Рішення № 82596658, 11.06.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1051/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина – Транс” до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 19.12.2018 № 001794,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина-Транс” до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 19 грудня 2018 року № 001794 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що управлінням Укртрансбезпеки в Луганській області відносно підприємства ТОВ “Буковина-Транс” винесено постанову від 19.12.2018 № 001794, згідно з якою ТОВ “Буковина-Транс” 30.10.2018 о 06:42 годин, у м. Лисичанськ, державний номерний знак НОМЕР_1 надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: копія договору обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, акт № 056996 водій ОСОБА_1

Цією постановою вирішено стягнути з ТОВ “Буковина-Транс” адміністративно - господарський штраф у сумі 1700 грн.

Оскаржувану постанову позивач вважає протиправною, законодавчо та доказово необґрунтованою та такою, що належить до скасування, у зв`язку з таким.

Позивач є самостійним суб`єктом господарської діяльності, має права юридичної особи, володіє окремим майном. Позивач має у власності автобус MERCEDES-BENZ SPRINTERC 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , який використовує на власний розсуд та за потребами підприємства.

30 жовтня 2018 року під час проведення рейдової перевірки співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Луганській області перевірено вищезазначений автобус та складено акт № 056996. Згідно з актом вказаним автобусом здійснювалось нерегулярне перевезення пасажирів з м. Сєвєродонецьк до м. Лисичанськ.

Позивач зазначає, що в автобусі у водія були в наявності усі необхідні документи, перелік яких визначено вимогами чинного законодавства України, у тому числі договір обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.

Між підприємством ТОВ “Буковина-Транс” та страховиком ТДВ “Страхова компанія “Ю.Ес.Ай.” укладено відповідний договір доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажирів) від 09.10.2018 № 18.641050.5603-0237 (для нерегулярних перевезень). Відповідно до умов зазначеного договору-доручення було складено перелік застрахованих осіб, які є застрахованими з моменту посадки та до завершення поїздки. В якому також кожна застрахована особа поставила свій особистий підпис. У подальшому згідно з вимогами п. 6.1 договору-доручення відповідальними працівниками ТОВ “Буковина-Транс” за звітний період узагальнено інформацію про договори замовлення транспортних засобів та застрахованих осіб у період з 24.10.2018 по 31.10.2018 і надано страховику ТДВ “Страхова компанія “Ю.Ес.Ай.”. Відповідно до акту наданих послуг від 31.10.2018 № 641050.5603-0237/2 підприємством було сплачено платежі щодо страхування пасажирів у повному обсязі (платіжне доручення № 190). Під час проведення перевірки позивач співробітникам Укртрансбезпеки були надав усі необхідні та передбачені чинним законодавством підтверджуючи документи, однак контролюючим органом було безпідставно складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та винесено незаконну постанову від 19.12.2018 №001794.

Крім того позивач зазначив, що на листи від 15.11.2018 за № 199 та від 22.12.2018 за № 239 позивач отримав лише формальні відповіді відповідача від 14.12.2018 № 2294/29/26-18 і 21.01.2019 № 132/29/26-19. До листів не додано жодного конкретного доказу окрім самого акту, який відповідач вважає достатнім для складання постанови. 01.2019 за № 22 до відповідача направлено у третє лист з проханням надати конкретно запрошувані докази, а саме: фотокопії чи відеозаписи порушення з боку позивача, або зазначити про їх відсутність. Однак, на цей лист також не було додано до відповіді Укртрансбезпеки від 22.02.2019 № 358/29/26-19 жодної запрошуваної позивачем інформації, у тому числі не зазначено про її відсутність.

Позивач зазначає, що ураховуючи систематичне та особисте упереджене ставлення до підприємства керівником відповідача було свідомо винесено незаконну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.12.2018 № 001794.

З метою захисту інтересів підприємства, відповідно до пунктів 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” позивач 22.12.2018 звернувся зі скаргою до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю - Державної служби України з безпеки на транспорті (скарга від 22.12.2018 № 234 була направлена рекомендованим листом 28.12.2018 за трек-номером 9340501668557). Згідно даних сайту Укрпошти отримана - 02.01.2019, тобто строк розгляду скарги минув 12.01.2019. Однак, відповідь Державної служби України з безпеки на транспорті підприємство не отримало.

На підставі норм Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”, Закону України “Про автомобільний транспорт” позивач вважає, що спірна постанова Управління Укртрансбезпеки в Луганській області є безпідставною, законодавчо необгрунтованою, не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України та такою, що підлягає обов`язковому скасуванню.

Ухвалою суду від 18.03.2019 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначеному на 16.04.2019 (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 16.04.2019 за клопотанням представника позивача відкладено судове засідання до 14.05.2019 (а.с.76).

Ухвалою суду від 14.05.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай", вирішено перейти до розгляду справи № 360/1051/19 за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 03.06.2019 (а.с.90-91).

Ухвалою суду від 03.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11.06.2019 (а.с.97).

16.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.44-50), в якому зазначено, що 30.10.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в Луганській області відповідно до направлення на перевірку № 68/2910-18 від 29.10.2018 Управління Укртрансбезпеки у Луганській області згідно з Графіком проведення рейдових перевірок.

Під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт – надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”. За результатами перевірки було складено Акт №056996 від 30.10.2018, який було підписано без надання конкретних зауважень щодо суті зафіксованого порушення в ньому.

У відповідності до п.26 Порядку 1567 позивач запрошувався на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт для надання пояснень по суті складених Актів, що підтверджується підписом представника позивача на листі-повідомленні Управління Укртрансбезпеки у Луганській області. Згідно з Порядком 1567 - розгляд справи про порушення розглядається як у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, так і у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання - без її участі. Відтак, 19.12.2018, з урахуванням наданих позивачем інформації та матеріалів у листі від 15.11.2018 № 199, за результатами розгляду справи про порушення за наявності підстав було прийнято рішення про винесення постанови про застосування до ТОВ “Буковина-Транс” адміністративно-господарського штрафу (№001794), передбаченого ч.1 абз. 3 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Також відповідач просив суд звернути увагу на те, що твердження позивача про те, що 30.10.2018 у водія вищевказаного транспортного засобу, що належить ТОВ «Буковина - Транс» були у наявності усі необхідні документи відповідно до вимог діючого законодавства - не відповідає дійсності, оскільки, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 19.12.2018, був прийнятий до уваги лист ТОВ «Буковина - Транс» (разом з додатками) від 15.11.2018 №199 (вх.№ 1694/0/25-18 від 20.11.2018), в якому було вказано про наявність у водія усіх необхідних документів, які передбачені вимогами чинного законодавства України - у тому числі належних доказів страхування пасажирів. Проте до вказаного листа був доданий лише «Договір доручення №18.641050.5603-0237 щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажири)» (додаток 1 до листа від 15.11.2018 №199). А, отже, 30.10.2018 були всі підстави для складання Акта №056996 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Та, в подальшому, відповідно до вимог чинного законодавства України - винесеної на його підставі Постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу (№001794), передбаченого ч.І абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Що також, підтвердилось рішенням про відмову в задоволенні скарги від 22.12.2018 Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) та та залишення оскарженої постанови без змін.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

14.05.2019 від ТОВ “Буковина-Транс” надійшла відповідь на відзив (а.с.86-87), в якому, зокрема, зазначено, що у результативній частині спірної постанови вказано, що підприємство вчинило правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: «... надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 того Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», однак, факт оформлення вказаного документу підтверджується його наявністю та оплатою страхових платежів.

11.06.2019 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" надійов відзив (а.с.102-103), в якому зазначено, що страхування пасажирів і водіїв від нещасних випадків на транспорті є обов`язковим видом страхування, воно передбачено законодавством України (страхування здійснюється на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 959 від 14.08.1996р.). Завдяки цим видом страхування компенсується збиток, який може бути заподіяно життю і здоров`ю пасажирів і водія в результаті ДТП. Пасажирів і водіїв від нещасного випадку на транспорті зобов`язаний застрахувати перевізник, який займається на законних підставах пасажирськими перевезеннями: фізична особа - підприємець, юридична особа - транспортна компанія. Застрахованими вважаються: пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки; водії тільки на час обслуговування поїздки. Обов`язкове страхування від нещасного випадку на транспорті не поширюється на пасажирів автомобільного транспорту на міських маршрутах.

У 2011 Кабмін прийняв Постанову №146 "Про внесення змін до Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті", згідно з яким максимальна сума виплат постраждалим була збільшена в два рази - з 3 тис. до 6 тис. неоподатковуваних податком мінімумів ( або 102 тис. грн.).

Згідно з українським законодавством, під обов`язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті підпадають перевізники, які здійснюють міжміські рейси. При нещасних випадках постраждалим пасажирам таких рейсів страховою компанією виплачується фіксована сума за день непрацездатності. На сьогодні за день непрацездатності виплачується фіксована сума в розмірі 204 грн.

Комерційне посередництво - досить новий вид цивільно-правових відносин, що виникає, як правило, на підставі агентського договору.

Інститут агентського договору, по-перше, зберігає свою специфіку в країнах загального права; по-друге, суб`єкти підприємництва, які працюють за договорами доручення і комісії з романо-германської правової системи, можна назвати «агентами», а договори, на підставі яких вони діють, «агентськими угодами». Отже, в разі укладення агентського договору до нього застосовуються норми, що регулюють договори доручення і комісії. Інститут агентських договорів у вітчизняній правовій системі знайшов своє відображення в гл. 31 Господарського кодексу, а також в ст. 243 Цивільного кодексу за комерційним представництва і в гл. 68 ГК, на загальному рівні регулює такі види відносини.

ТДВ «СК «Ю.Ес,Ай» уклало договір доручення № 18.641050.5603-0237 від 22.12.2012 з ТОВ "Буковина-транс". Договір діє в правовому полі України, і здійснює головне завдання - страхування пасажирів.

Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев`ятої статті 205 КАС України.

При вирішенні справи по суті заявлених позовних вимог суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 8 зазначеного Положення визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річних портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансінспекція”, та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом на підставі досліджених доказів 30 жовтня 2018 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області відповідно до графіка проведення рейдових перевірок Укртрансбезпеки у Луганській області у період з 29.10.2018 по 04.11.2018 (а.с. 52) та направлення на рейдову перевірку № 68/2310-18 від 29.10.2018 (а.с. 51) у м. Лисичанську по вулиці Вокзальна, проведено перевірку транспортного засобу - автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ “Буковина-Транс”, під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 30.10.2018 № 056996, яким встановлено порушення, а саме: “п.61 Постанови КМУ № 176 від 18.02.1997 – відсутній поліс обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті у пасажирів, на момент перевірки в салоні знаходилось чотири пасажира (а.с. 55).

Зазначений акт підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_2 В ОСОБА_3 . із застереженням “ не згодний”.

Відповідно до вимог пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

До матеріалів справи відповідачем надано копію запрошення ТОВ “Буковина-Транс” для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 20.11.2018 (а.с.54). Однак, даний документ не може бути належним доказом повідомлення саме уповноваженого представника ТОВ “Буковина-Транс” про розгляд справи, оскільки не містить у собі відомості щодо особи, яка отримала це повідомлення.

15.11.2018 ТОВ “Буковина-Транс” направлено на адресу управління Укртрансбезпеки у Луганській області лист вих. № 199, в якому зазначено, що у водія транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 були наявні всі необхідні документи, які передбачені вимогами чинного законодавства, у тому числі договір доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажирів) від 09.10.2018 № 18.641050.5603-0237 та надав посадовим особам Укртрансбезпеки, але не зважаючи на це склали неправдивий акт (а.с.56).

Постановою управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 19.12.2018 № 001794 за порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме надання послуг з перевезень пасажирів без копії договору з замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг, оформлення договору обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, до ТОВ “Буковина-Транс” застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн (а.с. 53).

22.12.2018 та 29.01.2019 ТОВ “Буковина-Транс” направлено на адресу управління Укртрансбезпеки у Луганській області повторний лист вих. № 199, № 22, з проханням надати конкретно обґрунтовану відповідь з доданням підтверджзточих матеріалів та доказів вини позивача (фотокопії або відеозаписи), у вигляді належним чином засвідчених копій у додатку до відповіді, або зазначити про їх відсутність (а.с. 22, 23).

Не погодившись із прийнятою постановою від 19.12.2018 № 001794 про застосування адміністративно-господарського штрафу, 22.12.2018 ТОВ “Буковина-Транс” подало скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті, яким просило скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Луганській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.12.2018 № 001794 (а.с.27-28).

За наслідками розгляду скарги позивача, Державна служба України з безпеки на транспорті залишила оскаржувану постанову без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 71).

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Засади організації і діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344).

Відповідно до абз. 4 статті 6 Закону № 2344, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до ч.1 абз.3 ст.60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 39 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно із частиною четвертою статті 39 Закону № 2344 визначені документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст.. 42 Закону № 2344 договір про нерегулярні пасажирські перевезення автобусом укладається між замовником транспортних послуг та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі – Правила № 176).

Відповідно до пункту 51 Правил № 176, нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Відповідно до пункту 56 Правил № 176, договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки.

Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

З акта перевірки ТОВ “Буковина-Транс” від 30.10.2018 № 056996 вбачається, що під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачу, виявлено порушення, яке полягає у відсутності у водія ОСОБА_1 договору обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.

Відносини у сфері страхування врегульовано Законом України “Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі - Закон № 85).

Частиною першою статті 3 Закону № 85 визначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 85 страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 6 статті 7 Закону № 85 визначено, що в Україні здійснюються, зокрема, особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 85 страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов`язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком (частина восьма статті 15 Закону № 85).

Договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (частина перша статті 16 Закону № 85).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Ю.Ес.Ай” (страховик) та ТОВ “Буковина-Транс” (перевізник) укладено договір доручення № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018 щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажири) (а. с. 13-15).

Відповідно до умов пункту 1.1 вказаного договору страховик доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання, діючи від імені та за дорученням страховика, утримувати з пасажирів, які перевозяться автомобільним транспортом перевізника (надалі – застраховані особи), страхові платежі з обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті під час нерегулярних перевезень, перераховувати страхові платежі страховику, а страховик зобов`язується сплачувати за це перевізнику належну йому винагороду на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з умовами підпункту 2.2.1 пункту 2.2, за цим договором застрахованою особою є пасажир на час здійснення поїздки згідно договору про замовлення транспортного засобу, укладеного між перевізником та замовником щодо нерегулярного перевезення організованої групи пасажирів за визначеним нерегулярним маршрутом відповідним транспортним засобом перевізника (згідно з Додатком 1.2 до цього договору).

Тобто, даним договором страховиком в особі Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Ю.Ес.Ай” доручено ТОВ “Буковина-Транс” укладати договори обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті із пасажирами, на час здійснення поїздки згідно договору про замовлення транспортного засобу, укладеного між перевізником та замовником щодо нерегулярного перевезення організованої групи пасажирів.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 85 факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Порядок здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов`язкове особисте страхування) визначено Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959 (далі Положення № 959).

Так, пунктом 1 Положення № 959 визначено порядок здійснення обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (водіїв).

Пунктом 5 Положення № 959 передбачено, що відносини між перевізниками та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.

Відповідно до пункту 2 Положення № 959 пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки.

Згідно пункту 3 Положення № 959 кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначається: вид обов`язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.

Це узгоджується із ст.1000 ЦК України, якою визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Таким чином, агент страховика, яким за умови наявності відповідного договору доручення при здійсненні нерегулярних перевезень, копію якого долучено позивачем до матеріалів справи (а.с. 13-15) може виступати ТОВ “Буковина-Транс”, повинен видавати застрахованому пасажиру страховий поліс. При цьому, страховий поліс може видаватися як на окремому бланку, так і міститися на зворотному боці квитка.

На підтвердження укладення із пасажирами договору страхування позивачем надано до матеріалів справи копію переліку застрахованих осіб (додаток 1.2 до Договору-доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (нерегулярні перевезення) № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018), який містить перелік пасажирів – застрахованих осіб у кількості 6 (шість) осіб, дату поїздки – 30.10.2018, маршрут: Щедрищево - Лисичанськ - Сєвєродонецьк, розмір страхового платежу і страхової суми (а. с. 16-17).

Однак, зазначений додаток 1.2 до Договору № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018 не може бути належним доказом факту наявності укладеного договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажири), оскільки згідно із ст.981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі й може бути у вигляді страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування, такий договір є нікчемним.

Згідно із ст.982 ЦК України істотними умовами договору страхування є:

- предмет договору страхування;

- страховий випадок;

- розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума);

- розмір страхового платежу і строки його сплати;

- строк договору;

- інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З огляду на зазначені норми, належним підтвердженням страхування пасажирів при наданні транспортних послуг є поліс, укладений у письмовій формі із зазначенням істотних умов, який видається на окремому бланку або міститься на зворотному боці квитка, копія якого зберігається у страхового агента, тобто у ТОВ “Буковина-Транс”.

Згідно з умовами пунктів 5.3.3, 5.6.2 договору доручення № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018 щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажири), передбачений обов`язок перевізника оформлювати страхові посвідчення згідно з умовами Положення та цього договору та право застрахованої особи одержати страхове посвідчення Застрахованої особи.

Позивачем не надано під час перевірки, а також суду належних доказів, що свідчать про видачу ним пасажирам відповідного страхового полісу (страхового посвідчення) на підтвердження факту укладання відповідних договорів обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті під час здійснення нерегулярних перевезень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Надаючи оцінку як доказу в справі акту наданих послуг № 641050.5603-237/2 від 31.10.2018, що наданий позивачем на підтвердження виконання ним договору доручення із страховою компанією, суд приймає до уваги зміст цього документу, в якому жодним чином не вказано кількість укладених договорів страхування із пасажирами у визначений період, загальну страхову суму за вказаними договорами,отже цей документ не є належним доказом наявності факту укладення таких договорів (а.с.68).

Так само не містять інформації про факт укладання договорів страхуванняз пасажирами й Інформація про Договори замовлення транспортних засобів та застрахованих осіб за період з 24.10.2018 по 31.10.2018, підписана перевізником та страховиком, а також і прибутковий касовий ордер №432 від 30.10.2018 на суму 300 грн, отриману позивачем від замовника ОСОБА_4 на підставі договору здійснення нерегулярних перевезень №3010/2 від 30.10.2018 (66-67).

Зазначені документи лише підтверджують наявність факту зазначеного договору здійснення нерегулярних перевезень, а не договорів обов`язкового особистого страхування пасажирів.

Таким чином, під час розгляду справи в суді позивачем не спростовано висновків акту перевірки щодо наявності виявленого правопорушення з боку перевізника, що передбачене абз.3 ч.І ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 та 48 цього Закону (пунктом 61 Правил № 176, пункту 3 Положення № 959), оскільки не доведено факту наявності укладених договорів обов`язкового особистого страхування пасажирів на час здійснення нерегулярних перевезень.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість застосування до ТОВ “Буковина-Транс” прийняття оскаржуваної постанови управлінням Укртрансбезпеки в Луганській області від 19 грудня 2018 року № 001794 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ “Буковина-Транс” відсутні.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується в силу ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина – Транс” до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 19.12.2018 № 001794 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Суддя В.С. Шембелян