Рішення № 82591426, 03.06.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/814/2019 Справа № 490/2575/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 червня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді : Черенкової Н.П., при секретарі: Янкевич Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович,-

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Кредобанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 122.01.2018року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. учинено виконавчий напис в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 по кредитному договору № 1651\2016 від 24.06.2014 року про звернення стягнення на транспортний засіб марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , який переданий в заставу ПАТ « Кредобанк». За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, задовольнити вимоги ПАТ « Кредобанк» станом на 15 січня 2018 року за період з 01.09.2017 року по 15.01.2018 року включно у розмірі :283879,62грн.,

На підставі виконавчого напису нотаріуса 14.03.2018року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкрито виконавче провадження.

Зазначив, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом порушено вимоги ст.ст. 87,88 Закону «Про нотаріат», оскільки сума заборгованості не була безспірною, окрім того, приватний нотаріус проігнорував факт відсутності доказів щодо належного направлення та отримання позивачем ( боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що є обов`язковим.

Хід справи та процесуальні дії суду.

11 квітня.2018 року відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про забезпечення позву: ухвалою від 11.04.2018 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 55987639.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року витребувано від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. належно посвідчених копій матеріалів нотаріальної справи стосовно вчиненого виконавчого напису від 22.01.2018 року.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позиція сторін.

Відповідач - ПАТ «Кредобанк» направив відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке.

На момент вчинення виконавчого напису існувала заборгованість за кредитним договором, яка склала на січень 2018 року 283 879,62 грн. Всі платежі, які були здійснені до цього, враховані: сума погашеної заборгованості - 56 676,39грн., відсотки - 57 572,61 грн., а всього 114 249 грн.

Приватному нотаріусу були надані всі необхідні документи, відповідно до Переліку документів, ст.ст.87,88 ЗУ "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296\5.

11.06.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. направлені на адресу суду матеріали, які послугували вчиненню виконавчого напису, заперечень проти позову не надано.

Третя особа заперечень проти позову не надала.

Позивач та представник позивача до судового засідання не з`явились.

Адвокатом надана заява про розгляд справи у її відсутність.

Відповідачі до судового засідання не з`явились, повідомлені належним чином, просили про розгляд справи у їх відсутність.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, заяв не надав.

Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Фактичні обставини справи,

установлені судом.

24.06.2016року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1651/2016 на придбання автомобіля.

24.06.2016 року на підставі договору, посвідченого приватним нотаріусом Ласурія С.А., за реєстровим номером 559, в забезпечення зобов`язання ОСОБА_1 по кредитному договору транспортний засіб був переданий в заставу ПАТ « Кредобанк».

22.01.2018 року надійшла заява ПАТ « Кредобанк» приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. про звернення стягнення на предмет застави по зобов`язанням ОСОБА_1 по кредитному договору від 24.06.2016 року № 1651/2016. 22.01.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. вчинений виконавчий напис, за яким в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 по кредитному договору № 1651\2016 від 24.06.2014 року про звернення стягнення на транспортний засіб марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та переданий в заставу ПАТ « Кредобанк». За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, задовольнити вимоги ПАТ «Кредобанк» станом на 15 січня 2018 року за період з 01.09.2017 року по 15.01.2018 року включно у розмірі :283879,62грн., витрати, пов`язані з учиненням виконавчого напису - 2000,00 грн.

На підставі виконавчого напису нотаріуса 14.03..2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкрито виконавче провадження № 55987639.

Для вчинення виконавчого напису нотаріусу ПАТ «Кредобанк» надав: заяву від 22.01.2018 року про вчинення виконавчого напису на суму 276 580,13 грн., підписану представником банку ОСОБА_2 ; договір застави від 24.06.2016 року; кредитний договір № 1651/2016 від 24.06.2016 року; досудову вимогу на ім`я ОСОБА_1 від 10.11.2017 року про наявність заборгованості на загальну суму 286 704 70 грн., при цьому - прострочені проценти - 3 195,49 грн., прострочений борг - 15 112,34 грн., проценти - 698,87 грн., пеня 5 316,94 грн., підписана вимога представником банку ОСОБА_4 , зі сплатою на протязі 30 днів з дати відправлення письмової вимоги та попередження про стягнення боргу через суд або здійснення стягнення шляхом звернення на предмет застави; опису цінного листа про направлення даної вимоги та даних про направлення 14.11.2018 року о 13 год.30 хв., розрахунок суми позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого просрочена заборгованість 20 675,69 грн., по відсоткам - 3091,18 грн., загальна сума неповернутого кредиту - 273 488,95 грн.; розрахунок пені на суму 5 299,49 грн. за період з 16.01.2017 року по 14.01.2018 року; меморіальний ордер від 01.07.2016 року на суму 274000грн.; та відповідно на суми 46 580 грн., та 9585,34 грн. витяг з єдиного реєстру довіреностей від 22.01.2018 року на представника ОСОБА_4 .

При цьому, інших документів нотаріусом не надано. Однак, в додатках до заяви вказано про надання довіреності та виписка по руху коштів .

Із наданих представником банку виписок до суду, на початок січня 2018 року сума погашеної заборгованості вказана 56 676.39 грн., відсотків 57 572.61 грн., а загальна сума боргу відмінна від вказаної у вимозі, направленій ОСОБА_1 та виконавчому написі. При цьому, надані виписки із особового рахунку, які відсутні в матеріалах приватного нотаріуса при видачі виконавчого напису.

