Рішення № 8253563, 16.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.10                                                                                           Справа№ 13/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: ЗАТ ТЕК "Західукртранс", м.Дрогобич

до відповідача: ТзОВ "Компанія ВСМ", м.Червоноград

про стягнення 9153,90грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Білинський М.О. –ю/к

Від відповідача: не з”явився

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ЗАТ ТЕК "Західукртранс", м.Дрогобич до відповідача: ТзОВ "Компанія ВСМ", м.Червоноград про стягнення 9153,90грн., в т.ч. 8388,07грн. основного боргу, 220,61 грн. 3% річних та 545,22грн. індексу інфляції, з відшкодуванням судових витрат.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні повторно не забезпечено, заперечень не подано, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

згідно заявки-договору №б/н від 23 січня 2009 року між закритим акціонерним товариством транспортно-експедиційний комбінат „ЗАХІДУКРТРАНС", який в заявці іменується „перевізником", (надалі позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ВСМ", який по умовах заявки є „замовником" (надалі відповідач по справі), позивачем було надано транспортні послуги відповідачу, а саме здійснено перевезення вантажу в міжнародному сполучені, за маршрутом Україна —Німеччина.

Взяті на себе зобов'язання по перевезенню вантажу позивач виконав в повному обсязі, вантаж в обумовлені строки доставлено до пункту призначення, що підтверджується товарно-транспортною накладною міжнародного зразка (СМR) №147230. За виконання транспортних послуг відповідачу для оплати виставлено рахунок №СФА-000431 від 02.02.2009 року на суму 8388,07 грн. Заявкою-договором не передбачено терміну розрахунку за надані послуги, а тому, у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивачем направлено вимогу про сплату боргу та виставлено рахунок.

Так як відповідач оплату за виконане транспортне перевезення не провів, на його адресу за вих. № 09/10-271-21 від 20 жовтня 2009 р. також пред'явлено претензію для сплати в добровільному порядку боргу на суму 8388,07 грн., за здійснене перевезення, яку згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав 04 листопада 2009 року.

Згідно ст.625 ЦК України, позивачем, крім основного боргу, вимагається стягнення 545,22грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних в розмірі 220,61грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов підтверджений поданими документами, відповідачем не заперечений, а тому підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ „Компанія ВСМ” (м.Червоноград, вул.Львівська,26, ЄДРПОУ 31755047) на користь ЗАТ транспортно-експедиційний комбінат „Західукртранс” (м.Дрогобич, вул.П.Орлика,22, код ЄДРПОУ 13825481) 8388,07грн. основного боргу, 220,61 грн. 3% річних та 545,22грн. індексу інфляції, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя