Рішення № 82596791, 13.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001303

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники – Жидачек Т.М., Марусяк В.Я.

відповідача: представник – Чабан О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними дій, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (Відповідач), в якому, із урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог Вх.№15543 від 07.05.2019 року та заяви про стягнення судових витрат від 19.05.2019 року, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держаної фіскальної служби у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, за наслідком якої складено Акт № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року;

- стягнути з Головного управління Держаної фіскальної служби у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.11.2018 року ТОВ «Лемберг – Плаза Сервіс» отримало від ГУ ДФС у Львівській області Акт про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року від 20.11.2018 року за № 96/13-01-12-02/40270480, в якому констатовано порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на 3426287,00 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 3426287,00 грн. декларації з ПДВ за вересень 2018 року.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12 грудня 2018 року №0266601202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3426287,00 грн.

Також, позивач зазначив, що 24.10.2018 року ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» отримало повідомлення №36544/10/13-01-12-02 про проведення камеральної перевірки суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої по декларації за вересень 2018 року та прохання надати первинні банківські документи та регістри бухгалтерського обліку за період вказаний в додатку 3 податкової декларації з податку на додану вартість, згідно з переліком.

Позивач вважає, що така вимога про надання первинних банківських документів та регістрів є протиправною, оскільки проведення камеральної перевірки не потребує витребовування жодних документів від платника податків, а проводиться виключно на підставі даних декларації та даних, якими володіє ДФС.

Вказує, що службові особи ГУ ДФС у Львівській області порушили порядок проведення камеральної перевірки, оскільки в акті перевірки від 20.11.2018 року за № 96/13-01-12-02/40270480 використані додаткові джерела інформації, які не передбачені п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України, зокрема Єдиний державний реєстр судових рішень, ІС «Податковий блок», інформацію з актів податкових перевірок контрагентів, отже відповідач діяв не у спосіб та не у порядку, визначеному законом, як це передбачено ч.2 ст.19 Конституції України.

Також позивач зазначає, що витребовування документів від платника податків можливе лише за умови проведення документальної позапланової перевірки, а не камеральної, як це було зроблено відповідачем. В той же час, жодних рішень контролюючого органу щодо проведення саме документальної позапланової перевірки позивач не отримував.

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що незважаючи на скасування податкового повідомлення – рішення від 12 грудня 2018 року №0266601202 рішенням ДФС України від 04.04.2019 року № 15772/6/99-99-11-04-01-25, жодні права позивача не відновлені на отримання бюджетного відшкодування, а в майбутньому встановлені обставини будуть слугувати підставою для стягнення шкоди з винних осіб.

Саме тому позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Держаної фіскальної служби у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, за наслідком якої складено Акт № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити та стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підставою для проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року, слугувала заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а саме Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» від 16.10.2018 року №9225968708.

Також на думку представника відповідача жодні права позивача не порушені, оскільки рішенням ДФС України від 04.04.2019 року № 15772/6/99-99-11-04-01-25 було скасовано податкове повідомлення – рішення від 12 грудня 2018 року №0266601202.

Щодо повідомлення №36544/10/13-01-12-02 від 24.10.2018 року направленого на адресу ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» зазначив, що жодної згадки про даний запит акт камеральної перевірки № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року не містить.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу представником відповідача подано письмове заперечення Вх.18389 від 28.05.2019 року, в якому вказав, що в договорі про надання правової допомоги від 09.01.2019 року зазначено лише фіксована сума гонорару у розмірі 4000 грн. за годину, без опису, які саме роботи були проведенні для надання правової допомоги та не надано документів, які підтверджують відображення доходів та витрат від цієї операції по цьому договору, покликався на постанову Верховного Суду від 15 вересня 2018 року №К/9901/39873/18.

Також представник відповідача наголосив на неспівмірності розміру витрат та звернув увагу, що акт приймання – передачі послуг погоджено в односторонньому порядку, а розрахунок витрат датовано 20.05.2019 роком, натомість платіжне доручення – 15.02.2019 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 04 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

24.04.2019 року представником відповідача подано клопотання про залишення без розгляду справу №1.380.2019.001303, яке 07.05.2019 року було відкликано із проханням його не розглядати.

07.05.2019 року Вх.№15543 представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому виклав прохальну частину позовної заяви ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» у новій редакції.

07.05.2019 року №Вх.№15545 представником позивача подано клопотання про повернення сплаченої суми судового збору. Ухвалою від 21 травня 2019 року дане клопотання задоволено та повернуто сплачену суму судового збору в розмірі 19210,00 грн.

20.05.2019 року представником позивача подано заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. та судового збору у розмірі 1921,00 грн.

В судовому засіданні 28.05.2019 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» 16.10.2018 року подано до ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року №9225968708, в якій задекларовано суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 3 436 287 грн.

Головним управління ДФС у Львівський області з 22.10.2018 року по 20.11.2018 року була проведена камеральна перевірка ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» (код ЄДРПОУ 40270480) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року.

24.10.2018 року відповідачем на адресу ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» скеровано запит №36544/10/13-01-12-02 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначено, що на підставі п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України для забезпечення проведення камеральної перевірки суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої по декларації за вересень п.р. в сумі 3 426 287 грн., ГУ ДФС у Львівській області просить представити первинні, банківські документи та регістри бухгалтерського обліку за період вказаний у Додатку 3 податкової декларації з податку на додану вартість, згідно з переліком.

Листом від 02.11.2018 року №2 ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» надано копії витребовуваних документів, вказана обставина не заперечувалась сторонами.

Також, ГУ ДФС у Львівській області 07.11.2018 року, на підставі п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.4, п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 87 Податкового кодексу України, скеровано на адресу ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» запит про надання інформації та її документального підтвердження №38170/10/13-01-12-02, в якому зазначено, що виявлено факти, що можуть свідчити про ймовірність здійснення ризикових операцій ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Креатор» та ТОВ «Креатор компані» за вересень, жовтень 2016 року, лютий, червень – серпень, жовтень 2017 року.

За результатами проведення камеральної перевірки відповідачем 20.11.2018 року було складено акт № 96/13-01-12-02/40270480, в якому констатовано порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на 3426287,00 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 3426287,00 грн. декларації з ПДВ за вересень 2018 року.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12 грудня 2018 року №0266601202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3426287,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 856572,00 грн.

В ході розгляду справи рішенням ДФС України від 04.04.2019 року № 15772/6/99-99-11-04-01-25 було скасовано податкове повідомлення – рішення від 12 грудня 2018 року №0266601202 та зобов`язано ГУ ДФС у Львівській області розглянути питання щодо документальної позапланової перевірки ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» відповідно до вимог п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Предметом спору у даній справі є дії контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки за наслідками якої складено Акт № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із вимогами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що контролюючий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки витребовувати у платника первинні документи, банківські документи та регістри бухгалтерського обліку, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Натомість, як слідує зі змісту запиту контролюючого органу від 24.10.2018 року скерованого на адресу ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» №36544/10/13-01-12-02 про надання інформації та її документального підтвердження, зазначено, що на підставі п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України для забезпечення проведення камеральної перевірки суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої по декларації за вересень п.р. в сумі 3 426 287 грн., ГУ ДФС у Львівській області просить представити первинні, банківські документи та регістри бухгалтерського обліку за період вказаний у Додатку 3 податкової декларації з податку на додану вартість, згідно з переліком.

Отже, даний запит був надісланий в межах проведення камеральної перевірки відповідачем з 22.10.2018 року по 20.11.2018 року ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року.

І доводи представника відповідача, що жодної згадки про даний запит акт камеральної перевірки № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року не містить, не спростовують дану обставину.

