Рішення № 8258159, 29.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2009 р. Справа № 13/98

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-Пластмас", юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул.Київська,159; фактична адреса: 08304, м. Бориспіль, вул.Завокзальна,13

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 37600, АДРЕСА_1

про стягнення 37017,31 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 основного боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 36290,61грн. 3% річних від простроченої суми , що складає 726,70 грн. за неналежне виконання умов Договору №1-07/08 від 09.07.2008р.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

09 липня 2008 року між ТОВ "БРОВАРИ-ПЛАСТМАС" та ФО-П ОСОБА_2 був укладений дистриб'юторський Договір №1-07/08.

Згідно з п. 1.1. Договору Продавець (Позивач) зобов'язується передати Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з п.6.2. Договору Відповідач зобов'язувався сплатити повну вартість за поставлений товар не пізніше 14 банківських днів після поставки Позивачем товару за цінами, вказаними у видатковій накладній.

Відповідно до Договору та згідно рахунку-фактури № БП-0002146 від 15 липня 2008 року, Відповідачу було поставлено товар в асортименті та кількості на суму 31 872 грн. 77 коп.

Таким чином, Позивач виконав у повному обсязі та у строк поставку товару за Договором, про що свідчать Довіреність НБИ № 756969 від 17 липня 2008 року на отримання товару Відповідачем в особі ОСОБА_1 та видаткова накладна №БП-0002227 від 17 липня 2008р.

В порушення п.6.2. Договору, Відповідач не розрахувався за поставлений Позивачем товар, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість в сумі 31872,77 грн.

Положення ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України визначають необхідність належного виконання зобов'язання у відповідності до вказівок договору, законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинили на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагали виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно статті 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 36 290 грн. 61 коп., а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 726 грн. 70 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 4417,84 грн. та 726,70 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг за представництво його інтересів у господарському суді в розмірі 1 800 грн. 00 коп., що підтверджується Договором про надання юридичних послуг №3/09 від 29.05.2009р. укладеного із ФО-П ОСОБА_3, актом здачі-прийняття юридичних послуг № б/н від 29.05.2009р., та платіжним дорученням №851 від 01.06.2009р.

Суд відмовляє в стягненні вищевказаних витрат з наступних підстав:

Судом досліджено, що юридичні послуги надані позивачу суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3

Згідно вимог ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат віднесено лише витрати на оплату послуг адвоката.

Пунктом 10 Роз"яснень Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

За таких обставин, витрати на юридичні послуги СПД -ФО ОСОБА_3 не відносяться до складу судових витрат і на цій підставі не можуть бути задоволені господарським судом.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 37600, АДРЕСА_1 (п/р 26004727227290 в "Укрсоцбанк", МФО 331014, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-Пластмас", юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 159; фактична адреса: 08304, м. Бориспіль, вул. Завокзальна,13 (п/р 26004443317002 в АБ "Київська Русь", МФО 319092, код ЄДРПОУ 31648195) - 36290 грн. 61 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 3 % річних в сумі 726 грн. 70 коп., 370 грн. 17 коп. держмита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення витрат на юридичні послуги відмовити.

Суддя Босий В.П.