Ухвала суду № 82550412, 22.06.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7226/19

Провадження №1-кс/428/4611/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О., при секретарі Продченко О.А., за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області Федоренка С.В., захисника Гаврилюка Р.А., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Кожухова О.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12019130000000122 від 05.04.2019 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сорокине (м. Краснодон) Луганської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого 29.11.2018р. Слов`янським міським судом Донецької області за ст. 407 ч.4, 408 ч.3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з випробувальним терміном 2 роки, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

Слідчим управлінням Національної поліції в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні провадження №12019130000000122 від 05.04.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , маючи намір на носіння, зберігання та придбання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, у невстановлений у ході досудового розслідування день та час та при невстановлених обставинах, придбав ручні протитанкові гранати РПГ-22 в кількості 3-х штук, запали типу УЗРГМ в кількості 9 штук, корпуси осколкових гранат Ф-1 в кількості 9 штук, тротилові шашки ТШ-400 в кількості 6 штук та тротилові шашки ТШ-200 в кількості 8 штук, з метою зберігання зазначених бойових припасів та вибухових речовин у себе за місцем проживання, на які законодавством України встановлені обмеження у використанні в цивільному обігу, та існує певна процедура на отримання дозволу придбання, зберігання та носіння бойових пристроїв. Продовжуючи злочинний намір, спрямований на носіння та зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, та розуміючи незаконність та протиправність своїх дій, ОСОБА_2 , після придбання вищезазначених бойових припасів та вибухових речовин, переніс їх за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де став зберігати їх без передбаченого законом дозволу. 20.06.2019р. з 07-21год. по 11-34год. співробітниками поліції в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем реєстрації та мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено тканевий мішок коричневого кольору, в якому згідно акту групи спеціалістів - вибухотехніків №476 від 20.06.2019р. про перевірку об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів знаходилось 9 (дев`ять) корпусів гранати Ф-1, 9 (дев`ять) запалів типу УЗРГМ, 3 (три) одиниці ручних протитанкових гранат РПГ-22, 6 (шість) тротилових шашок ТШ-400, 8 (вісім) тротилових шашок ТШ-200, які відповідно до довідок про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, належать до II та III вибухової категорії, які є небезпечними та обмежено небезпечними. Згідно з висновком експерта №19/113/8- 1/66е від 21.06.2019р. надані на експертизу 6 (шість) тротилових шашок ТШ-400 та 8 (вісім) тротилових шашок ТШ-200 - є вибуховою речовиною - тротилом. Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 20.06.2019р.. 20.06.2019р. о 17-30год. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. 21.06.2019р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Враховуючи зазначені обставини застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам. На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне,слідчий звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захсник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Просив суд у разі визначення розміру застави застосувати розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свою провину визнав, пояснив, що боєприпаси дійсно його.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_3 від 17.04.2019р. та 13.05.2019р., згідно якого отримані відомості про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами; показами свідка ОСОБА_6 , який показав, що йому відомо, що ОСОБА_2 раніше проходив військову службу в період проведення АТО. В цей час ОСОБА_2 роздобув вогнепальну зброю, боєприпаси до неї та вибухові пристрої. Також ОСОБА_2 неодноразово пропонував йому знайти людину, якій можливо продати автомат Калашникова зі ціною 10 000 гривень та гранати по 500 гривень; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 від 20.06.2019р., під час якого виявлено та вилучено мішок з тканини в якому знаходилось 9 (дев`ять) корпусів гранати Ф-1, 9 (дев`ять) запалів типу УЗРГМ, 3 (три) одиниці ручних протитанкових гранат РПГ-22, 6 (шість) тротилових шашок ТШ-400, 8 (вісім) тротилових шашок ТШ-200; актом групи спеціалістів - вибухотехніків №476 від 20.06.2019р. про перевірку об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів знаходилось: 9 (дев`ять) корпусів гранати Ф-1, 9 (дев`ять) запалів типу УЗРГМ, 3 (три) одиниці ручних протитанкових гранат РПГ-22, 6 (шість) тротилових шашок ТШ-400, 8 (вісім) тротилових шашок ТШ-200; висновком експерта №19/113/8-1/66е від 21.06.2019р. надані на експертизу 6 (шість) тротилових шашок ТШ-400 та 8 (вісім) тротилових шашок ТШ-200 - є вибуховою речовиною - тротилом.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

У судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 05.04.2019 до ЄРДР за №12019130000000122 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 20.06.2019р. о 17-30год. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. 21.06.2019 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, вручено останньому.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як видно з клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , а саме:

- можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, не має постійного місця роботи, суспільно корисною діяльністю не займається, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що дає підстави вважати про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків;

- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що ОСОБА_1 не навчається, не працює, не має постійного джерела доходів, будучи раніше судимим за злочини проти встановленого порядку несення служби (військові злочини) на шлях виправлення не став та в період іспитового строку знов вчинив новий тяжкий злочин, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення - носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, що свідчить про можливість ОСОБА_1 продовжити злочинну діяльність.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування та розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальним ризикам.

З урахуванням вищевказаного, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявні зазначені ризики.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, про який слідчому судді не надано відомостей, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора або свідчили би про необхідність надання йому кваліфікованої медичної допомоги; репутацію підозрюваного; незадовільний майновий стан підозрюваного, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, що, на думку слідчого судді, дає обґрунтовані підстави сумніватися, що підозрюваний, перебуваючи на волі, знову не вчинить нового умисного корисливого злочину; відсутність дружини та дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити розмір застави у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 96050грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Кожухова О.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12019130000000122 від 05.04.2019 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття його під варту - 20 червня 2019 року до 18 серпня 2019 року включно, визначивши строк дії ухвали до вказаної дати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П ОСОБА_7 платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з с. Михайлюки Новоайдарського району Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному положення ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Слідчий суддя І.О. Юзефович