Рішення № 8252218, 02.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.10                                                                                           Справа№ 30/4

За позовом: : ПП науково-технічних послуг „Обрій”, м.Нововяворівськ

до відповідача: ВАТ „Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів”, смт. Шкло

про стягнення 10648,30 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача - Федик-Глова О.В.

від відповідача - Задерецький А.В.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено приватним підприємством науково-технічних послуг „Обрій”, м.Нововяворівськ до відкритого акціонерного товариства „Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів”, смт. Шкло про стягнення 10648,30 грн.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.02.2010 року.

09.02.2010р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання з”явився, у зв”язку з сплатою відповідачем основного боргу, подав заяву про уточнення позовних вимог від 10.02.2010р. №12, в якій просить стягнути з відповідача 10737,13 грн. заборгованості, в т.ч.: 10155,74 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 485,48 грн. та 3% річних в сумі 95,95 грн. Позовні вимоги підтримав відповідно до поданого уточнення.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, представив докази погашення основного боргу в сумі 10155,74 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 19155,74 грн. В підтвердження належного виконання договірного зобов”язання, позивачем представлено накладні та довіреності на отримання товару (в матеріалах справи).

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою слід вважати направлену позивачем претензію від 13.10.2009р. № 77 на адресу відповідача, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата повністю не здійснена, в результаті виникла заборгованість в сумі 10155,74 грн. Дана сума підтверджена актом звірки розрахунків (в матеріалах справи), яка була сплачена відповідачем під час судового розгляду, а відтак суд дійшов висновку, провадженян у цій частині припинити.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 485,48 грн. та 3% річних на загальну суму 95,95 грн., відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530,625,639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75,80, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

. ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів”, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Промислова,2 (п/р 260048887 у ЛОД Райффайзен банк Аваль, м.Львів, МФО 325570, код ЄДРПОУ 00291204) на користь приватного підприємства науково-технічних послуг „Обрій”, м.Новояворівськ, вул. Б.Пасічника,3 (п/р 26008000036509 у ПАТ „Універсалбанк”, м. Київ, МФО 322001, код ЄДРПОУ 13835321) – 485,48 грн. інфляційних нарахувань, 95,95 грн.- 3% річних, 107,37 грн. держмита, 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення основного боргу в сумі 10155,74 грн. –провадження у справі припинити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя