Ухвала суду № 825463, 19.06.2007, Донецький апеляційний адміністративний суд

У к р а ї н а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

19 червня 2007 року                                                                                      справа № 22-а-537/07

зал судового засідання № 4 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого :Колеснік Г.А.

              суддів: Ляшенка Д.В., Сіваченка І.В.

при секретарі судового засідання

Агейченковій К.О.за участю представника відповідача

Ваховської Г.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької областівід 28 березня 2007 рокупо адміністративній справі№ 22/95а (суддя Волошинова Л.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Скіф – Шіппінг» м. ДонецькдоДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецькапровизнання недійсними податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006р. № 62458/10/14-212-2, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Скіф – Шіппінг» м. Донецьк звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006р. № 62458/10/14-212-2.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Скіф – Шіппінг» м. Донецьк з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. відповідачем було прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення яким Товариству з обмеженою відповідальністю визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 000 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні (фінансові) санкції.

Вказане повідомлення – рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, скарга № 628 від 30.10.2006р., однак скарга була залишена відповідачем без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу про порушення підприємством вимог п. 3.1 ст. З, п. 5.1 ст. 5 та п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф - Шіппінг" м. Донецьк в сумі 9 600 грн. за укладеним з Науково - дослідним проектно - конструкторським інститутом морського флоту України договором, є витратами, пов'язаними з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

За приписами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" такі витрати включаються до складу валових витрат виробництва.

Крім того, позивач зазначав, що понесені ним витрати є витратами, пов'язаними з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності.

Постановою господарського суду Донецької області від 28.03.2007р. позовні вимоги ТОВ "Скіф - Шіппінг" м. Донецькдо ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька задоволено частково, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецькавід 18.10.2006 р. № 0003932340/0; визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006 р. № 62458/10/14-212-2 в частині залишення без змін податкового повідомлення - рішення від 18.10.2006 р.                       № 0003932340/0; в решті позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову господарського суду Донецької області скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач вважає,  що підприємством в порушення пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат віднесена сума витрат по послугам, отриманим від Науково – дослідного проектно – конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом, за розбору техніко – економічного обґрунтування доцільності створення підприємства спільної діяльності Маріупольського торгівельного порту та  ТОВ "Скіф - Шіппінг" м. Донецьк.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька зазначає, щозгідно з підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону податковий облік та звітність результатів спільної діяльності ведеться відповідно до норм, передбачених Порядком ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2004р. № 571 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2004р. за № 1389/9988.

Договір про сумісну діяльність № 27-7/06/477 від 04.07.2006 р. між ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» та ТОВ «Скіф-шіппінг» взято на податковий облік 11.07.2006 року, та звітність про результати спільної діяльності надається до ДПІ у м. Маріуполі.

Судом першої інстанції встановлено, що з 10.08.2006 р. по 20.09.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька проводилась планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф - Шіппінг" м. Донецьк з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої був складений акт від 04.10.2006 р. № 1051/23-6/31158623.

18.10.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0003932340/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 000 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні (фінансові) санкції.

У вказаному акті зазначено, що позивачем в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 1-му кв. 2005 р. до складу валових витрат віднесені витрати по послугам, отриманим від Науково - дослідного проектно - конструкторського інституту морського флоту України, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства в сумі 9 600 грн.

У січні 2005 р. між Науково - дослідним проектно - конструкторським інститутом морського флоту України м. Одеса та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф - Шіппінг" м. Донецьк був укладений договір на створення науково - технічної продукції № 9159, відповідно до якого Науково - дослідний проектно - конструкторський інститут морського флоту України м. Одеса прийняв на себе зобов'язання виконати науково - дослідні роботи за темою "Техніко - економічне обґрунтування доцільності створення підприємства спільної діяльності Маріупольського морського торгового порту та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф - Шіппінг" м. Донецьк на 10 причалі ММТП".

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт складає 9 600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 600 грн.

Факт виконання Науково - дослідним проектно - конструкторським інститутом морського флоту України м. Одеса обумовлених зазначеним вище договором робіт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому - передачі науково - технічної продукції від 27.01.2005 р.

Оплата позивачем вартості виконаних робіт була здійснена платіжним дорученням від 27.01.2005 р. в сумі 9 600 грн. (витяг з банківського рахунку долучений до матеріалів справи).

Так як предметом діяльності позивача, серед іншого, на момент виникнення спірної ситуації, була експедиція вантажів річним, морським транспортом, враховуючи що витрати пов*язані з науково-технічним забезпеченням  господарської діяльності  є витратами подвійного призначення, а відповідач не надав висновку Міністерства освіти і науки України стосовно зв*язку  витрат на цілі обумовлені п.п.5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування  прибутку підприємств” з основною діяльністю  платника податку, суд 1 інстанції прийшов до висновку що зазначені витрати є витратами пов*язаними з підготовкою  виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), тобто із веденням господарської діяльності, і тому позивачем сума 9600 грн. правильно віднесена до валових витрат.   

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, та

просив скасувати постанову суду першої інстанції.

В судове засідання представник позивача за викликом не  прибув.

Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову  суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України  суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну  скаргу  без задоволення, а постанову  суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи  та ухвалив  судове рішення  з додержанням  норм матеріального і процесуального  права. 

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу— сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно із п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Витрати, пов'язані з науково - технічним забезпеченням господарської діяльності, у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є витратами подвійного призначення.

Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку визначені п. 5.4 ст. 5 Закону.

Підпунктом 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону до валових витрат віднесені витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені  цимпідпунктом, з основною діяльністю платника  податку,  покладаютьсяна такого платника податку.

            У разі  виникнення  розбіжностей  між  податковим  органом таплатником податку стосовно зв'язку витрат на цілі,  обумовлені цимпідпунктом,  з  основною діяльністю   платника   податку,   такіподаткові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України  усправах науки і технологій, чий експертний  висновок  є  підставоюдля прийняття рішення податковим органом.

            Як вбачається з витягу зі Статуту підприємства (редакція, яка була чинною станом на 1-й кв. 2005 р.) предметом діяльності позивача була експедиція вантажів річним, морським транспортом.

            Відповідач, враховуючи розбіжності між платником податку і податковим органом, не надав суду висновків відповідного міністерства щодо спірної суми.

Приймаючи наведене до уваги, судова колегія вважає, що витрати в сумі 9 600 грн., понесені позивачем у зв'язку зі сплатою вартості виконаних Науково — дослідним проектно - конструкторським інститутом морського флоту України м. Одеса робіт, є витратами, пов'язаними з підготовкою виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), це є витрати пов*язані із науково-технічним забезпеченням господарської діяльності позивача і томуТовариство з обмеженою відповідальністю "Скіф - Шіппінг" правомірно віднесло 9600 грн. до валових витрат.  

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову  з додержанням  норм матеріального і процесуального права. 

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 28 березня 2007 року у справі № 22/95а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф – Шіппінг» м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006р. № 62458/10/14-212-2  –  залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:                                                                                        

Судді: