Рішення № 8253304, 23.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10                                                                                           Справа№ 15/2

Господарський суд Львівської області у складі:

Судді Костів Т.С.

при секретарі Качур Ю.

За участю представників:

від позивача –Медвідь І.І. - представник

від відповідача –не з’явився

від третьої особи 1 –не з’явився

від третьої особи 2 –Шаповалова М.М. - представник

Розглянув матеріали справи

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача –Дублянської міської ради, м. Дубляни, Львівська область

за участю третьої особи –1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –відкрите акціонерне товариство “Львіводбуд”, м. Львів

за участю третьої особи –2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –дочірнє підприємство “Житлово–комунальне підприємство ВАТ “Львіводбуд”, м. Дубляни, Львівська область

про зобов’язання до вчинення дій.

Суть спору: Позовну заяву подано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів до Дублянської міської ради, м.Дубляни, Львівська область, за участю третьої особи –1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –відкрите акціонерне товариство “Львіводбуд”, м. Львів, за участю третьої особи –2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –дочірнє підприємство “Житлово–комунальне підприємство ВАТ “Львіводбуд”, м. Дубляни, Львівська область про зобов’язання до вчинення дій –зобов’язання Дублянської міської ради прийняти з державної в комунальну власність територіальної громади м. Дубляни гуртожитки за адресою м. Дубляни, вул. Львівська, 6, вул. Львівська, 14.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.12.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 26.01.2010 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 26.01.2010 р., 04.02.2010 р..

Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що гуртожитки у м. Дубляни, вул. Львівська, 6, 14 не увійшли до статутного фонду ВАТ “Львіводбуд” в процесі приватизації і залишились в державній власності на балансі дочірнього підприємства “Житлово–комунальне підприємство ВАТ “Львіводбуд”. Позивач на виконання норм Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” ініціював передачу вказаних гуртожитків в комунальну власність відповідача. Рішенням Дублянської міської ради №6 від 02.11.2006 р. було надано згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади зазначених гуртожитків, на підставі чого позивачем було видано наказ №366 від 28.03.2007 р. “Про передачу в комунальну власність територіальної громади м. Дубляни державного житлового фонду, який не увійшов до статутного фонду ВАТ “Львіводбуд”. Не зважаючи на це, відповідач ухиляється від прийняття гуртожитків та виконання власного рішення. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов визнав з мотивів, зазначених у відзиві №56 від 04.02.2010 р.. Ствердив, зокрема, що рішенням комісії ВАТ “Львівводбуд” був зобов’язаний надати технічну документацію, технічні паспорти та іншу документацію, необхідну для прийняття гуртожитків відповідачем. Однак, рішення комісії ВАТ “Львіводбуд” не виконало. Погоджується із позовними вимогами.

Третя особа –1 вимог ухвал суду не виконала, пояснень по справі не надала, участь уповноважених осіб у судових засіданнях не забезпечила.

Від третьої особи –2 за підписом колишнього директора надійшло пояснення, з якого вбачається, що печатки та документи щодо гуртожитків були відібрані головою Дублінської міської ради.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, суд встановив наступне.

Гуртожитки у м. Дубляни по вул. Львівська, 6 та вул. Львівська, 14 перебувають на балансі дочірнього підприємства “Житлово–комунальне підприємство ВАТ “Львіводбуд”, не увійшли до статутного фонду ВАТ “Львіводбуд” в процесі приватизації і залишились в державній власності, перебувають у задовільному стані, що підтверджується актом від 28.09.2009 р. перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна. Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області №366 від 28.03.2007 р. “Про передачу в комунальну власність територіальної громади м. Дубляни державного житлового фонду, який не увійшов до статутного фонду ВАТ “Львівводбуд” наказано передати у комунальну власність територіальної громади м. Дубляни, зокрема, гуртожиток по вул. Львівській, 14 та гуртожиток по вул. Львівській, 6. Наказ не скасовувався, недійсним не визнавався, сторонами не оспорювався, доказів зворотнього суду не надано.

Рішенням Дублянської міської ради №6 від 02.11.2006 р. “Про надання згоди на передачу державного житлового фонду, що перебуває на балансі ДП ЖКП ВАТ “Львівводбуд” в комунальну власність Дублянської міської ради” було вирішено надати згоду на прийняття з балансу ДП ЖКП ВАТ “Львівводбуд” в комунальну власність Дублянської міської ради житловий фонд, зокрема, вказані гуртожитки. Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення виконане не було.

Посилання відповідача на ненадання балансоутримувачем технічної та іншої необхідної документації, посилання позивача на обов’язок ВАТ “Львівводбуд” сплатити пайовий внесок на користь органу місцевого самоврядування, не заслуговують на увагу, як такі що не стосуються суті спору та не відповідають законодавству. Зокрема, протокол від 26.02.2008 р. засідання комісії по питанню передачі житлового фонду “Львівводбуд” на баланс комунальної власності не є правовим актом та не породжує прав чи обов’язків сторін. З вказаного протоколу не вбачається взагалі прийняття на нараді будь-яких рішень. З наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області №366 від 28.03.2007 р. та рішення Дублянської міської ради №6 від 02.11.2006 р. не вбачається встановлення будь-яких умов для передачі зазначених об’єктів. Згідно із п. 6 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», держава виділяє місцевим бюджетам кошти на заходи, пов'язані з прийняттям у комунальну власність гуртожитків (їх цілісних майнових комплексів), а саме: на виготовлення необхідної технічної документації, проведення капітального ремонту тощо, за заявками місцевих рад, в обсягах та порядку, які визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний фінансовий рік. Законодавство не передбачає обов’язку балансоутримувача оплачувати кошти чи забезпечувати виготовлення зазначеної документації як умови для прийняття гуртожитків у власність територіальними громадами. У відповідності до ч. 2 ст. 4-2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на капітальний ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, визначається лише в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно із п. п. 1- 3 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: всі гуртожитки, на які поширюється дія цього закону (зокрема, гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності, та гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності, крім гуртожитків, що знаходяться на балансі військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України), підлягають передачі у власність територіальних громад у визначений цим законом трьохрічний строк; передача гуртожитків згідно із цим законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього закону.

Згідно із ст. 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування. Передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням, зокрема, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього закону. Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. 5 ст. 7 вказаного закону, передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Однак, доказів підписання такого акту суду не надано, хоча обов’язок створити відповідну комісію згідно із ст. 6 вказаного закону покладений саме на відповідача. Відповідач позов визнає, що підтверджується відзивом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобовязати Дублянську міську раду прийняти з державної в комунальну власність територіальної громади м. Дубляни гуртожитки за адресою м. Дубляни, вул. Львівська, 6, вул. Львівська, 14.

3.          Стягнути з Дублянської міської ради (80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул.Студенська, 5, код ЄДРПОУ 04371940) в дохід державного бюджету 85, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя