Рішення № 8258320, 10.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2009 р.                                                                      Справа №5/84

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Жовтнева, 77, Полтава, Полтавська область, 36014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-1", вул. Фрунзе, 6, Полтава, Полтавська область, 36039

про стягнення 472919,66 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-1", вул. Фрунзе, 6, Полтава, Полтавська область, 36039

до Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Жовтнева, 77, Полтава, Полтавська область, 36014

про визнання недійсними умов договору про відновлювальну кредитну лінію від 13.11.2007 року № К-162-2007 в частині їх односторонньої зміни

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Захарченко О.І., дов. б/н від 18.06.09р.,

Бондаренко С.О., дов. б/н від 18.06.09р.

від відповідача: Клименко Л.О., дов. б/н від 02.02.09р.

Суть спору: стягнення 450000,00 грн. тіла кредиту, 22187,74 грн. процентів та 731,92 грн. пені.

Позивач зменшив розмір позовних вимог і прохає стягнути 450000 грн. тіла кредиту та 731 грн. 92 коп. пені.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з наступних підстав.

23.04.2009 р. позивачем направлено вимогу про усунення порушення умов договору вих. №08.1.2.-04/1674 від 23.04.2009 р., згідно якої заборгованість ТОВ «БК-1» по сплаті відсотків за користування кредитом станом на 21.04.2009 р. складала 22187 грн. 74 коп.

06.05.2009 р. позивачем на адресу ТОВ «БК-1» направлено вимогу про дострокове повернення кредитних коштів № 05.3-08/1386 від 06.05.2009 р., де нарахована заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 22187,74 грн.

08.05.2009 р. позивачем було направлено ТОВ «БК-1» листа з вимогою про повернення заборгованості в сумі 451475,41 грн. (нарахована станом на 08.05.2009 р.), яка складається з:

- 450000 грн. – заборгованість по кредиту,

- 1475,41 грн. – заборгованість по простроченим відсоткам.

Отже, станом на 23.04.2008 р. вимагається погасити прострочені відсотки в сумі 22187,74 грн., а станом на 08.05.2009 р. – в сумі 1475,41 грн., при тому, що в цей період відповідачем не здійснювались погашення заборгованості по відсотках згідно кредитного договору. Такі дії позивача свідчать про врахування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2009 р. (наказ суду від 13.04.2009 р.) у справі №5/422 (в матеріалах справи).

Позивачем порушено умови п. 6 кредитного договору та не направлено вимогу про дострокове погашення кредитних коштів перед подачею справи до суду.

Відповідач заявив зустрічний позов про визнання недійсними умов договору про відновлювальну кредитну лінію від 13.11.2007 р. № К-162-2007 в частині односторонньої зміни відповідачем умов договору.

Ухвалою від 17.08.2009 р. суд прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, як взаємнопов’язаний з первісним.

20.08.2009 р. позивач за зустрічним позовом заявив додаткові зустрічні позовні вимоги (як зазначено в заяві) і прохає зобов’язати ВАТ "Банк "Фінанси і кредит" відшкодувати ТОВ «БК-1» збитки по договору про відновлювальну кредитну лінію № К-162-2007 від 13.11.2007 р. на суму 216698 грн. 72 коп.

Суд не приймає заяву позивача за зустрічним позовом (відповідача – за первісним позовом) з оглядом на наступне.

Ст. 22 ГПК України визначає, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Таким чином, слід зазначити, що право позивача на пред'явлення додаткових позовних вимог, які не можна розцінювати як збільшення розміру позовних вимог, оскільки це інші, ніж первісно заявлені вимоги або як зміну предмету позову, так як позивач його не змінює, нормами Господарського процесуального кодексу не передбачено.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, що положення п.3.6 договору про відновлювальну кредитну лінію щодо умови про право банку в односторонньому порядку змінювати проценту ставку не відноситься до предмету спору в даній справі.

Як на правову підставу він посилається на ч.1 ст. 207 ЦК України. Однак вказана норма встановлює правила щодо вчинення правочинів у письмовій формі юридичними особами.

Про недійсність нікчемного правочину йдеться у ч. 2 ст. 215 ЦК України. Однак в такому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 3 ст.1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідачем за первісним позовом заявлялись клопотання про зобов’язання позивача за первісним позовом надати додаткові докази та про відкладення розгляду справи.

Сторони заявляли клопотання про продовження строку вирішення спору в зв’язку з наданням додаткових доказів та пред'явленням зустрічного позову.

Суд задовольнив вищевказані клопотання..

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 13 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК-1», надалі в тексті позовної заяви може іменуватися "Позичальник" або "Відповідач", та Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", надалі в тексті позовної заяви може іменуватися "Банк" або "Позивач", укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № К-162-2007, надалі в тексті позовної заяви іменується "Договір про відновлювальну кредитну лінію".

За умовами пункту 1.1 Договору про відновлювальну кредитну лінію позивач надав відповідачеві кредит на суму 450000,00 грн., а позичальник зобов’язався повернути отримані грошові кошти до 12 жовтня 2010 року та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 16,5% річних. 04 червня 2008 року Додатковою угодою до договору про відновлювальну кредитну лінію від 13.1.2007 р. № К-162-2007 процентна ставка встановлена в розмірі 20% річних.

Обставини отримання кредиту в сумі 450000,00 грн. та встановлення процентної ставки за користування кредитом з 04.06.2008 р. в розмірі 20% річних встановлені Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2009 р. у справі № 5/442 і відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться при вирішенні даного спору.

Пунктом 2.4 Договору про відновлювальну кредитну лінію передбачено, що позичальник зобов’язується повернути кредитні кошти Банку до 13 жовтня 2010 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіка зниження ліміту.

Пунктом 3.4 Договору про відновлювальну кредитну лінію № К-162-2007 встановлено, що нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця (включно).

Позивач в позові зазначає, що з 01.02.2009 р. ТОВ "БК-1" порушує ці умови договору та не сплачує проценти за користування кредитом.

В своїх поясненнях від 02.07.2009 р. позивач за первісним позовом зазначив, що ТОВ "БК-1", визнавши наявність заборгованості по сплаті відсотків в сумі 28356 грн. 16 коп., 22.05.2009 р. сплатило цю суму.

Пунктом 6.1 Договору про відновлювальну кредитну лінію передбачене право Банку вимагати повернення кредитних коштів і сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного в п. 2.4 цього Договору. А позичальник зобов’язаний повернути кредитні кошти і сплатити всі проценти на протязі 1 (одного) робочого дня з моменту отримання вимоги Банку у випадку, якщо позичальник не сплатив проценти за користування кредитними коштами, чи мав місце факт прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами. Така умова договору відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, якою встановлена свобода договору, ч. 2 ст. 651 ЦК України, якою передбачена можливість встановлювати у договорі випадки, коли договір може бути змінений чи розірваний, ч. 2 ст. 6 ЦК України, якою передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. А згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

30.10.2008 р. позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом вимогу про дострокове повернення грошових коштів ( за вих. № 06-09/2078 ) та дострокове повернення кредитних коштів в сумі 450000 грн. в зв'язку з погіршенням у ТОВ "БК-1" фінансового стану.

Листом за № 08.1.2-04/1674 від 23.04.2009 р. Банк направив позичальнику вимогу щодо усунення порушень умов договору та повернення на протязі одного дня від дня отримання цієї вимоги ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" процентів за користування кредитом за ставкою 20% річних по день повернення кредиту та, згідно п.7.1 вищеназваного договору, сплати пені в розмірі подвійної ставки НБУ. Згідно фіскального чека відділення зв’язку № 14 лист відправлений 29.04.2009 р.

06.05.2009 року позивачем на адресу ТОВ "БК-1" направлено вимогу про дострокове повернення кредитних коштів № 05.3-08/1386 від 06.05.2009 р., де нарахована заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 22187,74 грн.

08.05.2009 р. позивачем було направлено ТОВ "БК-1" листа з вимогою про повернення заборгованості в сумі 451475,41 грн. (нарахована станом на 08.05.2009 р.).

Позовні матеріли подані позивачем за первісним позовом 05.05.2009 р.

Таким чином, у позивача за первісним позовом на момент подання позову були відсутні підстави вважати, що відповідач порушив зобов'язання за договором в частині повернення виданих кредитних коштів відповідно до вимог п. 6.1 Договору і суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

В зв'язку з тим, що відповідач за зустрічним позовом сплатив заборгованість по процентам суд припиняє провадження у справі в цій частині відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Судові витрати в цій частині покладаються на відповідача за зустрічним позовом, оскільки сплата проведена після пред"явлення позову.

В частині стягнення пені суд задовольняє позовні вимоги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за зустрічним позовом прострочив виплату спірної суми процентів. У п. 7.1 договору сторони обумовили відповідальність за прострочку повернення кредитних коштів та/або уплати процентів у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.

Частиною четвертою ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 199 ГК України, якою передбачено, що виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 217 ГК України передбачено застосування штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій за порушення господарських зобов’язань.

Статтею 230 ГК України передбачена відповідальність у вигляді пені як виду штрафних санкцій.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 "Позика. Кредит. Банківський влад." (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

Згідно частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти, встановлені договором.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивач за зустрічним позовом прохає задовольнити свої вимоги мотивуючи це тим, що 13.11.2007 р. між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ТОВ "БК-1" було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №К-162-2007 (далі по тексту кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору відповідач надав позивачеві відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 450000 грн., а позивач зобов’язався повернути отримані грошові кошти до 12.01.2011 р. та сплачувати за користування кредитними коштами відсотки згідно умов договору.

Пунктом 3.6 кредитного договору встановлено право відповідача змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору, відповідач в односторонньому порядку має право достроково вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати відсотків за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного в п.2.4 кредитного договору у випадках передбачених цим пунктом.

Пунктом 1 ст.634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого виставлені у формулярах, або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно, або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови договорів приєднання, що допускають односторонню зміну виконавцем його умов.

Відповідно абз. 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами за винятком випадків встановлених законом.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом нормативно обґрунтовуючи вимоги посилається на ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, якою передбачається вимога щодо письмової форми правочину, а не визнання недійсною нікчемної угоди, як це зазначено в зустрічному позову.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Застосовуючи основні засади судочинства та вимоги законодавчих актів, які зазвичай застосовуються до такого виду спорів, виходячи з наданих доказів та пояснень сторін, керуючись п. 1-1 ст.80, ст. ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити первісні позовні вимоги частково.

2. Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Жовтнева, 77, Полтава, Полтавська область, 36014 в задоволенні первісного позову в частині стягнення 450000 грн. кредитних коштів.

3. Припинити провадження в частині стягнення 22187 грн.74 коп. процентів за первісним позовом.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-1", вул. Фрунзе, 6, м. Полтава, 36039 ( код ЄДРПОУ 34322620, п/р 260082132301 у філії "Полтавське РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832) на користь Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Жовтнева, 77, м. Полтава, 36014 (код ЄДРПОУ 26435422, МФО 331832) - 731 грн.92 коп. пені, 229 грн..20 коп. витрат по сплаті держмита, 5 грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З набранням цим рішенням законної сили видати наказ.

5. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-1", вул. Фрунзе, 6, м.Полтава, 36039 ( код ЄДРПОУ 34322620, п/р 260082132301 у філії "Полтавське РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832) відмовити повністю.

Суддя                                                                                Гетя Н.Г.