Більше того, зі змісту акту про наслідки тематичної перевірки з питання правомірності дій посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області від 14.03.2019 року №58/01.3-06 слідує, що при скеруванні запиту про надання інформації та її документального підтвердження від 24.10.2019 року №36544/10/13-01-12-02 порушено вимоги п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, оскільки не зазначено підстав для його надсилання. Крім того, відповідач зазначив, що предметом камеральної перевірки не є первинні, банківські документи та регістри бухгалтерського обліку.

Також суд погоджується із доводами позивача щодо порушення порядку проведення камеральної перевірки, оскільки зі змісту акта перевірки від 20.11.2018 року за № 96/13-01-12-02/40270480 використані додаткові джерела інформації, які не передбачені п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України, зокрема Єдиний державний реєстр судових рішень, ІС «Податковий блок», інформація з актів податкових перевірок контрагентів позивача.

Наведене також підтверджується і висновком, викладеним ДФС України у рішенні за результатами розгляду скарги від 04.04.2019 року № 15772/6/99-99-11-04-01-25, а саме: «Під час розгляду скарги встановлено, що перевіряючими не враховано обмеження щодо перевірки, встановлені вимогами пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.»

Відтак з`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України.

Щодо порушеного права позивача, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до суду і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до положень частини першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа або юридична особа має право на вільне володіння своїм майном. Жодна особа не може бути позбавлена свого майна, окрім як в інтересах держави та на умовах, передбачених законодавством і загальними принципами міжнародного права.

Проте викладені вище положення жодним чином не повинні порушувати право Держави приводити у виконання такі закони, які вона вважатиме необхідними з метою контролю використання майна відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків або інших внесків або штрафів.

Отже, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд погоджується із доводами представника відповідача, що дії податкового органу щодо складення акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників фіскального органу на виконання своїх професійних обов`язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності певних фактів, які самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Також суд враховує, що в ході розгляду справи рішенням ДФС України від 04.04.2019 року № 15772/6/99-99-11-04-01-25 було скасовано податкове повідомлення – рішення від 12 грудня 2018 року №0266601202.

Як встановлено судом, ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» 16.10.2018 року подано до ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року №9225968708, в якій задекларовано суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 3 436 287 грн. Підставою для проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року, слугувала заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а саме Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс».

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України. Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

В той же час, суд наголошує, що дії вчинені контролюючим органом в порушення норм Податкового кодексу України щодо проведення такої камеральної перевірки, у свою чергу, створюють для позивача правові наслідки у вигляді припинення його права на отримання суми бюджетного відшкодування, що і відбулося в межах спірних правовідносин. Отже, правові підстави констатувати відсутність порушеного права позивача у суду відсутні.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд враховує наступне.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і партнери» та ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» укладено Договір №01/19 про надання правничої допомоги від 09 січня 2019 року.

Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу, в тому числі у кримінальних провадженнях, а Клієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у виконанні покладних на нього обов`язків. Об`єднання доручає адвокатам об`єднання надавати правничу допомогу Клієнту за цим договором на підставі ордеру.

Також відповідно до пункту 2.3 даного договору Клієнт несе обов`язок оплатити гонорар Адвокатському об`єднанню в розмірі та строк згідно з цим договором.

Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що гонорар адвоката визначається за домовленістю з Клієнтом. У разі збільшення обсягу або зміни доручення Клієнта, і якщо такі зміни вимагають від Адвокатського об`єднання додаткового часу, сторони зобов`язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час витрачений Адвокатським об єднанням на виконання доручення, при цьому розмір гонорару визначається сторонами в окремому додатку до договору та може бути змінений тільки за погодженням сторін.

Додатком №1 до Договору №01/19 про надання правничої допомоги від 09 січня 2019 року сторони підписали протокол узгодження гонорару, п.1 якого передбачено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у наданні правової допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0266601202.

Пунктом 2, 4 Протоколу узгодження гонорару сторони домовились, що за надані послуги Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень за годину роботи. Сторони можуть підписати акт приймання-надання послуг. Оплата здійснюється в готівковій або безготівковій формі.

