Ухвала суду № 82505678, 20.06.2019, Тетіївський районний суд Київської області

20.06.2019 Провадження по справі № 2/380/127/19

Справа № 380/1496/18

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2019 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

з участю адвокатів: Сорокопуда М.А., Нікітіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку 1995-1996 рр. –А, загальною площею 122,8 кв.м., житловою площею 66,9 кв.м., погреба 1950 р.-Б, криниці – 1, огорожі – 2-3, зареєстрованого 04.04.2006 року в Тетіївському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі 1, номер запису 250; та на Ѕ частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,116 га, посилаючись на те, що дане майно є їх з відповідачем спільною сумісною власністю подружжя, а добровільно розділити вони його не можуть.

В судовому засіданні представник третьої особи ПАТ «МТБ БАНК» адвокат Нікітіна О.В. заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав зловживання позивачем процесуальними правами, оскільки ним до різних судів подано декілька позовів з тим самим предметом, з аналогічних підстав, метою яких є розділ майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сорокопуд М.А. проти заявленого клопотання заперечили, вважають, що подані позови до Тетіївського районного суду Київської області та до Господарського суду Київської області мають різні предмети, різних учасників, а тому вони не є ідентичними.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до такого висновку.

У відповідності до пункту 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим кодексом.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Як встановлено в судовому засіданні, предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», є поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Постановою господарського суду Київської області від 14.08.2014 року ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В рамках справи про банкрутство позивачем ФОП ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Фоменка А.В. подано позов до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності на спільне нерухоме майно, а саме домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , зобов`язання сплатити грошову компенсацію припиненого права власності на частку у спільному нерухомому майні, який ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2019 року прийнято до розгляду, відкрито провадження щодо розгляду даної позовної заяви у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2430/14 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про банкрутство.

Таким чином, із поданих позовів вбачається, що в обох справах основним предметом позову є поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання позивачем двох аналогічних позовів є зловживанням ним своїми процесуальними правами щодо захисту порушених або невизнаних прав та свобод, а тому позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», про поділ спільного майна подружжя, залишає без розгляду у порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 6 ст. 42 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. В даному випадку виділення частки із спільного майна (поділ майна подружжя) має відбуватися в межах справи про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 44, 258-261,354 ЦПК України суд

ухвалив:

Дії ОСОБА_1 щодо подачі до судів аналогічних позовів з тим самим предметом - визнати зловживанням процесуальними правами.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», про поділ спільного майна подружжя - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Т.П.Косович