Рішення № 8253574, 04.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.10                                                                                           Справа№ 13/31

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ "ЕТІ Україна", м.Київ

до відповідача: ТзОВ "Електроконтинент", м.Львів

про стягнення 23544,32грн.                    

Представники сторін:

Від позивача: Реутов В.А. –представник

Ві відповідача: Аронець Ю.М. –директор

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ТзОВ "ЕТІ Україна", м.Київ до ТзОВ "Електроконтинент", м.Львів про стягнення 23544,32грн., в т.ч. 21061,62грн. основного боргу,. 2167,84грн. пені, 314,86 грн. 3% річних, з відшкодуванням судових витрат.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем в судовому засіданні суму боргу визнано, подано клопотання, погоджене представником позивача, про надання розстрочки виконання рішення суду рівними частинами починаючи з квітня 2010 року.

З’ясовано:

07.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна»(надалі — позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроконтинент»(надалі по тексту -відповідач) укладено договір на поставку товару №02-10/08, відповідно до п.п. 1.2. якого позивач зобов'язаний був поставити товар, а відповідач –прийняти та оплатити товар не пізніше 30 днів з дати його отримання за видатковими накладними.

Відповідно до умов вказаного договору, позивачем відвантажено товару відповідачу на загальну суму 21061,62грн., що підтверджується видатковими накладними: №1165 від 27.03.2009р., №1262 від 02.04.2009р., № 1681 від 27.04.2009р., №2042 від 18.05.2009р., №2087 від 19.05.2009р., №2399 від 01.06.2009р., №2395 від 01.06.2009р., №2520 від 05.06.2009р., №4222 від 11.08.2009р. Проте, товар відповідачем не оплачено.

Направлена відповідачу претензія від 30.10.2009р. №158, залишена без задоволення.

Відповідно до п.п. 5.7. договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань, відповідачу нараховано пеню, розмір якої складає 2167,84грн., а також, згідно ст.625 Цивільного кодексу України, 3% річних –314,86грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобов”язань відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно ст.ст.224, 230, п.п.4.6 ст.231, п.4 ст.232 ГК України, ст.611,625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу, пені та річних, то суд приходить до висновку про задоволення позову.

Суд також вважає за можливе, враховуючи важкий фінансовий стан підприємства відповідача, задоволити клопотання сторін про надання розстрочки виконання рішення суду на дев”ять місяців шляхом стягнення суми заборгованості рівними частинами, починаючи з квітня 2010 року.

Керуючись ст.ст.43,49, 82, 84, 85, 115,116,121 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ „Електроконтинент” (м.Львів, вул.Зелена,147, код ЄДРПОУ 34668130) на користь ТзОВ „ЕТІ Україна” (м.Київ, вул.Туполева,19, код ЄДРПОУ 32711330) 21061,62грн. основного боргу,. 2167,84грн. пені, 314,86 грн. 3% річних, 235,44грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього –24015,76грн. з розстрочкою виконання рішення суду на 9 місяців шляхом стягнення 2668,41грн. щомісячно, починаючи з квітня 2010 року.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя