Рішення № 8252040, 23.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10 Справа№ 30/244

за позовом: ФОП ОСОБА_1, м. Ужгород

до відповідача: ТзОВ „Ходорівський цукровий завод”, м. Ходорів

про стягнення 81367,09 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача- Лизак І.Т.

Від відповідача: Костишин Н.М.

Суть спору:

Позов заявлено суб”єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 м.Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Ходорівський цукровий завод”, м. Ходорів про стягнення 81367,09 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.01.2010р.

Представник позивача в судове засідання з”явився. Позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання з”явився, подав відзив на позов від 22.02.2010р., яким позовні вимоги визнав повністю, виникнення заборгованості пояснив важким фінансовим становищем у зв”язку з тим, заявив клопотання про відстрочку виконання рішення до 01.06.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

06.10.2009р. між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ТзОВ „Ходорівський цукровий завод” (замовник) укладено договір про надання послуг по перевезенню. За умовами договору відповідач зобов”язувався надавати послуги по перевезенню цукрових буряків та виробленого з них цукру-піску, жому з урожаю 2008р.

Згідно п. 2.1.1, перевезення вантажу здійснюється виконавцем на основі розпоряджень замовника, які оформляються встановленому порядку замовником з видачею товаро-транспортних накладних до повного завершення сезону переробки цукрових буряків замовником.

Вартість наданих відповідачем послуг становить 74782,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов”язання за договором позивач виконав в повному обсязі,( вартість наданих послуг становить 74782,19 грн.), що підтверджено товаро-транспортними накладними та актами виконаних робіт (в матеріалах справи). Жодних письмових претензій зі сторони відповідача щодо здійсненого перевезення, у встановленому законом порядку заявлено не було.

Згідно п.2 розд. 2 укладеного договору, розрахунок за виконане перевезення здійснюється замовником з моменту отримання підтверджуючих документів. Позивачем 05.03.2009р. на адресу відповідача надіслано рахунок на оплату та проведено звірку по кожному виду перевезеної продукції, про що складено акти звірок та виконаних робіт, проте оплата не проведена, а відтак заборгованість відповідача становить 74782,19 грн., та підлягає стягненню.

Позивачем направлена претензія від 05.03.2009р. з вимогою погасити заборгованість. Відповідач листом від 12.03.2009р. №20 заборгованість визнав та гарантував здійснити розрахунок з позивачем до 01.06.2009р.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 4763,10 грн. та 3% річних на загальну суму 1845,21 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а в разі відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Заявлене відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення судом до уваги не приймається, з огляду на тривале (з 05.03.2009р.) прострочення виконання відповідачем грошового зобов”язання та заперечення позивача проти відстрочки виконання рішення.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.179,180,193, ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ходорівський цукровий завод”, м.Ходорів, вул. Чорновола,10 (код ЄДРПОУ 31206577) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 74782,19 грн. основного боргу, 4763,10 грн. інфляційних втрат, 3% річних на загальну суму 1845,21 грн., 813,67 грн. держмита та 334,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя