Рішення № 8251661, 11.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.10                                                                                 Справа № 7/184

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Воскрєсєніє”, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 8130 грн. 01 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Секерін К.В., довіреність №б/н від 10.03.10;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1277 грн. 57 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 6852 грн. 44 коп.

          Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 02/1059 від 25.02.10, посилаючись зокрема на те, що ст. 625 ЦК України не передбачає відповідальність за невиконання рішення. У відповідача виникло не зобов’язання зі сплати боргу, а обов’язок виконати рішення суду. Позивач неправомірно збільшив грошове зобов’язання відповідача на суму судових витрат.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі № 13/229, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Воскрєсєніє” до Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 128960 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 6950 грн. 94 коп. (нараховані по грудень 2008 року), 3% річних у сумі 1197 грн. 73 коп. (нараховані по 22.01.09 включно) та судові витрати.

Як зазначає позивач, рішення суду відповідачем було виконано, заборгованість сплачено наступним чином: 08.04.09 сплачено 66018,25 грн. , а 16.06.09 –72579,50 грн. У зв’язку з чим, позивачем на дату погашення було нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні нарахування у відповідності із ст. 625 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 02/1059 від 25.02.10.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 6852 грн. 44 коп. (нараховане на суму 128960,00 грн. за період з січня по березень 2009 року та на суму 62941,75 грн. за період з квітня по червень 2009 року включно) та 3% річних у сумі 1151 грн. 92 коп. (нараховане на суму 128960,00 грн. за період з 23.01.09 по 07.04.09 та на суму 62941,75 грн. за період з 08.04.09 по 15.06.09 включно). Судом зроблено розрахунок з врахуванням рекомендацій Верховного Суду України за листом № 62-97р від 03.04.97.

Решта суми позивачем нараховано необґрунтовано, оскільки безпідставно обчислювалась з суми, яка складалась з урахуванням судових витрат. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. За невиконання судових актів, що набрали законної сили, може бути застосована адміністративна відповідальність на підставі ст. 87 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. ст. 1853, 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення та кримінальна відповідальність за ст. 382 Кримінального кодексу України. Як встановлено ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Тобто рішення суду не є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків відповідача у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України із сплати пені, 3% річних та судових витрат (державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу) тому на них не може бути нарахована інфляція та 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України, відповідно як відшкодування від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та плата за користування чужими грошовими коштами. Крім того, позивачем не враховано той факт, що рішенням суду у справі № 13/229 було стягнуто 3% річних, нарахованих по 22.01.09 включно.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”, м. Стаханов Луганської області, код ЄДРПОУ 00186513 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Воскрєсєніє”, м. Луганськ, вул. Ліньова, 10, код ЄДРПОУ 24051479 – інфляційні нарахування у сумі 6852 грн. 44 коп., 3% річних у сумі 1151 грн. 92 коп., державне мито у сумі 100 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232 грн. 35 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання: 16.03.10.

Суддя Т.Л.Калашник