15 лютого 2019 року позивачем було сплачено 40 000 грн. за вищевказаним договором, про що свідчить платіжне доручення №73.

Відповідно до Розрахунку витрат на правничу допомогу від 20.05.2019 року (Додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №01/19 від 09.01.2019 року) складено опис з метою обрахування розміру витрат на правничу допомогу адвокатів у формі гонорару у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0266601202, адвокатами було витрачено всього 12 год., з яких: аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції для подачі позову – 2 год., підготовка позову до Головного управління ДФС у Львівській області – 5 год., надання правових консультацій у справі – 2 год., участь у підготовчому судовому засіданні 07.05.2019 року – 1 год., підготовка і подання клопотання про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про повернення сплаченої суми судового збору – 2 год. Остаточна вартість виконаних робіт становить 48 000 грн. Фактично оплачено – 40 000 грн.

До заяви про стягнення судових витрат надано акт приймання-передачі послуг №20/05/19 від 20 травня 2019 року, який укладений між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і партнери» та позивачем, яким передбачено наступне: На виконання своїх зобов`язань згідно договору про надання професійної правничої допомоги №01/19 від 09.01.2019 року адвокати Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Марусяк і партнери» Марусяк В.Я. та Жидачек Т.М. надали, а Клієнт отримав наступні послуги: надання правничої допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0266601202, складеним Головним управлінням ДФС у Львівській області: аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції для подачі позову, підготовка процесуальних документів, надання правових консультацій, участь у судовому засіданні. Сторони стверджують, що не мають одна до одної жодних претензій. За виконані послуги Клієнт оплатив Об`єднанню 40 000 грн.

Безпідставними є доводи представника відповідача на обов`язковість надання документів, які підтверджують відображення доходів та витрат від цієї операції по договору про надання правничої допомоги №01/19 від 09 січня 2019 року, а саме Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, оскільки предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 569/17904/17 від 01 жовтня 2018 року.

Крім того, суд звертає увагу, що стороною договору №01/19 від 09 січня 2019 року є Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «Марусяк і партнери», а не фізична особа, які провадить незалежну професійну діяльність, а тому суд не враховує покликання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 15 вересня 2018 року №К/9901/39873/18.

В той же час, представник відповідача не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат, лише зазначає, що акт приймання – передачі послуг погоджено в односторонньому порядку, а розрахунок витрат датовано 20.05.2019 роком, натомість платіжне доручення – 15.02.2019 року, а в протоколі узгодження гонорару зазначена лише фіксована сума гонорару у розмірі 4000 грн. за годину, без опису, які саме роботи були проведенні для надання правової допомоги.

Вказані доводи є безпідставними, враховуючи той факт, що чинним законодавством не передбачено заборони складення розрахунку витрат на правничу допомогу після оплати гонорару згідно платіжного доручення №73, також позивачем надано детальний розрахунок витрат на правничу допомогу від 20.05.2019 року, в якому наявний опис, які саме роботи були проведенні для надання правової допомоги, а акт приймання – передачі послуг погоджено сторонам договору №01/19 від 09.01.2019 року, про що свідчать відповідні підписи.

Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, що у свою чергу, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч.2 ст.2 КАС України, оскільки дії щодо проведення камеральної перевірки вчинені не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України і про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання протиправними дій Головного управління Держаної фіскальної служби у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, за наслідком якої складено Акт № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року.

Відповідно до вимог ч.1, п.3, ч.2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №104 від 28 березня 2019 року, позивачем сплачено 21130,00 грн. судового збору. Ухвалою від 21 травня 2019 року повернуто сплачену суму судового збору в розмірі 19210,00 грн., у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог. Отже, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» слід 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 157) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними дій – задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держаної фіскальної служби у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, за наслідком якої складено Акт № 96/13-01-12-02/40270480 від 20.11.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 157, код ЄДРПОУ 40270480) 1921,00 грн. сплаченого судового збору та 40000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 24.06.2019 року.

Суддя Клименко О.М.