Рішення № 82596367, 21.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2019 року м. Ужгород№ 260/679/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю..,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області п.Кохана Павла Івановича, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору – Публічне акціонерне товариство "Райфанзен Банк Аваль" про визнання неправомірними та протиправними дій приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича (надалі - відповідач, ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог на предмет спору – Публічне акціонерне товариство "Райфанзен Банк Аваль" (надалі - третя особа, АТ "Райффайзен Банк Аваль") про визнання неправомірними та протиправними дій приватного виконавця.

20 травня 2019 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків зазначених у вказаній ухвалі суду.

24 травня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків. До вказаної заяви позивачем долучено позовну заяву оформлену відповідно до вимог статті 160 КАС України. Зокрема, на виконання вимог ухвали суду у позовній заяві позивач зазначила власне місце проживання та статус учасника справи - Публічне акціонерне товариство "Райфанзен Банк Аваль" як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача. Згідно вимог позовної заяви поданої на усунення недоліків позивач просить:

- визнати неправомірними та протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича по зведеному виконавчому провадженні, в межах виконавчих проваджень: ВП № 57117117 та ВП № 57130542, під час проведення першої переоцінки не реалізованого на електронних тортах нерухомого майна — іпотеки: трикімнатної квартири, загальною площею 84,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до грубого порушення вимог ч. 5 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», тобто не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно приватним виконавцем виставлено на повторні електронні торги за ціною, що становить 80 відсотків, а не 85 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича по зведеному виконавчому провадженні, в межах виконавчих проваджень: ВП 57117117 та ВП № 57130542 - скасувати заявку про реалізацію нерухомого майна (предмета іпотеки) від 10.05.2019 року за номером лоту: 349337, та у відповідності із вимогами ч. 5 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» провести належну переоцінку не реалізованого на електронних торгах нерухомого майна — іпотеки: трикімнатної квартири, загальною площею 84,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- стягнути з відповідача — приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича (РНОКПП — 3157627177; розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 312356 у філії - Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України») на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 гри. (сімсот шістдесят вісі грн. 40 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І. виставлено на повторні електронні торги вищезазначене нерухоме майно позивача/боржника за ціною, що становить - 80 відсотків, де стартова ціна лота, як ми бачимо складає - 526 880,00 грн., що прямо суперечить вимогам ч. 5 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» якою передбачено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно — 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

10 червня 20019 року Закарпатським окружним адміністративним судом отримано відзив на позовну заяву від приватного виконавця Кохан П.І., відповідно якого вказав, що приватний виконавець не здійснює уцінку (переоцінку) майна боржника, уцінку здійснює організатор електронних торгів, а саме ДП СЕТАМ. Окрім цього зазначив, що 22.05.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу АСВП №57130542 та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу АСВП №57117117. Виконавчі документи повернуто стягувачу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте 07 червня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог, шляхом їх зменшення, а також про розгляд справи за відсутності позивача.

Згідно поданої заяви позивач просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги у частині: визнання неправомірними та протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича по зведеному виконавчому провадженні, в межах виконавчих проваджень: ВП №57117117 та ВП №57130542, під час проведення першої переоцінки не реалізованого на електронних торгах нерухомого майна- іпотеки: трикімнатної квартири, загальною площею 84,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до грубого порушення вимог ч. 5 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», тобто не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно приватним виконавцем виставлено на повторні електронні торги за ціною, що становить 80 відсотків, а не 85 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Відповідач та представник третьої особи також у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.120, 122-123).

12 червня 2019 року представником третьої особи подано заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.115).

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області перебувало зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого провадження ВП 57117117 з виконання виконавчого листа виданого Великоберезнянським районним судом №298/795/15-ц від 01 квітня 2016 року про стягнення достроково з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 12800,50 дол. СШАборгу за кредитним договором,еквівалентних за курсом НБУ 269044,08 грн. та 2690,44 грн. судового збору та виконавче провадження ВП 57130542 з виконання виконавчого листа виданого Перечинським районним судом в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/4080/74/35724 від 12 жовтня 2007 року в розмірі 206333,56 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .

19.02.2019 року приватним виконавцем керуючись ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП№57130542 про опис майна боржника та описано нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.а.с128-130).

19.03.2019 приватним виконавцем подано до ДП СЕТАМ заяву про реалізацію арештованого майна боржника. Згідно листа ДП "СЕТАМ" від 03.04.20019 №3795/17-18-19, направленого на адресу позивача, перші електронні торги з реалізації майна боржниці призначено на 26.04.2019 року (а.с.а.с.24-25).

Згідно протоколу №401551 проведення електронних торгів від 26.04.2019 року стартова ціна лота (трикімнатної квартири, загальною площею 84,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) становила 658 600,00 грн.. 26.04.2019 торги не відбулися. У подальшому вказане майно боржника було виставлено на повторні електронні торги за ціною 526 880,00 грн, тобто 80 відсотків від стартової ціни лота (а.с.56).

Судом встановлено, що 22.05.2019 року на адресу приватного виконавця надійшли заяви стягувача про повернення виконавчих листів, а саме: виконавчого листа виданого Великоберезнянським районним судом №298/795/15-ц від 01 квітня 2016 року про стягнення достроково з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 12800,50 дол. США боргу за кредитним договором,еквівалентних за курсом НБУ 269044,08 грн. та 2690,44 грн. судового збору та виконавче провадження АСВП 57130542 з виконання виконавчого листа виданого Перечинським районним судом в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/4080/74/35724 від 12 жовтня 2007 року в розмірі 206333,56 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 . У зв`язку з чим 22.05.2019 року приватним виконавцем винесено постанову ВП №57130542 про повернення виконавчого документа стягувачу (а.а.с.91-92) та 22.05.2019 постанову ВП №57117117 про повернення виконавчого документа стягувачу (а.а.с.97-98).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закону України "Про виконавче провадження") визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення. Зокрема, позивач мотивуючи свої позовні вимоги відсилається до частини 5 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Разом з тим, статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на заставлене майно. Відповідно до частини 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Суд зауважує, що наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 зареєстрованого в міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна" затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі – Порядок). Згідно абзацу 1 пункту 2 розділу 7 Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку" та згідно абзацу 15 пункту 2 розділу 7 Порядку зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про іпотеку".

Отже, правомість дій відповідача не розглядається в контексті приписів виключно статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки така регулює загальний порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, в той час як звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано Законом України "Про іпотеку".

Згідно статті 41 Закону України Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV (зі змінами та доповненнями) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV (зі змінами та доповненнями) визначено права та обов`язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. Зокрема, згідно частини 1 вказаної статті протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Згідно частини 2 статті 49 Закону України "Про іпотеку" якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.

З аналізу наведених норм чинного законодавства суд констатує, що оскільки іпотекодержатель не скористався правом залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, то відповідачем правомірно визначено вартість майна - предмета іпотеки на других прилюдних торгах у розмірі 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.

Отже, не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно позивача правомірно виставлено на повторні електронні торги за ціною, що становить 80 відсотків його вартості відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку".

Окрім цього, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У зв`язку з виникненням відповідної правової підстави та на виконання вказаної норми Закону, приватним виконавцем 22.05.2019 року в рамках вищезгадих ВП №57130542 та ВП №57117117 було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, пунктом 2 яких, було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано усі інші заходи примусового виконання рішення.

Таким чином, оскільки станом на час розгляду даної адміністративної справи майно боржника – ОСОБА_1 не перебуває на примусовій реалізації, то відповідно оскаржувані дії відповідача не несуть жодних правових наслідків для позивача.

Надаючи правову оцінку дій відповідача, суд керується, зокрема, положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов`язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв`язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними та у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 139, 243-246, 255, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, без самостійних вимог на предмет спору – Публічне акціонерне товариство "Райфанзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909) про визнання неправомірними та протиправними дій приватного виконавця – відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарги на судове рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.6 ст.287 КАС України).

СуддяЮ.Ю. Дору