Позиція Суду

Перевіривши доводи сторін та матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та скасування виконавчого напису.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

За загальними правилами стст.15, 16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до ст.18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Мін`юсті 22.02.2012 за №282/20595.

Відповідно до ст.87 закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

У ст.88 закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більш ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Порядок учинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ порядку).

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають стосунок до вчинення виконавчого напису, нотаріус управі витребувати їх у стягувача (пп.2.2 п.2 гл.16 розд.ІІ порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп.2.3 п.2 гл.16 розд.ІІ порядку).

Крім того, у пп. 3.2, 3.5 п.3 гл.16 розд. ІІ порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМ від 29.06.99 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку. Цей перелік не передбачає інших умов учинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в законі «Про нотаріат» і Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

У ст. 50 закону «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі й унаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»).

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів стст.15, 16, 18 ЦК, стст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень стст.87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 5.07.2017 №6-887цс17..

При цьому суд звертає увагу на те, що нотаріус учинив виконавчий напис по спливу 30-денного строку після того, як банк направив боржнику письмову вимогу щодо усунення порушень за кредитною угодою, але не врахував,що суми боргу різні, тобто не є безспірними, а тому порушено право ОСОБА_1 на спростування розміру заборгованості.

Заслуговують на увагу і те, що розмір заборгованості, який відповідачем запропоновано позивачу погасити в письмовій вимозі від 10.11.2017 року ( 286 704,70 грн.), відрізняється від розміру заборгованості, зазначеного в заяві на вчинення виконавчого напису та виконавчому написі нотаріуса ( 283 879,62 грн.) .

При цьому відповідач повідомив суду, що борг існував на момент досудової вимоги та не мінявся на момент звернення до приватного нотаріуса.

Крім того, суд за такого, звертає увагу на те, що , згідно п.4.9 Кредитного договору, банк вправі вимагати дострокове повернення кредиту, процентів. Комісій та інших платежів, про що письмово повідомляє боржника, та, згідно п.4.10 договору, позичальник зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти та комісію протягом 30 днів.

Порядок звернення стягнення на предмет застави, сторони передбачили у п 5.1 Договору застави. При цьому , вартість предмету застави складає 548 000 грн. Заборгованість станом на 10.11.2017 року визначена банком по боргу 15 112,34 грн., по відсоткам 3195,49 грн., процентам - 898,87 грн., пені - 5 316,94 грн.

В заяві про видачу виконавчого напису не зазначена сума простроченого боргу, тоді як в розрахунку вказано вже 20 675,69 грн., відсотки - 3091,18 грн., пеня - 5 299,49 грн., дані про нараховані проценти відсутні, при цьому сума боргу змінена до 276 580,13 грн., тоді як у вимозі від 10.11.2017 року - 286 704,70 грн.

За такого, нотаріус, у порушення вимог, не пере провірив цих даних.

Відсутнє і доручення особи, яка надала заяву про видачу виконавчого напису.

При цьому, і відсутнє повідомлення боржника про стягнення боргу шляхом звернення на предмет застави.

Позивачем визначено процесуальний статус нотаріуса як Відповідача, з чим погодитись неможливо. Залучення в якості співвідповідача в даній справі є таким, що прямо суперечить диспозитивності та процесуальному статусу відповідача, оскільки нотаріус не є стороною правовідношень, на підставі яких виникли взаємні зобов`язання сторін, а тільки здійснив нотаріальну дію, яка полягала у вчиненні виконавчого напису, тобто дію, за результатами якою були змінені права боржника та кредитора.

Необхідно зауважити, що Пленум Верховного Суду України своєю Постановою №2 від 03.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» з подальшими змінами зазначив, що справи щодо оспорювання виконавчого напису нотаріуса розглядаються в позовному провадженні, позивачем в якому є боржник, а відповідачем - кредитор.

Така ж позиція закріплена в пункті шостому Узагальнень судової практики з розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 7 лютого 2014 року, в якому зазначено, що відповідно до пункту 16 Постанови ВССУ №3, спори між боржниками і стягувачами, а також спори за Позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Отже, справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є стягувач - особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що нотаріус, яким був вчинений виконавчий напис, може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено право суду самостійно змінити процесуальний статус особи, але відповідно до ст. 51 ЦПК України за клопотанням позивача, зокрема, можливо замінити неналежного відповідача на належного. Роз`яснення вищих судів та усталена судова практика виходять з того, що належним правовим статусом нотаріуса у таких справах, як дана, є третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - стягувача. Недодержання судами нижчих інстанцій такої правової позиції може призвести до скасування судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку як постановлених з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи те, що позивач пред`явив позов до неналежного відповідача - приватного нотаріуса, а клопотання про заміну його правового статусу не заявив, за такого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у відношенні даного відповідача (ст.51 ЦПК України).

Висновки суду

За таких обставин у задоволенні позовних вимог до відповідача - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. слід відмовити як до неналежного відповідача, позовні вимоги до ПАТ «Кредобанк» щодо скасування виконавчого напису - задовольнити.

Така позиція суду відповідає також позиції Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі № 201\11696\16-ц.

Керуючись ст.ст.10.12,13, 76,81,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Кредобанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.01.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Наталією Степанівною, зареєстрований в реєстрі за № 77 про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 23.06.2016 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити як заявленого до неналежного відповідача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 03 червня 2019 року.

Суддя : Черенкова Н.П.