Рішення № 8253171, 09.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.10                                                                                                     Справа№ 4/8

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Бігуна Ю.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Євробуд” до товариства з обмеженою відповідальністю „Арко-Трейд” про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Євробуд” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Арко-Трейд”, з урахуванням уточнень просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. основного боргу, 108,31 грн. - 3% річних та 544,03 866,38 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання договору поставки товару № 11/02/08 від 11 лютого 2008 року та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав і навів доводи такі ж, що викладені у позовній заяві.

Суд двічі направляв відповідачу повідомлення про дату, місце і час розгляду справи, поштові відправлення відповідач у всіх випадках отримав, про що є докази у справі. Проте відповідач не надав суду відзиву на позов, заперечень чи спростувань позовних вимог. Повноважний представник відповідача в судове засідання теж не з»явився. Про причини невиконання вимог суд не повідомлено. Тому суд, на підставі ст. 75 ГПК України, ухвалює розглядати спір за наявними матеріалами справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За приписами ст.ст. 546, 549 виконання зобов”язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з матеріалами справи, сторони 11 лютого 2008 року уклали договір поставки № 11/02/08 за умовами якого позивач зобов»язався постачати відповідачу пінопласт марки ПСБ-С, а відповідач зобов»язався прийняти та оплатити товар (п.1.1.). Сторони домовились, що оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника (позивача) на умовах 100% передплати або на інших умовах, що обумовлюються перед кожною поставкою (п.4.1.).

На виконання договірних зобов»язань позивач 16 жовтня 2008 року передав відповідачу пінопласт марки ПСБ-С на загальну суму 13206,74 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000752 від 15 жовтня 2008 року та довіреністю ЯОГ №497277 від 16 жовтня 2008 року, виданою Коровіній І.М.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, а саме: 11 листопада 2008 року - 4000,00 грн., 21 листопада 2008 року - 400,00 грн., 24 листопада 2008 року –206,74 грн., 19 грудня 2008 року - 1000,00 грн., 30 грудня 2008 року - 1000,00 грн., 21 січня 2009 року - 300,00 грн., 04 лютого 2009 року - 500,00 грн., 10 лютого 2009 року - 500,00 грн., 17 лютого 2009 року - 300,00 грн., 10 березня 2009 року - 500,00 грн., 07 травня 2009 року - 2000,00 грн., 20 травня 2009 року - 500,00 грн. Також позивач 18 грудня 2008 року звернувся до відповідача з претензією № 18/12/08 про повну оплату заборгованої суми. Сума основного боргу відповідача становить 2000,00 грн. і суду не надано доказів сплати цієї суми чи заперечень такої заборгованості.

Виходячи з умов п. 4.1. договору поставки № 11/02/08 від 11 лютого 2008 року, дати заявлення претензії та вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем грошового зобов»язання настав 26 грудня 2008 року.

Отже, заборгованість відповідача за договором поставки № 11/02/08 від 11 лютого 2008 року становить 2000,00 грн. На підставі ч. 2. ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов»язання за період з 26 грудня 2008 року до 08 березня 2010 року на суму боргу нараховано 544,03 грн. інфляційних втрат і 108,31 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, проте не скористався наданими йому процесуальними правами –не надав суду витребуваних доказів, не заперечив і не спростував позовних вимог, в судове засідання не з»явився. Про причини неявки суд не повідомив. Відтак, суд вважає неповажними причини невиконання відповідачем вимог суду, а поведінку відповідача –недобросовісною.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 2652,34 грн. заборгованості.

Судові витрати суд покладає на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Арко-Трейд” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, 23, ідентифікаційний код 32464371) на користь приватного підприємства „Євробуд” (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 32; ідентифікаційний код 33071398) –2000,00 грн. основного боргу, 544,03 грн. інфляційних нарахувань, 108,31 грн. –3% річних і судові витрати: 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя