Рішення № 8257404, 15.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2009                     Справа № 10/69-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд", 61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35

до Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10-А

про стягнення 208 082,75 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Івіна В.В., довіреність № б/н від 25.09.2008 р.

від відповідача: Цовма О.О., довіреність № б/н від 22.06.2009 р.

Суть спору : Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд", м. Харків до відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", м. Полтава про стягнення з відповідача 208 082, 75 грн. заборгованості за договором б/н від 24.11.2008 р. про відступлення права вимоги (заміни кредитора в зобов'язанні), відповідно до якого позивач відступив, а відповідач набув права вимоги за зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хліб", м. Харків, що виникли за договором № КП-01/0710-22 від 22.10.2007 р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Хліб", м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд", м. Харків.

Відповідач вимог суду (п. 4, п. 5 ухвали від 30.06.2009 р. про порушення провадження у цій справі та п. 4 ухвали від 20.08.2009 р. про відкладення розгляду справи) не виконав, причин щодо цього не повідомив.

Останній був завчасно належним чином відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України повідомлений про обов'язки, покладені на нього судом, про що свідчать вчинена представником відповідача 09.07.2009 р. розписка про отримання ухвали про порушення провадження у справі та повідомлення № 494750 про вручення поштового відправлення –ухвали суду від 20.08.2009 р. про відкладення розгляду справи).

У судовому засіданні 15.09.2009 р. представник відповідача повідомив суд про визнання позову відповідачем, проте письмової заяви відповідно до ст. 78 ГПК України суду не надав.

За приписами ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи закінчення терміну розгляду справи з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

в с т а н о в и в:

24.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд", м. Харків (первісний кредитор) та відкритим акціонерним товариством "Полтавський хлібокомбінат", м. Полтава (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (заміни кредитора в зобов'язанні) –далі - Договір про відступлення права вимоги (а.с. 12-14).

За умовами Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор (позивач) відступив, а новий кредитор (відповідач) набув права вимоги за зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хліб", м. Харків, що виникли за договором № КП-01/0710-22 від 22.10.2007 р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Хліб", м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд", м. Харків з змінами та доповненнями (п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги).

При цьому сторони узгодили, що : відступлене право, яке передається (відступається) за цим договором, оцінене сторонами в 295 865,10 грн., новий кредитор зобов'язаний сплатити вище визначену суму первісному кредитору за відступлене право у визначеному цим пунктом порядку (п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги); первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору всі документи, що підтверджують відступлене право, в день підписання цього договору (п. 2.3. Договору про відступлення права вимоги).

На виконання умов Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор (позивач) передав новому кредитору (відповідачу) оригінали документів, що підтверджують відступлене право, що підтверджується двосторонніми актом приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги від 24.11.2008 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 15-19). Вказана обставина відповідачем не спростовується.

В порушення п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги відповідач з позивачем своєчасно не розрахувався, заборгованість останнього за даними позивача на момент звернення з даним позовом складає 201 606,20 грн..

Заборгованість відповідача станом на 14.05.2009 р. в сумі 203 606,20 грн. перед позивачем підтверджується також і актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 28).

Позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 208 082, 75 грн. заборгованості за договором б/н від 24.11.2008 р. про відступлення права вимоги, з яких : 201 606,20 грн. основний борг, 1 407,60 грн. три проценти річних (обраховані за період з 24.02.2009 р. по 20.05.2009 р.) та 5 068,94 грн. інфляційних втрат (обраховані за період з 24.02.2009 р. по 20.05.2009 р.).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував зобов'язання з оплати первісному кредитору за відступлене право у порядку, визначеному п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги.

Заборгованість останнього перед позивачем станом на 14.05.2009 р. в сумі 203 606,20 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 28).

На вимогу суду позивачем надано докази на підтвердження часткової оплати відповідачем суми боргу після підписання акту звірки (копії реєстрів кредитових платежів) на загальну суму 23 000,00 грн., а саме : від 13.05.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 18.05.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 21.05.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 26.05.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 27.05.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 01.06.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 10.07.2009 р. на суму 5 000,00 грн., від 14.07.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 17.07.2009 р. на суму 2 000,00 грн., від 20.07.2009 р. на суму 1 000,00 грн., від 11.08.2009 р. на суму 1 000,00 грн. (а.с. 32-42).

При цьому часткова оплата проведена останнім в загальній сумі 113 258,90 грн., в тому числі :

- 94 258,90 грн. не включені позивачем до ціни позову (з них 90 258,90 грн. за даними позивача сплачені відповідачем до 13.05.2009 р. (дата підписання акту звірки) та 4 000,00 грн. сплачені відповідачем 13.05.2009 р. та 18.05.2009 р. - див. наведений у тексті позовної заяви розрахунок ціни позову станом на 20.05.2009 р., а.с. 6);

- 8 000,00 грн., сплачені до моменту звернення з даним позовом (25.06.2009 р. відповідно до відмітки канцелярії суду на позовній заяві) : 21.05.2009 р., 26.05.2009 р., 27.05.2009 р., 01.06.2009 р.;

- 11 000,00 грн. сплачені після звернення позивачем з даним позовом : 10.07.2009 р., 14.07.2009 р., 17.07.2009 р., 20.07.2009 р., 11.08.2009 р..

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку : вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 8 000,00 грн. основного боргу, що сплачені до моменту звернення з даним позовом, є необґрунтованими, в частині стягнення з відповідача 11 000,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, оскільки відповідачем дана сума сплачена самостійно, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 182 606,20 грн. основного боргу обґрунтовані нормами матеріального права та поданими доказами, відповідачем не спростовані, а тому є правомірними.

Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 068,94 грн. інфляційних нарахувань та 1 407,60 грн. трьох процентів річних за період з 24.02.2009 р. по 20.05.2009 р. суд визнає правомірними.

За викладеного, позовні вимоги обґрунтовані як нормами матеріального права, так і поданими доказами в частині стягнення 182 606,20 грн. основного боргу, 5 068,94 грн. інфляційних нарахувань, 1 407,60 грн. трьох процентів річних, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в цій частині. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 8 000,00 грн., сплаченого до звернення позивачем з даним позовом у позові слід відмовити, в частині позовних вимог щодо стягнення 11 000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України з огляду на відсутність між сторонами предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати державного мита в сумі 2 080,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 35, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10-А), р/р 26002050002388 в Кременчуцькій ФАКБ "Індустріалбанк", МФО 331304, код ЄДРПОУ 00376923 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35), п/р 26007001307495 у ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33673050 : 182 606,20 грн. основного боргу, 5 068,94 грн. інфляційних нарахувань, 1 407,60 грн. три проценти річних, 2 080,82 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 8 000,00 грн. відмовити.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 11 000,00 грн. провадження у справі припинити.

5. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ                                                   О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.