Рішення № 82528792, 18.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Дата ухвалення
18.06.2019
Номер справи
127/11906/19
Номер документу
82528792
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 127/11906/19

Провадження № 2/127/1682/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Автобусний Парк» про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Автобусний Парк» про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на майно.

В позовній заяві зазначено, що між ПАТ «Автобусний парк» та ОСОБА_1 04.04.2016 pоку, на підставі протоколу № 4 засідання правління ВАТ «Автобусний парк» від 05.08.2004 року, укладено договір купівлі-продажу кімнат № 87-88 в гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до вказаного договору Продавець (ПАТ «Автобусний парк») передає у власність (продає), а ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) приймає у свою власність частки будівлі гуртожитку за адресою у АДРЕСА_1 , до яких входять: на V поверсі кімнати № 87-88, а саме: коридор - 1 (3,5 кв.м.); ванна - 2 (1,8 кв.м.); туатет - 3 (0,9 кв.м.); кімната - 4 (11,9 кв.м.); кімната - 5 (17,8 кв.м.); частина коридору загального користування - III (6,8 кв.м.), частина кухні загального користування IV (1,7 кв.м.), загальна площа приміщень всього 44,4 кв.м, в тому числі житлова 29,7 кв.м., які становлять 7/500 частини будівлі вказаного гуртожитку.

Згідно протоколу Загальних зборів від 03.03.2011 року змінено організаційно-правову форму товариства з «Відкритого» на «Публічне» акціонерне товариство, при цьому ПАТ «Автобусний парк» є правонаступником майнових прав і обов`язків ВАТ «Автобусний парк».

Ціна продажу за домовленістю сторін склала 12224,50 грн., які Покупець сплатив за купівлю житлового приміщення, а Продавець отримав їх у повному обсязі 03.02.2005 року на рахунок № 26001301199, код ЄДРПОУ 05521844, що належить ВАТ «Автобусний парк», що підтверджується довідкою з Філії «Вінницьке центральне відділення Промінвестбанку» за № 20-33/446 від 08.11.2006 року.

На момент укладення договору купівлі-продажу кімнат, а саме станом на 04.04.2016 року, гуртожиток по АДРЕСА_1 належав на праві власності відповідачу по справі ПАТ «Автобусний парк» відповідно до наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 24.07.1998 року № 826 та від 09.09.1998 року № 1037, підтвердження права власності на будівлю, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області 21.07.2008 року № 03- 16/1577. Право власності зареєстроване в КП ВООБТІ в реєстровій книзі № 9 за реєстровим № 512.

Отже, відповідно до вищевказаного, між позивачем та відповідачем відбулося повне виконання Договору купівлі-продажу кімнат від 04.04.2018 року, тобто фактично договір купівлі-продажу було укладено та виконано.

Після того як відбулося засідання правління ВАТ «Автобусний парк» від 05.08.2004 року (протокол № 4) ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 19 липня 2005 року зареєстровано місце проживання у кімнаті АДРЕСА_2 , а 27.12.2011 року перереєстровано у кімнатах № 87-88 будинку АДРЕСА_1 , де вони разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 проживають по даний час.

В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача як з усними, так і з письмовими проханнями нотаріального посвідчення договору, однак останній постійно ухилявся від нотаріального посвідчення укладеного між ними договору купівлі-продажу кімнат від 04.04.2016 року, а саме кімнат № 87-88 з господарськими приміщеннями в гуртожитку по АДРЕСА_1 , мотивуючи свою зайнятість. При цьому відповідач не заперечує, що договір укладено, а зазначені у договорі кошти отримані та майно передане у власність. Відповідач злісно ухиляється від нотаріального посвідчення договору, чим порушує право позивача на власність, а саме володіти, користуватися та розпоряджатися ним.

Відповідно до довідки № 01-16/123 від 20.06.2018 року, виданої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сорочинською І.Г., посвідчення договору купівлі-продажу кімнат № 87-88, розташованих по АДРЕСА_1 , між ПАТ «Автобусний парк» та ОСОБА_1 не відбулося з причин відсутності представника Продавця ПАТ «Автобусний парк».

За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.07.2018 року обтяження та заборони відчуження щодо квартир АДРЕСА_3 в реєстрі відсутні.

У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_1 звернувся до суду та просив визнати дійсним договір купівлі-продажу кімнат № 87-88 в будинку АДРЕСА_1 м. Вінниці від 04.04.2016 року, укладений між ПАТ «Автобусний парк» та ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення кімнат № 87-88, які складаються з: на V поверсі кімнати № 87-88, а саме: коридор - 1 (3,5 кв.м.); ванна - 2 (1,8 кв.м.); туалет - 3 (0,9 кв.м.); кімната - 4 (11,9 кв.м.); кімната - 5 (17,8 кв.м.); частина коридору загального користування - ІІІ (6,8 кв.м.), частина кухні загального користування IV (1,7 кв.м.), загальна площа приміщень всього 44,4 кв.м, в тому числі житлова 29,7 кв.м., які становлять 7/500 частини будівлі гуртожитку, будинку АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, адвокатом Богословським С. В. суду надано заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позов просив задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Автобусний Парк» також в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позову в повному обсязі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, та, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що гуртожиток по АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу по справі ПАТ «Автобусний парк» відповідно до наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 24.07.1998 року № 826 та від 09.09.1998 року № 1037, підтвердження права власності на будівлю, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області 21.07.2008 року № 03-16/1577. Право власності зареєстроване в КП «ВООБТІ» в реєстровій книзі № 9 за реєстровим № 512.

Відповідно до рішення правління ПАТ «Автобусний парк» від 05.08.2004 року, оформленого протоколом № 4, вирішено продати ОСОБА_1 кімнати під АДРЕСА_4 87-88 в гуртожитку по АДРЕСА_1 за ціною 12631,00 грн.

04.04.2016 року між сторонами ПАТ «Автобусний парк» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі – продажу кімнати в простій письмовій формі. Відповідно до договору позивач придбав кімнати № 87-88, які розташовані на V поверсі кімнати № 87-88, а саме: коридор - 1 (3,5 кв.м.); ванна - 2 (1,8 кв.м.); туатет - 3 (0,9 кв.м.); кімната - 4 (11,9 кв.м.); кімната - 5 (17,8 кв.м.); частина коридору загального користування - III (6,8 кв.м.), частина кухні загального користування IV (1,7 кв.м.), загальна площа приміщень всього 44,4 кв.м, в тому числі житлова 29,7 кв.м., які становлять 7/500 частини будівлі вказаного гуртожитку за ціною 12224,50 грн.

Позивач повністю провів оплату вартості майна, що підтверджується довідкою з Філії «Вінницьке центральне відділення Промінвестбанку» за № 20-33/446 від 08.11.2006 року.

Як свідчать матеріали справи 19.07.2005 року позивач зареєстрував своє місце проживання за цією ж адресою у кімнаті АДРЕСА_5 , а 27.12.2011 року у кімнатах № 87-88 та мешкає у вказаних кімнатах разом із своєю дружиною та неповнолітнім сином по даний час.

За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 10.07.2018 року обтяження та заборони відчуження щодо квартир АДРЕСА_3 в реєстрі відсутні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 та ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу спірного майна на дату його підписання 04.04.2016 року підлягав нотаріальному посвідченню.

При цьому, суд звертає увагу, що держава реєстрація договору не повинна була проводитися, оскільки її було виключено згідно із ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11.02.2010 року № 1878.

Як встановлено судом зазначених вимог закону сторонами дотримано не було, оскільки відповідач протягом тривалого часу від його нотаріального посвідчення ухилявся, що підтверджується листами позивача від 04.05.2016 року, 25.11.2016 року, 11.04.2018 року, які ним направлялися відповідачу рекомендованим повідомленням, а також довідкою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Сорочинської І.Г. від 20.06.2018 року.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України (у редакції, яка набрала чинності з 01.01.2013 року) передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При цьому суд не бере до уваги роз`яснення, викладені в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до яких правила ч. 2 ст. 220 ЦК України щодо можливості визнання договору купівлі-продажу дійсним чи укладеним не поширюється на об`єкти нерухомості, оскільки момент вчинення такого правочину, відповідно до положень ст. 640 ЦК України, пов`язується з державною реєстрацією, а тому такий правочин слід вважати неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов`язків щодо об`єктів нерухомості, оскільки зазначені роз`яснення стосуються ст.ст. 640, 657 ЦК України в їх попередній редакції, які вже не були чинними на день укладення договору. Як вказувалося, відповідно до змін в чинному законодавстві момент вчинення правочину не пов`язується з його (договору) державною реєстрацією.

Зважаючи, що судом встановлено, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору (предмет, ціна, строк), відбулося повне виконання умов договору, однак відповідач ухиляється від нотаріально посвідчення договору, суд приходить до висновку про визнання договору купівлі - продажу кімнат від 04.04.2016 року дійсним.

Оскільки вимога про визнання права власності є похідною від первинної вимоги, а суд прийшов до висновку про визнання дійсним договору, тому суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання за позивачем права власності на майно, набуте за цим договором, а саме на приміщення кімнат № 87-88, які складаються з: на V поверсі кімнати № 87-88, а саме: коридор - 1 (3,5 кв.м.); ванна - 2 (1,8 кв.м.); туалет - 3 (0,9 кв.м.); кімната - 4 (11,9 кв.м.); кімната - 5 (17,8 кв.м.);частина коридору загального користування - ІІІ (6,8 кв.м.), частина кухні загального користування IV (1,7 кв.м.), загальна площа приміщень всього 44,4 кв.м, в тому числі житлова 29,7 кв.м., які становлять 7/500 частини будівлі гуртожитку, будинку АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 209, 210, 220, 328, 334, 638, 640, 655-657 ЦК України, ст. ст. 5, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Автобусний Парк» про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на майно задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу кімнат № 87-88 в будинку АДРЕСА_1 Вінниці від 04.04.2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Автобусний парк» та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення кімнат № 87-88, які складаються з: на V поверсі кімнати № 87-88, а саме: коридор - 1 (3,5 кв.м.); ванна - 2 (1,8 кв.м.); туалет - 3 (0,9 кв.м.); кімната - 4 (11,9 кв.м.); кімната - 5 (17,8 кв.м.); частина коридору загального користування - ІІІ (6,8 кв.м.), частина кухні загального користування IV (1,7 кв.м.), загальна площа приміщень всього 44,4 кв.м, в тому числі житлова 29,7 кв.м., які становлять 7/500 частини будівлі гуртожитку, будинку АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Автобусний Парк», адреса: м. Вінниця, вул. Енергетична, 7, код ЄДРПОУ 05521844.

Суддя

Попередній документ : 82528786
Наступний документ : 82528818