Рішення № 8252234, 01.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.10                                                                                           Справа№ 3/28

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Спецінформ Безпека”, м. Одеса

До відповідача: 124 Центр забезпечення продовольством і зберігання техніки та майна продовольчої служби, м. Львів

Про стягнення 284151,37 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Труфанов І.Г. –представник;

від відповідача: Драла М.І. –представник.

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Спецінформ Безпека” до 124 Центр забезпечення продовольством і зберігання техніки та майна продовольчої служби про стягнення 284151,37 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнав в частині основного боргу, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін 01.12.2009 року.

В судовому засіданні 01.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

13.06.2008 року між ТзОВ „Спецінформ Безпека” (Охорона) та 124 Центром забезпечення продовольством і зберігання техніки та майна продовольчої служби (Замовник) укладено договір № 5 про надання послуг з фізичної охорони державних об’єктів.

Відповідно до умов вище вказаного договору Охорона зобов’язана надати Замовнику послуги з фізичної охорони державних об’єктів, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Левандівська, 5 та м. Жовква, вул. Св. Трійці, 2.

16.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 від 16.12.2008 р. до договору про надання послуг з фізичної охорони державних об’єктів № 5 від 13.06.2008 р. згідно якої вартість договору є договірною, яка визначається на підставі розрахунку вартості та узгодженої протоколом сторін договірної ціни за послуги охорони.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання згідно договору № 5 про надання послуг з фізичної охорони об’єктів, що підтверджується актами задачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000039, № ОУ-0000052 та № ОУ-0000006 (копії в матеріалах справи) на загальну суму 398403,05 грн. Однак відповідач свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 245762,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 8355,91 грн. та три відсотки річних в сумі 4060,12 грн. Крім цього, відповідно до п.9.1 Договору № 5 позивачем нарахована пеня в розмірі 25973,34 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 5 та Додаткової угоди № 2 від 16.12.2008 р. до договору про надання послуг з фізичної охорони державних об’єктів № 5 від 13.06.2008 р. вартість послуг є договірною, яка визначається на підставі розрахунку вартості та узгодженої протоколом сторін договірної ціни за послуги охорони. Вартість послуг з фізичної охорони є лімітованою і залишається незмінною до 31.12.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 5 від 13.06.2008 р. позивач в період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року надавав відповідачу послуги фізичної охорони державних об’єктів за адресою: м. Львів, вул. Левандівська, 5 та м. Жовква, вул. Св. Трійці, 2. на загальну суму 398403,05 грн., що підтверджується актами задачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000039, № ОУ-0000052 та № ОУ-0000006 (копії в матеріалах справи).

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 245762,00 грн. за надані послуги.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в розмірі 4060,12 грн. та інфляційні втрати в сумі 8355,91 грн. підлягають до стягнення.

Пунктом 9.1 Договору № 5 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги з охорони об’єкта „Замовник” сплачує „Охороні” пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченої плати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що складає 25973,34 грн. Проте представник позивача в судовому засіданні заявив, що не наполягає на стягненні даної штрафної санкції, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає в частині основного боргу, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.2009 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 2582,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з 124 Центру забезпечення продовольством і зберігання техніки та майна продовольчої служби (79000, м. Львів, вул. Левандівська, 5, код ЄДРПОУ 08777090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецінформ Безпека” (65000, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, код ЄДРПОУ 33659565) –245762,00 грн. – основного боргу, 8355,91 грн. –інфляційних втрат, 4060,12 грн. –трьох відсотків річних, 2582,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.03.2010 року.

Суддя