Рішення № 82494878, 20.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2019 року № 826/11097/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій щодо відмови у державній реєстрації прав та зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у державній реєстрації права власності позивачів на частку житлового (садибного) будинку АДРЕСА_1 , оскільки не зазначено чіткої, вмотивованої підстави для відповідної відмови.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими, оскільки при розгляді заяв позивачів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було встановлено їх невідповідність вимогам законодавства, а саме: відсутній факт прийняття житлового будинку в експлуатацію.

У судовому засіданні суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18.10.2016, що набрало законної сили 18.10.2016, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень:

- визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/12 частини житлового (садибний) будинку АДРЕСА_1 , яка складається з квартири № 1: тамбур загальною площею 1,9 під літерою «І»; житлової кімнати 1-4 розмір 22,8 кв.м; коридору 1-2 площею 4,8 кв.м.; житлової кімнати 1-3 розмір 12,5 кв.м; житлової кімнати 1-5 розмір 11,1 кв.м; житлової кімнати 1-6 розмір 11,7кв.м; кухні 1-7 площею 5,5 кв.м; ванної кімнати 1-8 площею 2,7 кв.м.; туалету 1-9 площею 1,3 кв.м.; та господарсько-побутові будівлі: літня кухня під літерою «Б»; гараж під літерою «В»; сарай під літерою «Г»; душ під літерою «Л»; погріб під літерою «Д»; убиральня під літерою «К» - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частини житлового (садибний) будинку АДРЕСА_1 , яка складається з квартири №1: тамбур загальною площею 1,9 під літерою «І»; житлової кімнати 1-4 розмір 22,8 кв.м; коридору 1-2 площею 4,8 кв.м.; житлової кімнати 1-3 розмір 12,5 кв.м; житлової кімнати 1-5 розмір 11,1 кв.м; житлової кімнати 1-6 розмір 11,7кв.м; кухні 1-7 площею 5,5 кв.м; ванної кімнати 1-8 площею 2,7 кв.м.; туалету 1-9 площею 1,3 кв.м.; та господарсько-побутові будівлі: літня кухня під літерою «Б»; гараж під літерою «В»; сарай під літерою «Г»; душ під літерою «Л»; погріб під літерою «Д»; убиральня під літерою «К» - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому, позивачі звернулись до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.02.2017 № 21185637.

За результатами розгляду вказаної заяви державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володковичем В.В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 06.03.2017 № 34160222, відповідно до якого державним реєстратором встановлено невідповідність поданих документів вимогам, встановленим статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою встановлено, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, тоді як у поданому заявником технічному паспорті наявна відмітка про самочинне будівництво.

Позивачі, вважаючи, що дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації речових прав є протиправними та необґрунтованими, звернулись з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Частиною першою статті 5 зазначеного Закону визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини другої статті 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (пункт 6 Порядку).

Пунктом 12 Порядку визначено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 23 Порядку за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

У даному випадку, відповідач відмовив у державній реєстрації прав на нерухоме майно, посилаючись на статтю 24 Закону та пункт 18 Порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 24 вказаного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Пунктом 18 Порядку визначено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державним реєстратором в оскаржуваному рішенні зазначено про невідповідність наданих документів статті 5 Закону.

Частиною другою статті 5 Закону визначено, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Вказане положення кореспондується також з абзацом другим пункту 58 Порядку, відповідно до якого за бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об`єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна відбулися у зв`язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Водночас, відповідно до пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Позивачами до заяви про державну реєстрацію подано технічний паспорт на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 , на якому зроблена примітка: «Збудовано самочинно: прибудова літ. «Б1» 19,0 кв. м».

Звертаючись до відповідача із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, позивач самовільно побудовані споруди не визначив в якості предмету для проведення такої реєстрації, оскільки рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18.10.2016 у справі 760/9299/15-ц не було визнано права власності на прибудову літера «Б1» за позивачами.

Відповідно до частини першої-другої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, у даному випадку прибудова літ. «Б1» є об`єктом самочинного будівництва та не може бути об`єктом права власності за відсутності відповідного рішення суду, яким буде визнано право власності за тією чи іншою особою.

Аналогічна позиція викладене в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015 у справі №820/14109/13-а.

Враховуючи викладене, відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для відмови у державній реєстрації права власності позивачів на нерухоме майно, а отже суд приходить до висновку, що вказані дії є протиправними та необґрунтованими.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації права власності за позивачами на спірний об`єкт, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у даній частині слід задовольнити шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044,, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 40452947) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на частку житлового (садибного) будинку АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.02.2017 № 21185637 з урахуванням правових висновків, викладених у мотивувальній частині даного рішення.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044,, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 40452947) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.

6. Присудити на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044,, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 40452947) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня їх проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов