Рішення № 8253167, 09.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.09                                                                                           Справа№ 19/194

За позовом: ТзОВ “Справжні фарби”, м. Дніпропетровськ;

До Відповідача: ТзОВ “Компанія ВЕЕМ-Будмаркет”, м. Львів;

Про: стягнення 27220,01грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: не з’явився;

Відповідача: Березюк А.С.- предст. (дов. Від 01.07.2009р.);

Відповідачу, який взяв участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Справжні фарби”, м.Дніпропетровськ до Відповідача: ТзОВ “Компанія ВЕЕМ-Будмаркет”, м.Львів про стягнення 27220,01грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 17.08.2009р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити розгляд справи на 06.10.2009р. Цією ж ухвалою суд зобов’язав Сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Позивач в судове засідання подав Клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача, за наявними у справі матеріалами.

В судових засіданнях оголошувались перерви з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник Відповідач відмовився. Крім того, представник Позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 69 ГПК України подав Клопотання про продовження терміну розгляду справи.

Відповідач: ТзОВ “Компанія ВЕЕМ-Будмаркет”, м. Львів –в судове засідання по справі з’явився, позовні вимоги заперечив.

Суд, оглянувши подані Позивачем докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про те, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника Відповідача за наявними у ній матеріалами згідно із положеннями ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

У результаті господарської діяльності між ТОВ “Справжні” фарби та ТОВ “ВЕЕМ-Будмаркет” були укладені наступні документи: Договір №041006 від 04.10.2006р., Додаткова угода №1 від 31.12.2006р. та Додаткова угода №2 від 31.12.2007р., за якими на адресу відповідача відвантажувалася продукція, згідно з накладними (копії знаходяться в матеріалах справи) на загальну суму 251279,82грн., з ПДВ.

Фактичне отримання продукції підтверджується довіреностями серії ЯПМ №304554 від 02.09.2008р., серії ЯПМ №304592 від 09.10.2008р., серії ЯПМ №954972 від 18.11.2008р., серії ЯПМ №954997 від 18.12.2008р. виданих на ім’я Федорук В.Л.

Пункт 4.3. передбача відстрочка платежу 30 календарних днів, отже рахунки №СФ-0000396 від 02.09.2008р., №СФ-0000422 від 12.09.2008р., №СФ-0000426 від 12.09.2008р., №СФ-0000425 від 12.09.2008р., №СФ-0000467 від 09.10.2008р., №СФ-0000469 від 09.10.2008р., №СФ-0000468 від 09.10.2008р., №СФ-0000470 від 09.10.2008р., №СФ-0000471 від 09.10.2008р., №СФ-0000527 від 18.11.2008р., №СФ-0000569 від 18.12.2008р. мали бути оплачені Відповідачем пізніше 02.10.2008р., 12.10.2008р., 08.11.2008р., 18.12.2008р., та 17.01.2009р. згідно платіжних доручень (копії знаходяться в матеріалах справи) на розрахунковий рахунок від відповідача надійшли кошти на суму 200999,66грн., з ПДВ, згідно з накладною №Б-0000000005 від 16.04.2009р. Відповідачем було повернуто товару на суму 34280,16грн., з ПДВ, 13.04.2009р. Відповідачу була направлена претензія №488-юр з вимогою повністю погасити дебіторську заборгованість.

У процесі співпраці між Позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 04.06.2009р.

Подальшого надходження грошових коштів від Відповідача не було.

У добровільному порядку Відповідач заборгованість у розмірі 16000,00грн. не погасив.

Пунктом 9.2. Договору передбачено відповідальність покупця за порушення строків оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що на момент подання позовної заяви складає 11220,01грн., як розрахував Позивач.

13.11.2009р. Позивачем подано Уточнення до позовної заяви, щодо підстав нарахування пені та розрахунок пені (№632-юр від 10.11.2009р.).

Відповідачем в судове засідання було подано Відзив на Уточнення до позовної заяви, щодо підстав нарахування пені, в якому зазначено, що на момент подання позовної заяви дебіторська заборгованість Відповідача складна 16000,00грн., що свідчить про те, що Відповідач не уникав свого обов’язку по оплаті отриманого товару, та сплатив Позивачу майже повну суму заборгованості, що становила 200999,66грн., що підтверджує і сам Позивач у позовній заяві.

Крім того, Відповідач зазначив, що Позивачем розраховано пеню 183 календарні дні, а не за 6 місяців, як передбачено законодавством. Також у зв’язку із постійним здійсненням оплат Позивач неправильно провів нарахування, оскільки в день здійснення оплати Позивач розрахував пеню з повної суми, а не з зменшеної.

Також Відповідач наголосив, що ТзОВ “Компанія ВЕЕМ-Будмаркет” перебуває в дуже складному фінансовому становищі, і вартість нарахованої Позивачем пені практично дорівнює вартості самої заборгованості Відповідача перед Позивачем.

Судом встановлено, що борг в сумі 16000,00грн. виник станом на 10.08.2009р. (дата подання позовної заяви).

Розрахунок суми пені повинен бути здійснений наступним чином:

16000:365 = 43,8356 = 43,84х0,24 = 10,52х183 (дні)(6 міс.) = 1925,25грн., де 0,24- двійна облікова ставка НБУ, 183дні,- кількість днів у 6 місяцях.

Всі інші періоди, за які нарахована пеня не є предметом спору.

Згідно із вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач при наданих йому можливостях, вимог суду не виконав, обґрунтованого розрахунку із посиланням на норми чинного законодавства нарахованих штрафних не представив.

За таких обставин суд приходить до висновку про підставність вимог позивача в частині стягнення із відповідача суми основного боргу, а саме 16000,00грн.–заборгованості, та пені в сумі 1925,25грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення решти пені в розмірі 7475,44грн., то у зв’язку із недоведеністю такої вимоги, відсутністю нормативного обґрунтування, суд відмовляє у її задоволенні.

Судові витрати, а саме по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ “Компанія ВЕЕМ-Будмаркет” (79058, м.Львів, пр.-т В.Чорновола, 57, ЗКПО 31978712 ІПН 319787113077, р/р 2600901007451 в ДПФ ВАТ “Кредобанк” МФО 385372) на користь ТзОВ “Справжні фарби” (49068, м.Дніпропертовськ, вул. Гвардійська, 20, ЗКПО 32513664, ІПН 325136604671, р\р 26009030000037 в Дніпропетровську, Дирекція, ТОВ “УКБ “КАМБІО”, МФО 307286) 16000,00грн.–заборгованості, та пені в сумі 1925,25грн., а також 273,00грн.- витрат на оплату державного мита та 118,00грн.–витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволення решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя