Рішення № 82596798, 13.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/6258/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Мисак Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Сокальської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 05.12.2018 року №183/03-07,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до голови Сокальської районної державної адміністрації Токай Романа Несторовича ( АДРЕСА_2 Львівська обл., м.Сокаль, вул.А.Шептицького, 26) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації «Про оголошення дисциплінарного стягнення» від 05.12.2018 року №183/03-07.

Ухвалою суду від 28.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

28.01.2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

04.02.2019 року від позивача надійшла до суду відповідь на відзив.

20.11.2018 року суд ухвалив закрити підготовче провадження в адміністративній справі та призначити судовий розгляд адміністративної справи по суті на 09 квітня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно ч.7 статті 66 Закону України «Про державну службу» передбачено, що за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення. Проте, відповідачем застосовано два дисциплінарні стягнення:

попереджено ОСОБА_1 про неповну службову відповідність;

переведено позивача з посади начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації на посаду спеціаліста сектору прийняття рішень відділу соціальних допомог та компенсацій Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації.

Вважає, що застосоване щодо неї дисциплінарне стягнення є протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, оскільки другий вид дисциплінарного стягнення не входить до переліку дисциплінарних стягнень, які передбачені ч. 1 та ч.7 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

Також позивач зазначає, що із змісту оскаржуваного розпорядження не вбачається, за які саме конкретні дії чи бездіяльність, що передбачені ст. 65 Закону України «Про державну службу» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення та не конкретизовано, у чому саме полягає проступок вчинений державним службовцем. Представник позивача, наголошує, що службове розслідування не проводилось, яке зобов`язано дисциплінарну комісію провести розпорядженням голови Сокальської РДА від 03.12.2018 р. № 181/03-07 р. «Про внесення змін розпорядження Сокальської районної державної адміністрації від 16.11.2018 року№ 169/03-07». Даний факт суперечить ст. 71 Закону України «Про державну службу», оскільки, для того, щоб визначити наявність вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку має проводитися службове розслідування.

Позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та наданих поясненнях в судовому засіданні.

Відповідач, 28.01.2019 року подав суду відзив за вх.№ 2988, в якому зазначив що п.2 оскаржуваного розпорядження є нечинним, оскільки 14.01.2019 року за №9/03-07 «Про внесення змін в розпорядження районної державної адміністрації від 05.12.2018 року № 183/03-07 «Про оголошення дисциплінарного стягнення» внесено зміни (пункт 2 розпорядження Сокальської районної адміністрації від 05.12.2018 року№ 183/03-07 вважати таким, що втратив чинність.) Відповідач зазначає, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовувалось за порушення статей 64, 65, 66 Закону України «Про державну службу» та на підставі доповідної записки заступника голови райдержадміністрації М. Поліщука від 13.11.2018 року, щодо запрошення начальником відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної адміністрації до виступу на сцену із політичними гаслами голову районної партії ВО «Батьківщина» В.О.Кожушка під час урочистого концерту проведеного до дня працівника культури і майстрів народного мистецтва у Народному домі м. Сокаль. Крім того, зазначає що позивачем пропущений 10 денний строк звернення до суду. Представник відповідача заперечує проти заявленого позову, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, позивача, представника відповідача, заслухавши пояснення свідків, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

З 27.10.2015 року ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації згідно розпорядження голови Сокальської РДА «Про призначення» від 26.10.2015 р. № 168/01-02.

Заступником голови Сокальської районної державної адміністрації М. Поліщуком було подано доповідну записку на ім`я голови Сокальської районної адміністрації від 13.11.2018 року, де зазначав, що під час урочистого концерту, проведеного до Дня працівника культури і майстрів народного мистецтва 09.11.2018 р. у народному домі м. Сокаль із вітальним словом та політичними гаслами виступив голова районної партії ВО «Батьківщина» ОСОБА_3 , з акцентуванням у виступі уваги щодо майбутньої передвиборчої компанії даної партії та презентації програми «Новий курс України».

15.11.2018 року директором Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В. Матюка, заступником директора цієї школи та головою профспілкового комітету подано в Сокальську райдержадміністрацію заяву від 14.11.2018 р. В заяві вказується про запрошення ОСОБА_1 , як начальником відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської РДА голови районної політичної партії ВО «Батьківщина» ОСОБА_3 , який виступив з привітаннями та політичними гаслами, звернувшись зокрема у виступі до працівників культури про новий проект «суспільний договір, який влада не буде використовувати як інструмент насилля над громадянами, а громада для контролю над владою» та під час виступу нагородив від імені фракції «Батьківщина» керівників закладів культури та ОСОБА_1 , що сприйнято авторами цієї заяви, як надання політичних преференцій одній із політичних партій.

15.11.2018 року начальник відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації Михайлюк М.В. надала лист відповідь за вих. № 618/01-24 голові Сокальської районної державної адміністрації Токаю Р.Н. на лист голови райдержадміністрації від 15.11.2018 р. № 1135/02-25, в якому повідомлялось, що ОСОБА_3 є депутатом Сокальської районної ради Львівської області, до заходів, які відбувались 09.11.2018 р. у приміщенні Сокальського районного народного дому, запрошений не був і його виступ не був запланований програмою до Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва.

Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 16.11.2018 р. № 169/03-07 «Про відкриття дисциплінарного провадження» з врахуванням вищевказаної доповідної записки заступника голови Сокальської районної державної адміністрації від 13.11.2018 р. відкрито дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 з 16.11.2018р.

В Сокальську районну державну адміністрацію надійшов лист департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрацій від 20.11.2018 року за вих.№ 07/1909 щодо результатів розгляду звернень заступника голови Сокальської районної ради та директора Сокальської дитячої школи мистецтва ім. В.Матюка. У вказаному листі зазначалось, що вказане в протоколі наради з директорами дитячої школи мистецтва району від 17.08.2018 р. та в наказі відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації від 15.01.2018 р. № 2/01-17 зобов`язання школи погоджувати проекти нормативно-правових актів, надавати проекти наказів, інших документів на резолюцію юрисконсульту відділу суперечить положенням статуту школи та абз. 2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про освіту», яким передбачено, що повноваження та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Також вказувалось, що надання директору зобов`язання щодо подання пропозиції розподілу педагогічного навантаження суперечить статуту школи та ст. 22 Закону України «Про позашкільну освіту», якою передбачено, що розподіл педагогічного навантаження у закладі позашкільної освіти здійснюється його керівником. Крім того, зазначалось, що відмова відділу з питань культури, національностей та релігій Сокальської РДА передати директору школи трудові книжки, на думку департаменту, є незаконною, оскільки згідно законодавства та статуту школи директор школи в розумінні Кодексу законів про працю України є представником власника (засновника).

03.12.2018 р. за № 181/03-07 розпорядженням внесено зміни до розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 16.11.2018 р. № 169/03-07 «Про відкриття дисциплінарного провадження», шляхом викладення його у новій редакції, відповідно до якої дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ зобов`язано відкрити дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 з 16.11.2018 р. та відкрити відносно неї службове розслідування з 03.12.2018 р., які об`єднано в одну дисциплінарну справу.

03.12.2018 року керівником відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації Михайлюк М.В. повідомлено листом № 655/01-24 Сокальську районну державну адміністрацію, що директора Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В.Матюка Думанську О.О. призначено на посаду наказом цього відділу від 25.04.2016 р. № 11/02-03 і така продовжує працювати на цій посаді в зв`язку з чим відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу її трудової книжки несе начальник цього відділу, а відповідно й вістуні підстави для її передачі з відділу.

Як вбачається з Протоколу засідання комісії Сокальської районної державної адміністрації з розгляду дисциплінарних справ № 3 від 03.12.2018 р. дисциплінарною комісією щодо розгляду доповідної записки від 13.11.2018 р. та заяви «працівників культури» від 14.11.2018 р. враховано п. 8 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - «невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця», а щодо розгляду листа департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2018р.№ 07/1909 враховано п.5 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - «невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень». З врахуванням п.5 та п.8 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та наведених фактів комісія вирішила попередити ОСОБА_1 про неповну службову відповідність.

04.12.2018 р. дисциплінарною комісією Сокальської районної адміністрації з розгляду дисциплінарних справ складено подання відповідно до якого дисциплінарна комісія вирішила враховуючи п.5 та п.8 ст. 65 Закону України «Про державну службу» попередити, ОСОБА_1 , як начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації про неповну службову відповідність.

05.12.2018 р. головою Сокальської районної державної адміністрації на вказаному поданні від 04.12.2018р. зроблено вказівку О.Шутовській «Прошу підготувати розпорядження на переведення на вільну вакантну посаду».

Голова Сокальської районної державної адміністрації виніс розпорядження «Про оголошення дисциплінарного стягнення» від 05.12.2018 р. № 183/03-07, яке прийняте відповідно до ст.ст. 64, 65,66 Закону України «Про державну службу», доповідної записки заступника голови Сокальської РДА М.Поліщука від 14.11.2018 р. та листа департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2018 р. № 07/1909. Даним розпорядженням ОСОБА_1 пунктом першим попереджено про неповну службову відповідність та пунктом другим переведено з посади начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації на посаду спеціаліста сектору прийняття рішень відділу соціальних допомог та компенсацій Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації.

Не погоджуючись з даним розпорядження, позивач звернулась до суду про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації «Про оголошення дисциплінарного стягнення» від 05.12.2018 року №183/03-07.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу», за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також за порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В свою чергу, частиною 2 вказаної статті встановлено, що дисциплінарними проступками, зокрема, є порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч.4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Крім того, частиною 3 вказаної статті передбачено, що під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Згідно вимог ст. 69 зазначеного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об`єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження. У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки. Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об`єднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 статті 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно ч. 3 зазначеної статті результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

У відповідності до вимог ст. 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Статтею 74 Закону України «Про державну службу» передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до частин 1-2, 6 якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з розпорядження від 05.12.2018 року до позивача застосовано два види дисциплінарного стягнення: 1) попередження про неповну службову відповідність; 2) переведення з посади начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації на посаду спеціаліста сектору прийняття рішень відділу соціальних допомог та компенсацій Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримана процедура накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, оскільки частиною перша статті 71 Закон України «Про державну службу» передбачено, що метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку має проводитися службове розслідування.

Відповідно ч.2 до ст.71 Закон України «Про державну службу» службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», проводиться дисциплінарною комісією у державному органі.

Як вже вказувалось, розпорядженням голови Сокальської РДА від 03.12.2018 р. № 181/03-07 зобов`язано дисциплінарну комісію провести службове розслідування відносно ОСОБА_1 з 03.12.2018 р. і об`єднано службове розслідування в одну дисциплінарну справу з дисциплінарним провадженням відносно позивача.

Згідно вищевказаного протоколу № 3 від 03.12.2018 р. рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність дисциплінарною комісією також прийнято 03.12.2018 р., тобто - у день призначення службового розслідування відносно неї.

Судом встановлено, що протоколом № 3 від 03.12.2018 р. стверджується, що членів дисциплінарної комісії 03.12.2018 р. на її засіданні було ознайомлено із розпорядженням, яким призначене таке службове розслідування.

Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження проведення такого службового розслідування, в тому числі висновку за результатами службового розслідування, а в самому протоколі № 3 від 03.12.2018 р. не вказано ні про такий висновок, ні про саме проведення службового розслідування.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що позивач не надавала пояснення щодо притягнення її до дисципінарної відповідальності та надати таке дисциплінарна комісія їй не пропонувала.

Як передбачено ст. 76 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Отже, дисциплінарне стягнення застосовано відносно ОСОБА_1 головою Сокальської районної державної адміністрації без проведення відносно позивача службового розслідування, яке мало бути проведене з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку згідно ж його розпорядження від 03.12.2018 року № 181/03/07. В судовому засіданні позивач стверджувала, що не приймала участі у засіданні дисциплінарної комісії.

Крім того, з перелічених видів дисциплінарних стягнень, які передбачені для державних службовців ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», не вбачається такого виду дисциплінарного стягнення як переведення з посади на іншу посаду.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про державну службу» державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.(ч.2 ст.41 Закону України «Про державну службу»).

Однак, всупереч ч.2 ст.41 Закону України «Про державну службу» оскаржуваним розпорядженням ОСОБА_1 переведено на нижчу посаду без її згоди. Даний факт відповідачем не спростовується.

Крім того, згідно листа управління Соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області від 10.12.2018 року посада спеціаліста сектору прийняття рішень відділу соціальних допомог та компенсацій Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністраці , на яку згідно розпорядження від 05.12.2019 року було переведено позивача, є вакантною на час перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.29).

Аналізуючи такі дії відповідача, суд зазначає, що таке переведення державного службовця в подальшому буде наслідком припинення державної служби відповідно до п.1 ч.1 ст.88 Закону України «Про державну службу».

Щодо твердження відповідача про те, що п.2 розпорядження від 05.12.2018 року втратив чинність на підставі розпорядження від 14.01.2019 року «Про внесення змін у розпорядження районної державної адміністрації від 05.12.2018 року № 183/03-07 «Про оголошення дисциплінарного стягнення», суд не бере до уваги, оскільки останнє скасоване не уповноваженою на те собою, яка підпорядкована голові районної державної адміністрації, а саме заступником голови районної державної адміністрації ОСОБА_4 .

Суд зауважує, що дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовано до позивача за відсутності систематичного (повторного протягом року) вчинення такого дисциплінарного проступку, що є порушенням ст. 66 Закону «Про державну службу», протилежне відповідачем не доведене.

Що стосується підстав, на яких прийнято оскаржуване розпорядження від 05.12.2018 року, щодо «невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень» щодо позивача, а саме відмови ОСОБА_1 передати трудову книжку директора Сокальської дитячої школи мистецтв імені В. Матюка, то суд зазначає, що згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки» трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Пунктом 4 Постанови передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В матеріалах справи наявний наказ від 25.04.2016 року про призначення директора дитячої школи мистецтв імені В. Матюка Думанської О.О. за підписом начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії ОСОБА_1 , яка на даний час продовжує займати дану посаду директора школи. Про даний факт при дачі свідчень у судовому засіданні ОСОБА_5 не заперечувала, стверджувала лиш, що відповідно до нової редакція Статуту Сокальської дитячої школи мистецтв імені В.Матюка Сокальської районної ради, який затверджений рішенням Сокальської районної ради 27.06.2018 року ОСОБА_1 повинна була передати її трудову книжку. У своїх свідченнях ОСОБА_5 наголосила, що на даний час перебуває у трудових відносинах з Сокальською районною радою проте, жодного іншого документу прийняття на посаду, крім наказу від 25.04.2016 року про призначення її керівником закладу Сокальської дитячої школи мистецтв за підписом ОСОБА_1 не видавалось, також на запитання представника позивача: чому фінансування школи по сьогоднішній день здійснюється відділом з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії ОСОБА_5 пояснити не змогла.

Отже, суд проаналізувавши норми Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки» зауважує, що у позивача не було правових підстав передати трудову книжку ОСОБА_5

Що стосується висновків, які дисциплінарна комісія виклала в протоколі, та які стали підставою прийняття оскаржуваного розпорядження від 05.12.2018 року - «невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця», то суд допитав свідків з цього приводу.

Свідки: ОСОБА_6 - заступник директора комунального закладу Сокальської дитячої школи мистецтва ім. Матюка та Конончук Лілія Михайлівна голова профспілкового комітету клубних працівників Сокальського району наголосили, що захід до дня працівника культури і майстрів народного мистецтва був відкритий і проводиться щороку 09 листопада. На запитання суду: чи знають свідки, чи бачили як запрошувала ОСОБА_1 депутата ОСОБА_3 на святковий захід чи під час урочистостей та концерту проведеного до дня працівника культури і майстрів народного мистецтва 09.11.2018 року були заклики виступаючих зі сцени, а конкретно чи ОСОБА_3 - ВО «Батьківщина» закликав голосувати за ту чи іншу політичну партію? Відповідь двоїх свідків: таких закликів не було, особисто вони не бачили і не чули як запрошували ОСОБА_7 , та й їх особисто ніхто не запрошував, вони самі прийшли на щорічний захід. Дані свідки повідомили суд, що працівникам культури депутат Сокальської районної ради ОСОБА_3 вручав подарунки, проте їм не відомо хто йому сказав їх вручати і кому саме вручати. Свідок, ОСОБА_6 , зазначила, що на заході був ще інший представник політичної партії О. Ляшка, Поліщук М.П., який є заступником голови районної державної адміністрації. На запитання суду, чи були в залі бажаючі виступити, яким ОСОБА_1 дала такої можливості, як ведуча заходу? Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відповіли, що таких дій зі сторони ОСОБА_1 не було. ОСОБА_1 була ведучою і надавала слово всім охочим для привітання працівників культури, жодних привілей не мали особи, які зголошувались до вітального слова.

В засідані суду був допитаний депутат Сокальської районної ради ОСОБА_3 . Повідомив суд, що про урочистий, відкритий, щорічний захід, який відбувся у Народному домі 09.11.2018 року дізнався з оголошення у Сокальській районній раді та з інтернет мережі « Фейсбук». Оскільки, 09.11.2018 року на урочистому заході присвяченому дню працівника культури та майстрам народного мистецтва не було інших представників від Сокальської районної ради, він проявив бажання привітати працівників культури, так як Сокальска районна рада здійснює фінансування Народного дому. Подарунки придбав за власні кошти, сам попередньо проаналізувавши, хто заслуговує такий , вручав працівникам культури від себе як громадянина України. На запитання суду, чи лунали якісь гасла, політичні заклики від вас на сцені Народного дому? ОСОБА_3 відповів, що розповідав про перспективи розвику галузі культури, які співпадають з баченнями Міністра культури України. Також суд задав ОСОБА_3 запитання: чи є ОСОБА_1 членом партії ВО «Батьківщина». Відповідь ОСОБА_3 - ні. Свідок ОСОБА_3 зауважив, що дисциплінарна комісія Сокальської районної державної адміністрації не запрошувала його для дачі поснень щодо розгляду дисциплінарної справи відностно ОСОБА_1 .

При цьому, судом, на підставі матеріалів справи та показів свідків встановлено, що у розпорядженні від 05.12.2018 року не конкретизовано за який дисциплінарний проступок, передбачено порушення позивачем ст.ст. 64,65,66 Закону України «Про державну службу». Також суд, переконаний, що такий висновок у оскаржуваному розпорядженні є необгрунтованим, зроблений без повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин та без їх належної правової оцінки, оскільки, дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Що стосується двох видів дисциплінарного стягнення, які застосовані до позивача, то суд звертає увагу на норму ст. 66 Закону України «Про державну службу», а саме частиною 7 вказаної статті встановлено, що за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

На переконання суду, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, протилежне суперечитиме ч.1 ст. 61 Конституції України.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність розпорядження №183/03-07 від 05.12.2018 року «Про оголошення дисциплінарного стягнення» Михайлюк ОСОБА_9 .

За таких конкретних обставин, суд на підставі наявних в справі доказів, вважає що відповідачем неправомірно накладено дисциплінарне стягнення, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до голови Сокальської районної державної адміністрації (80000, Львівська обл., м.Сокаль, вул.А.Шептицького, 26) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації “Про оголошення дисциплінарного стягнення” від 05.12.2018 року №183/03-07 задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації “Про оголошення дисциплінарного стягнення” від 05.12.2018 року №183/03-07.

Стягнути з Сокальської районної державної адміністрації (80000, Львівська обл., м.Сокаль, вул. А.Шептицького, 26; код ЄДРПОУ 04056405) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2019 року.