 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 5, шляхом передачі цього майна Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 23895637; п/р33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма “Кардінал" 99001, м. Севастополь, вул. Р. Люксембург, будинок 47, ідентифікаційний код 20749600, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 23895637) неустойку в розмірі 62337,34 грн., з яких 97% – 60479,22 грн. (шістдесят тисяч чотириста сімдесят дев’ять грн. 22 коп.) на п/р33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач –місцевий бюджет м. Севастополя, код платежу 22080400), а 3% –1858,12 грн. (одна тисяча вісімсот п’ятдесят вісім грн. 12 коп.) на п/р31516933700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач –місцевий бюджет м. Севастополя).

                              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма “Кардінал" (99001, м. Севастополь, вул. Р. Люксембург, будинок 47, ідентифікаційний код 20749600, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 23895637; п/р31516933700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) витрати по сплаті державного мита у розмірі 708,37 грн. (сімсот вісім грн. 37 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 12.02.2010.