Рішення № 8252231, 11.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10                                                                                           Справа№ 32/235

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дана Трейд”, м.Київ.

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м.Радехів Львівська область.

Про стягнення 35 814,96 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з»явився.

Від відповідача: Кінаш Т.П. –юрисконсульт (довіреність № 01/02-02 від 30.05.2010р.)

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Дана Трейд”, м.Київ до Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м.Радехів Львівська область про стягнення 35 814,96 грн. з яких 30 000,30 грн. основний борг, 4 710,00 грн. інфляційні втрати, 1 104,66 грн. 3% річних. Згідно уточнених позовних вимог до стягнення заявлено 37288,51 грн. з яких 30000,30 грн., 6086,72 грн. інфляційних втрат та 1201,49 грн. 3% річних.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. В судовому засіданні 02.02.2010р. було оголошено перерву до 11.02.2010р. В судовому засіданні 11.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення підписано 27.02.2010р.

Представник позивача в судове засідання 11.02.2010р. не з»явився. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги з врахуванням заяви про їх уточнення, підтримав, просив позов задоволити повністю.

Відповідач визнав позов частково в сумі 30000,27 грн., проти нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних заперечив, з тих підстав, що товар було поставлено на позадоговірній основі, відтак застосуванню підлягає ч.2 ст.530 ГПК України, оскільки позивач не надсилав відповідачу вимогу про сплату боргу, отже ним безпідставно нараховано річні та інфляційні втрати. Крім того, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами в зв»язку з обставинами наведеними у відзиві (вих.№ 01/02-01 від 01.02.2010р.).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд, встановив:

29.07.2008р. ТзОВ «Дана Трейд»згідно видаткової накладної № РН-00000703 поставило ЗАТ «Галичина»секції штамповані зі сталі для воріт типу Deco Therm RAL 9006 4000х4500 в кількості 2000 штук та електропривід фланцевий з системою управління 420 в кількості 2000 штук на загальну суму 68168,40 грн.

Вищевказаний товар був отриманий представником відповідача п.Комінник І.І. на підставі доручення серії НБИ № 072311/17 від 04.07.2008р.

Відповідач оплатив вартість товару частково, в сумі 38168,10 грн. (банківські виписки БВ-0000129 від 17.06.2008р. на суму 20450,52 грн.; БВ-0000164 від 31.07.2008р. на суму 13363,68 грн. та БВ-0000062 від 04.03.2009р. на суму 4083,90 грн.). Відтак, основний борг відповідача становить 30000,30 грн.

Позивач керуючись ст.625 ЦК України, у зв’язку із порушення умов оплати, нарахував відповідачу інфляційні та 3% річних, що згідно поданого ним уточненого розрахунку становлять 6086,72 грн. інфляційних втрат та 1201,49 грн. 3% річних.

Відтак, загальна сума заборгованості згідно заяви про уточнення позовних вимог становить 37288,51 грн. з яких 30000,30 грн. основного боргу, 6086,72 грн. інфляційних втрат та 1201,49 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є юридичні факти.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт поставки позивачем секцій штампованих зі сталі для воріт типу Deco Therm RAL 9006 4000х4500 в кількості 2000 штук та електроприводу фланцевого з системою управління 420 в кількості 2000 штук на загальну суму 68168,40 грн. підтверджується видаткової накладною № РН-00000703 від 29.07.2008р. Представник відповідача отримав товар на підставі доручення серії НБИ № 072311/17 від 04.07.2008р.

Факт часткової оплати відповідачем 38168,10 грн. підтверджується банківськими виписками БВ-0000129 від 17.06.2008р. на суму 20450,52 грн.; БВ-0000164 від 31.07.2008р. на суму 13363,68 грн. та БВ-0000062 від 04.03.2009р. на суму 4083,90 грн. (копії в матеріалах справи).

Відтак, сума основного боргу становить 30000,30 грн., відповідач визнав цей борг, про що вказав у відзиві (вих.№ 01/02-01 від 01.02.2010р.).

Оскільки договір між сторонами не укладався, строк протягом якого повинно бути виконано зобов»язання визначений не був, відтак застосуванню підлягає ч.2 ст.530 ЦК України, якою встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач стверджує, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість. В підтвердження чого надав претензію вих. № 14-10-2008/3 від 14.10.2008р., але доказів надсиланя її відповідачу, суду не надав.

Крім того, позивач долучив до матеріалів справи довідку № 001 від 11.01.2009р. про те, що начальником відділу докового обладнання неодноразово на електронну адресу ЗАТ «Галичина»направлялись вимоги про погашення заборгованості по факту поставки. Також позивач надав роздруківку електроного документу, який на його думку, свідчить про повідомлення відповідача щодо необхідності сплати боргу.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»від 22.05.2003р. № 851-ІУ із змінами та доповненнями. Дія цього закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів. Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ –документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов»язкові реквізити документа. Обов»язковим реквізитом електронного документа є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб»єктами електронного документообігу. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа ст.6 вищевказаного Закону). Без електронного підпису в електронному документі, останній не може бути підставою для його обліку і не має юридичної сили.

Правовий статус електронного цифрового підпису та відносини, що виникають при його використанні регулюються Законом України «Про електронний цифровий підпис»від 22.05.2003р. № 852-ІУ із змінами та доповненнями. Згідно ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис»електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами –суб»єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Із представленої позивачем роздруківки електронного нагадування від 19.10.2009р. не вбачається, що мова йде про наявність у відповідача боргу саме по поставці згідно накладної № РН-0000703 від 29.07.2008р., крім того цей електронний документ не відповідає вимогам вищевказаного законодавства.

Враховуючи той факт, що позивач не надав належних доказів надсилання відповідачу вимоги про оплату боргу, отже відсутні правові підстави для стягнення нарахованих ним 6 086,72 грн. інфляційних втрат та 1201,49 грн. 3% річних.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суд зазначає наступне:

В обґрунтування потреби у розстрочці відповідач надав довідку про кредиторську заборгованість перед іншими суб»єктами господарювання, згідно якої станом на 01.01.2010р. вона становить 12985012,93 грн. В підтвердження важкого матеріального становища відповідач надав баланс станом на 31.12.2009р.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, докази представлені відповідачем та наведені ним обґрунтування необхідності розстрочки, для надання підприємству можливості функціонувати і здійснювати поступове погашення боргу, прийшов до висновку, в порядку п.6 ст. 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення на 4 місяці шляхом стягнення заборгованості рівними частинами.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, враховуючи визнання відповідачем основного боргу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 30000,30 грн.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина», юридична адреса: 80200, Львівська область, м.Радехів, вул.Б.Хмельницького, 120 (код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд», 02660, м.Київ, просп.Визволителів, 5/7 (код ЄДРПОУ 33097767) основний борг в сумі 30000,30 грн. держмито в сумі 300,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 189,88 грн., розстрочивши виконання рішення на 4 місяці, шляхом стягнення заборгованості та судових витрат рівними частинами.

3. В частині стягнення 6 086,72 грн. інфляційних втрат та 1201,49 грн. 3% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя